Справа №303/3242/21
2/303/1166/21
02 листопада 2021 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого - судді Куцкір Ю.Ю.
з участю секретаря судових засідань Славич М.В.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Мукачево клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про розгляд справи в загальному позовному провадженні, -
В провадженні Мукачівського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
До початку судового засідання представник відповідача ОСОБА_3 подала до суду клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні.
Клопотання мотивоване тим, що було знайдено попереднього власника квартири, яка є предметом спору і вона може бути свідком у даній справі та пояснити певні обставини. Спірна квартира є єдиним місцем проживання відповідача, технічний поділ квартири на рівні частини між власниками є неможливим. Крім цього, спірну квартиру було придбано за кошти батьків відповідача, а тому для ефективного способу захисту прав та інтересів відповідача слід провести розгляд справи у загальному позовному провадженні.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали клопотання та просили суд його задовольнити з підстав зазначених в ньому.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання, зазначивши, що клопотання подане з пропущенням процесуального строку, а також їй представником відповідача не було надіслано його копію.
Вивчивши клопотання та заслухавши думку сторін, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
1) малозначних справ;
2) справ, що виникають з трудових відносин;
3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;
4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних.
Відповідно до ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:
1) малозначні справи;
2) що виникають з трудових відносин;
3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
3. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) ціну позову;
2) значення справи для сторін;
3) обраний позивачем спосіб захисту;
4) категорію та складність справи;
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;
5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Таким чином, аналізуючи вищезазначені норми процесуального права, суд приходить до висновку, що законодавцем зазначені поняття «малозначні справи» та «спрощене позовне провадження», які за своєю природою є різними за значенням і не є тотожними. Законом передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються не тільки справи, які є малозначними, але і інші справи, ціна позову яких не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім цього, в п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України чітко зазначено, що в порядку спрощеного позовного провадження розглядається також категорія справ, як поділ майна подружжя.
Також, суд бере до уваги той факт, що відповідач чи його представник має право подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у строк передбачений для подання відзиву на позовну заяву. У свою чергу, представник відповідача ОСОБА_3 ознайомилася з матеріалами справи 30.07.2021 року і саме з цього часу починається для відповідача та його представника п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву та подання тих чи інших клопотань.
Натомість, ознайомившись 30.07.2021 року із матеріалами справи представник відповідача ОСОБА_3 подала до суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні тільки 26.10.2021 року, тобто майже через два місяці, чим самим пропустила передбачений ЦПК України строк. Водночас, представник відповідача у поданому клопотанні не зазначив поважні причини пропуску строку та не надав відповідні на це докази.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що оскільки в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи про поділ майна подружжя, малозначні, а також те, що клопотання подане з пропущенням строку, то у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про розгляд даної справи в загальному позовному провадженні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 60, 62, 258, 260, 274 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя в загальному позовному провадженні - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Ю. Куцкір