Справа №461/5817/21
/додаткове/
01 листопада 2021 року Галицький районний суд міста Львова
в складі: головуючого судді Мисько Х.М.,
з участю: секретаря судового засідання Рум'янцевої Ю.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат та заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про компенсацію здійснених витрат по справі, -
26.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 витрати на отримання правничої допомоги у розмірі 7500,00 грн. та судовий збір, оскільки 25.10.2021 року судом прийнято рішення, яким його позов задоволено.
Крім того, 28.10.2021 року від представника відповідача - адвоката Магировського Т.А. на електронну адресу суду надійшла заява про компенсацію здійснених витрат по справі, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 в користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 12245,50 грн., згідно наданого розрахунку та акту приймання - виконання робіт, долучених до матеріалів справи.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бень Б.З. в судовому засіданні вимоги поданої ними заяви підтримали, просили таку задоволити. В задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Магировського Т.А. - просили відмовити.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши думку позивача та його представника, дослідивши подані сторонами заяви та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 25.10.2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсацію за прострочення виконання зобов'язання в сумі 343,87 доларів США та судовий збір у сумі 908,00 грн.
Відповідно до ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України).
Приписами ч.1 ст.26 ЗУ від 05.07.2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Судом встановлено, що 08.07.2021 року між ОСОБА_1 та АО «Львівська адвокатська компанія» в особі президента компанії Беня Б.З. укладено Договір про надання правової допомоги.
Згідно умов вказаного Договору, клієнту надано правову допомогу, на підтвердження надання якої долучено Розрахунок гонорару від 26.10.2021 року на загальну суму 7500,00 грн.
Як передбачено ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК) та становлять одну із складових судових витрат (ч.1 ст.133 ЦПК).
Відповідно до ч.5 ст.135 ЦПК України, сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
За змістом ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат встановлено: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Сторони Договору дійшли згоди про оплату надання професійної правничої допомоги у цій справі у розмірі 7500,00 грн., попередньо вказавши про очікування понесених витрат у прохальній частині позовної заяви.
Позивачем ОСОБА_1 фактично сплачено 7000,00 грн. за надану правничу допомогу АО «Львівська адвокатська компанія» у розмірі 7000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №63 від 06.10.2021 року, посвідчена копії якої долучена до матеріалів справи.
Суд вважає, що визначена адвокатським бюро сума гонорару є обґрунтованою, такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих послуг, у зв'язку з чим, вказана сума підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Враховуючи те, що при ухваленні рішення не було вирішено питання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, позов задоволено, позивач підтвердив надані йому адвокатські послуги належними засобами доказування, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить суму в розмірі 7500,00 гривень.
При цьому, вимоги заяви про стягнення з відповідача ОСОБА_4 в користь позивача ОСОБА_1 суми сплаченого судового збору до задоволення не підлягають, оскільки вказане питання вирішено судом при постановленні рішення від 25.10.2021 року.
Розглядаючи заяву представника відповідача - адвоката Магировського Т.А. про компенсацію здійснених витрат по справі, суд враховує, що згідно ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, оскільки рішенням суду від 25.10.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі, підстав для покладення на останнього судових витрат щодо надання правничої (правової) допомоги, понесених відповідачем немає, відтак у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Магировського Т.А. про компенсацію здійснених витрат по справі слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 140, 141, 142, 246, 270 ЦПК України, суд -
заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат - задоволити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення компенсації за прострочення виконання зобов'язання.
Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 7500 гривень 00 копійок.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
В задоволенні заяви адвокта Магировського Тараса Антоновича в інтересах ОСОБА_4 про компенсацію здійснених витрат по справі - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Х.М. Мисько