03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 320/5284/19
адміністративне провадження № К/9901/28500/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В. Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київгідромонтаж» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року (прийняту в складі: головуючого судді Колеснікової І.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Вівдіченко Т.Р., суддів Кобаля М.І., Коротких А.Ю.),
І. Рух справи
1. До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство «Київгідромонтаж» із позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування повністю податкових повідомлень-рішень від 24.06.2019 №0019271413, №0019291413, №0019301413, №0019311413, від 07.11.2019 №0003801304, №0003811304 (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 28.11.2019 (вх. №33050/19 від 28.11.2019)).
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано повністю податкові повідомлення-рішення від 24.06.2019 №0019271413, №0019291413, №0019301413, №0019311413, від 07.11.2019 №0003801304, №0003811304. При ухваленні рішення Окружний адміністративний суд міста Києва не вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
3. Представником позивача до суду подано заяву від 18.01.2021 (вх. №1704 від 19.01.2021) про ухвалення додаткового рішення у справі №320/5284/19 щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь приватного акціонерного товариства «Київгідромонтаж» судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 55000,00 грн.
ІІ. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року стягнуто на користь приватного акціонерного товариства «Київгідромонтаж» витрати на правничу допомогу в розмірі 52500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДПС у Київській області.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без задоволення, додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року залишено без змін.
6. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані до суду документи підтверджують витрати на правничу допомогу, понесені позивачем у конкретній адміністративній справі в розмірі 52500,00 грн.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись з цими судовими рішеннями податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 320/5284/19 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.
8. У касаційній скарзі відповідач звернув увагу на те, що позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу не надано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що не дає можливості встановити вартість години за виконану роботу.
IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції
9. 13 серпня 2021 Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував справу з суду першої інстанції.
10. 01 вересня 2021 року на адресу Верховного Суду від представника позивача надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому позивач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
11. 13 вересня 2021 року справа № 320/5234/19 надійшла до Верховного Суду.
12. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
13. Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність судами норм процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
14. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення в оскаржуваних частинах відповідають.
15. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України
V. Обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження їх понесення
16. Представником позивача заявлені вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних із професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката в рамках договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) від 05.09.2019 №0509, укладений між адвокатським об'єднанням «АРТЕ ЛЕГАЛ» та приватним акціонерним товариством «Київгідромонтаж»; акти виконаних робіт (про надані послуги) від 25.09.2019 на суму 20000,00 грн. (підготовка та подання позовної заяви), від 16.12.2019 на суму 5000,00 грн. (участь у двох судових засіданнях), від 20.02.2020 на суму 7500,00 грн. (участь у трьох судових засіданнях), від 18.03.2020 на суму 2500,00 грн. (за вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням), від 14.01.2021 на суму 20000,00 грн. (сплата гонорару за отримання позитивного результату); платіжні доручення та банківські виписки, з яких убачається перерахування ПрАТ «Київгідромонтаж» на користь АО «АРТЕ ЛЕГАЛ» коштів у сумі 60000,00 грн.
17. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із засновників адвокатського об'єднання «АРТЕ ЛЕГАЛ» є Коваленко А.В., яка в якості представника на підставі відповідної довіреності здійснювала представництво інтересів ПрАТ «Київгідромонтаж» під час судового розгляду адміністративної справи №320/5284/19.
18. Указує, що кошти, сплачені ПрАТ «Київгідромонтаж» на користь АО «АРТЕ ЛЕГАЛ» згідно договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) від 05.09.2019 №0509, є витратами позивача на правову допомогу, які пов'язані з розглядом адміністративної справи №320/5284/19.
19. Зі змісту розділу 8 договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) від 05.09.2019 №0509 убачається, що витрати на професійну правничу допомогу у цій справі позивачем та його представником оцінено у наступних розмірах: підготовка та направлення до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви - фіксована сума 20000,00 грн.; участь в одному судовому засіданні - 2500,00 грн.; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням - 2500,00 грн.; гонорар при отриманні позитивного результату - 20000,00 грн.
VI. Джерела права
20. Частини перша та третя статті 132 Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі - КАС України)
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
на професійну правничу допомогу;
сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
21. Стаття 134 КАС України. Витрати на професійну правничу допомогу
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
22. Частини третя - восьма статті 137 КАС України. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз
Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов'язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків.
У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
23. Частини перша, шоста, сьома, дев'ята статті 139 КАС України.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
24. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
25. Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
26. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
27. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
28. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
29. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
VІI. Позиція Верховного Суду
30. Склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу та/або проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, документи, що свідчать про оплату експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
31. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
32. Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
33. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
34. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
35. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
36. Так, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення:
- від 07.11.2019 р. №0003811304, яким ПрАТ "Київгідромонтаж" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 475,56 грн., в тому числі 349,28 грн. за податковим зобов'язанням та 126,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- від 07.11.2019 р. №0003801304, яким ПрАТ "Київгідромонтаж" збільшено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 5706,69 грн., в тому числі 4191,36 грн. за податковим зобов'язанням та 1515,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
-від 24.06.2019 №0019271413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 333173,75 грн., в тому числі 266539,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 66634,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
-від 24.06.2019 №0019281413, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі «нуль» гривень за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»;
-від 24.06.2019 №0019291413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 380052,50 грн., в тому числі 304042,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 76010,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- від 24.06.2019 №0019301413, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн. за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»;
- від 24.06.2019 №0019311413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 24736,51 грн., в тому числі 19789,21 грн. за податковими зобов'язаннями та 4947,30 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
37. Суд звертає увагу, що загальна сума позовних вимог складає 744 297, 01 грн., а витрати на правничу допомогу складають 52500 грн.
38. Крім того, Суд звертає увагу, що зі змісту акту виконаних робіт (про надані послуги) від 25.09.2019 на суму 20000,00 грн. (підготовка та подання позовної заяви), від 16.12.2019 на суму 5000,00 грн. (участь у двох судових засіданнях), від 20.02.2020 на суму 7500,00 грн. (участь у трьох судових засіданнях), від 18.03.2020 на суму 2500,00 грн. (за вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням).
Указані акти виконаних робіт містять лише загальні висновки надання послуг без опис робіт (година +послуга= сума).
39. Суди попередніх інстанцій при вирішенні справи не надавали оцінку відповідності розміру витрат на оплату послуг адвоката критеріям, встановленим частиною п'ятою статті 134 КАС України, зокрема, чи заявлена представником позивача до відшкодування сума витрат є співмірною із наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, критеріям їх реальності та розумності.
VIIІ. Висновки
40. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
41. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
42. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.
2. Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 320/5284/19 скасувати.
3. Справу №320/5284/19 в частині вирішення питання про розподіл судових витрат направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко