Справа № 263/5112/21
Провадження № 2/263/1695/2021
03 листопада 2021 року м. Маріуполя
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Хараджа Н.В., перевіривши матеріали цивільної справи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,-
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 листопада 2021 року суддю Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Хараджу Н.В., було обрано суддею для розгляду цивільної справи № 263/5112/21 (провадження № 2/263/1695/2021) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було подано заяву про відвід судді Шатілової Л.Г., у якій окрім іншого було зазначено прохання передати розгляд справи іншому судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя, який раніше не розглядав цивільні справи за його участю та не приймав судові рішення, з метою розгляду його справи по суті, задовольнивши позовні вимоги. Зазначений відвід ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Шатілової Л.Г. від 02 листопада 2021 був задоволений зокрема з цих підстав.
17 березня 2021 року суддею Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області було винесено рішення за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів.
Відповідно до п. 5 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В рішенні у справі «Михайлова проти України» від 6 березня 2018 року Європейський суд з прав людини визнав порушення, зокрема, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий судовий розгляд щодо вимоги безсторонності), прав позивача, тобто якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, факт якого не підтверджений документами по справі, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судці, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням V з'їзду судців України 24 жовтня 2002 року (у редакції, затвердженій XI черговим з'їздом судців України 22 лютого 2013 року), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1 необхідно пам'ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосудця неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Враховуючи наведене та з метою усунення обставин, що викликають у позивача ОСОБА_1 сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, можливості скасування рішення з підстав незаконності складу суду, вважаю необхідним заявити собі самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 36, 39, 40 ЦПК України, суддя -
Заяву про самовідвід судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Хараджи Н.В. по цивільній справі № 266/5112/21за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, - задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Хараджа