02 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 520/15214/2020
адміністративне провадження № К/9901/39342/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021 у справі №520/15214/2020 за адміністративним позовом Фермерського (селянського) господарства «Надежда» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Фермерське (селянське) господарство «Надежда» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.08.2020 №1849434/25177366 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 23.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.07.2020 №1 складену Фермерським (селянським) господарством «Надежда» на загальну суму 420000,00грн, у тому числі сума ПДВ 70000,00грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 позовні вимоги задоволено.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.10.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Харківській області строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №520/15214/2020.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 29.10.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Другим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, судом з'ясовано наступні обставини.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 28.12.2020 (прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні)) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Повне рішення складено 28.12.2020.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Харківській області 26.01.2021 звернулося до Другого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою апелянту визначено строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.
За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої відповідачем апеляційної скарги ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2021 продовжувався.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.04.2021 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 11.02.2021, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Харківській області вдруге 09.06.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції було подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №520/15214/2020.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що контролюючий орган раніше вже звертався до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі, однак через несплату судового збору, ухвалою суду від 01.04.2021, вперше подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції було повернуто скаржнику. Відповідач наголошує, що на момент подання апеляційної скарги вперше, останній виключно з поважних причин (недостатність грошових коштів, відсутність належного фінансування та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору) був позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір, що призвело до її повернення заявнику. Вказує на те, що повторно апеляційну скаргу відповідач подав у максимально короткий строк. Наголошує, що повернення раніше поданої апеляційної скарги не повинно позбавляти особу права, в межах граничного річного строку, на повторне звернення до суду апеляційної інстанції. Просить суд надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судових рішень, визнати причини пропуску процесуального строку поважними, строк поновити.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 25.08.2021 відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк, впродовж якого особа має право скористатися своїм правом та надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів на їх підтвердження.
Зокрема, суд зазначив, що дотримання відповідачем строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі після постановлення Другим апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги не є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої апеляційної скарги та відкриття провадження у справі.
Суд також наголосив, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Суд зазначив, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Таким чином, як зазначив суд, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Суд дійшов висновку, що недостатність фінансового забезпечення та довготривала процедура погодження й сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Окрім того, як вказав суд, відповідачем не надано доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які б свідчили про сумлінне та добросовісне ставлення суб'єкта владних повноважень до виконання процесуального обов'язку та доказів в підтвердження скрутного матеріального становища в період з 28.12.2020 (дата винесення оскаржуваного рішення) до 09.06.2021 (дата повторного звернення з апеляційною скаргою).
Таким чином, встановивши факт повторного подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційної скарго, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з встановленням скаржнику строку для виконання у порядку та спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження з доводами, що на думку контролюючого органу, свідчать про поважність причин пропуску такого строку.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головним управлінням ДПС у Харківській області наведено не було.
Зокрема, відповідач зазначив, що контролюючим органом вживались заходи щодо отримання коштів на сплату судового збору, а саме: складено доповідну записку від 03.02.2021 №429/20-40-20-03-12 щодо сплати судового збору у справі, а також на адресу Державної податкової служби України було направлено листи від 01.03.2021 №1524/8/20-40-10-03, від 07.05.2021 №3570/8/20-40-20-07-06, від 13.08.2021 №6399/8/20-40-20-07-07 щодо збільшення бюджетних призначень направлених на сплату судового збору, що свідчить про намір відповідача сплатити судовий збір. Вказав, що одразу після надходження на рахунки Головного управління ДПС у Харківській області коштів останнім було сплачено судовий збір (платіжне доручення від 01.09.2021 №4372).
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.10.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 25.08.2021 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації свого права та надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до нього доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Другий апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Верховного Суду та Європейського суду з прав людини зазначив, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи й пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані неповажними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документа про сплату судового збору, що в свою чергу зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Обставини, пов'язані з неналежним фінансуванням державних органів, не звільняють суб'єкта владних повноважень від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Сторона, маючи намір добросовісної реалізації належного їй права на апеляційне оскарження судового рішення, повинна діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
В свою чергу, відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі й щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, у тому числі й щодо сплати судового збору.
Суд наголосив, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
А тому встановивши факт неподання відповідачем документів, які б свідчили про неможливість своєчасно сплатити суму судового збору у розмірі 3153,00грн визначеному законом за подання апеляційної скарги у цій справі, а також неподання належних доказів у підтвердження скрутного матеріального становища в період з 28.12.2020 (дата винесення оскаржуваного рішення) до 01.09.2021 (дата сплати судового збору), Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судового рішення виключно з підстав наявності у особи права на повторне подання апеляційної скарги без врахування при цьому строку звернення, встановленого законом на апеляційне оскарження.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи вищевикладене, Другий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №520/15214/2020.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021 у справі №520/15214/2020 за адміністративним позовом Фермерського (селянського) господарства «Надежда» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова