Справа № 219/4427/21
Провадження № 2/219/2037/2021
(заочне)
25 жовтня 2021 року м. Бахмут Донецької області
Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Худіної О.О.
за участю секретаря судового засідання Лосинської І.М., Курилової А.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут цивільну справу за позовом адвоката Самойленко Петра Миколайовича, який діє в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, -
Адвокат Самойленко Петро Миколайович, який діє в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним: між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземного транспорту АМ 2246083 від 25.12.2017 року, за яким страховик зобов'язується відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
17.01.2018 року о 14-30 годині по вул. Горбатова, 69 в м. Бахмут Донецької області сталася дорожньо - транспортна пригода (надалі ДТП) за участі автомобіля «ЗАЗ» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем Шевролет державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до Постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01.02.2018 року по справі № 219/539/18, відповідач ОСОБА_2 17.01.2018 року о 14 годині 30 хвилин по вул. Горбатова 69, в м. Бахмут Донецької області, в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Шевролет», номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився. Водій порушив п. 2.9а, 13.1 ПДД України, відповідальність за що передбачена ст.ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Заподіяна матеріальна шкода. В судовому засіданні особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, відповідач з'явився, вину свою визнав повністю, протоколи про адміністративні правопорушення не оспорював, претензій до співробітників Бахмутського РВП Донецької області не мав.
Для встановлення вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу Шевролет, номерний знак НОМЕР_2 був організований огляд автомобіля. Згідно ремонтної калькуляції № 830637 від 05.03.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Шевролет, номерний знак НОМЕР_2 склала 9621,34 гривень.
Факт ДТП 17.01.2018 року був визнаний ПрАТ СК «ВУСО» страховим випадком, що підтверджується Страховим актом. На підставі страхового акту було зроблено розрахунок страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілого, з врахуванням розміру франшизи в сумі 2208,48 гривень.
За заявою потерпілої особи та виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземного транспорту АМ2246083 від 25.12.2017 року ПрАТ «СК ВУСО» виплатило суму страхового відшкодування у розмірі 2208,48 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №8830 від 23.04.2018 року. Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат ПрАТ «СК ВУСО» склав 2208,48 гривень. Право регресної вимоги виникло у ПрАТ «СК ВУСО» з моменти виплати страхового відшкодування, тобто 24 квітня 2018 року.
20.12.2019 року між ПрАТ «СК ВУСО» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір № 20/12/2019 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор (позивач) отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку № 1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором страхування (Поліс) АМ 2246083.
З метою досудового врегулювання спору, 27.12.2019 року та повторно 08.05.2020 року, відповідачу було направлено повідомлення та Вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу, про що свідчить фіскальний чек від 08.05.2020 року, але відповідач не погасив заборгованість в добровільному порядку. В зв'язку з вказаним, позивач був вимушений звернутися до суду.
10.12.2019 року між ФОП ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Адвокатус» в особі Голови Адвоката Самойленко П.М. був укладений договір № 1 про надання правової допомоги від 10.12.2019 року. Попередній розрахунок судових витрат 9552,50 гривень (908,00 гривень судовий збір, 8644,50 гривень витрати на оплату правової (правничої) допомоги адвоката відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги та додаткової угоди № 1/актом приймання - передачі правової (правничої) допомоги.
Враховуючи викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 2208,48 гривень, судовий збір у розмірі 908,00 гривень та витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 8644,50 гривень.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2021 року по справі було відкрито провадження, ухвалено судовий розгляд проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2021 року підготовче засідання було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач фізична особа - підприємець ОСОБА_1 та його представник адвокат Самойленко П.М. в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. На електрону адресу суду від представника позивача надійшла заява, згідно якої він просить розглянути справу без його участі та позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання (у відповідності до частини 7 статті 128 ЦПК України: шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованого у встановленому законом порядку), останній раз повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства шляхом розміщення інформації щодо розгляду справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України, відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановленій ухвалою суду про відкриття провадження у справі строк, відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання, але причин неявки суду не повідомив, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без його участі.
При цьому, за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.
У зв'язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як передбачено ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «Страхової компанії «ВУСО» згідно полісу, який діяв на дату настання зазначеної ДТП на умовах визначених спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Між ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено Поліс АМ 2246083.
17.01.2018 року о 14-30 годині по вул. Горбатова 69 в м. Бахмут Донецької області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю ЗАЗ - DAEWOO, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки CHEVROLET EPICA, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Згідно постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01.02.2018 року - 17.01.2018 року, о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 , у м. Бахмут Донецької області, вул. Горбатова, 69, керуючи автомобілем марки ЗАЗ - DAEWOO, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем CHEVROLET EPICA, номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився, при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, постраждалих не має, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України. 17.01.2018 року, о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 в м. Бахмут Донецької області, вул. Горбатова, 69, керував автомобілем марки ЗАЗ - DAEWOO, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР України, таким чином скоїв адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.ст. 124,130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 830637 від 05.03.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля CHEVROLET EPICA, номерний знак НОМЕР_2 склала 9621,34 гривень.
17.01.2018 року ПрАТ СК «ВУСО» було складено страховий акт. На підставі страхового акту, було зроблено розрахунок страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілого, з врахуванням розміру франшизи в сумі 2208,48 гривень. Платіжним дорученням № 8830 від 23.04.2018 року ПрАТ СК «ВУСО» потерпілому було сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 2208,18 гривень.
20.12.2019 року між ПрАТ СК «ВУСО» та ФОП ОСОБА_1 » укладено договір про відступлення права вимоги № 20/12/2019, відповідно до умов якого право грошової вимоги перейшло до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 38.1. Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов. Згідно з п.п. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу: п. а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
27.12.2019 року, 08.05.2020 року, з метою досудового врегулювання спору, відповідачу було направлено повідомлення та Вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу. До теперішнього часу в добровільному порядку суму не відшкодовано.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Суд всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши письмові докази по справі, за своїм внутрішнім переконанням оцінює їх, як належні, допустимі та достовірні, що не оспорено відповідачем в судовому засіданні та шляхом подання відзиву.
Дослідженні докази, їх взаємозв'язок у сукупності, є достатнім для вирішення справи по суті.
Отже, правовідносини, які склалися між сторонами є правовідносини між страховиком та особою, діями якої завдано шкоду застрахованій особі про відшкодування виплаченої страхової суми.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Стаття 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до п.38.1, 38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника, або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо - транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; якщо він після дорожньо - транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Враховуючи викладене, оскільки ПрАТ СК «ВУСО» виконало покладені на нього законом та умовами договору страхування обов'язки, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором має право вимоги в порядку регресу на стягнення з відповідача матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування у розмірі 2208, 48 гривень та судові витрати в сумі 908,00 грн.
У зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 гривень.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Встановлено, що представник позивача адвокат Самойленко П.М., відповідно до положень ст. 134 ЦПК України надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 8644,50 гривень, при цьому надав до суду копії: договору про надання професійної правничої допомоги № 1 від 10.12.2019 року, додаткової угоди № 1 акт приймання - передачі правової (правничої) допомоги до договору про надання правової (правничої) допомоги №1 від 10.12.2019 року, платіжного доручення № 61 від 11.01.2021 року на суму 8644,50 гривень, виписки з ЄДРЮО ФСП та ГФ «Адвокатське об'єднання» «АВОКАТУС», профайл з Єдиного Реєстру адвокатів України та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування надано усі встановлені законом документи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову (правничу) допомогу у заявленому розмірі.
Керуючись ст. ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 2, 13, 77, 81, 128, 133, 141, 263-265, ЦПК України, ст. 38 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Позовні вимоги адвоката Самойленко Петра Миколайовича, який діє в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 (р/р НОМЕР_5 в ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 380775) завдані збитки в порядку регресу у розмірі 2208, 48 (дві тисячі двісті вісім гривень 48 копійок), витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 8644,50 (вісім тисяч шістсот сорок чотири гривні 50 копійок), а також судовий збір в розмірі 908,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.11.2021 року.
Сторони по справі:
позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
представник позивача: адвокат Самойленко Петро Миколайович, ІПН НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 .
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 . 25.10.2021
Суддя О.О.Худіна