Іменем України
01 листопада 2021 року
Київ
справа №640/9862/20
адміністративне провадження № Зн/9901/36/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
за участю секретаря судового засідання: Лупінос Я.В.
учасники судового процесу:
представники позивача: Денисенко О.М., Гордієнко Л.М., Полковська Д.Е., Гудій В.В.,
представник відповідача - Цісар Г.І.,
представник Дніпровської міської ради - Олійник Ю.М.,
розглянувши у судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу № 640/9862/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, у якій відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про перегляд постанови Верховного Суду від 12 липня 2021 року,
Верховний Суд постановою від 12 липня 2021 року касаційні скарги Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне МРУ ДПС), і Дніпровської міської ради задовольнив. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі №640/9862/20 скасував. Ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (далі - позивач, ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот») відмовив повністю.
Постанова суду вмотивована тим, що Верховний Суд вже неодноразово висловлював позицію, що згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок №489) з 1 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки має застосовуватись Кф « 2,0», а з 17 липня 2018 року - « 3,0» (постанови Верховного Суду від 8 квітня 2021 року у справі №160/10137/19, від 1 квітня 2021 року у справі № 160/8847/19, від 27 січня 2020 року у справі №804/886/18). Суд зазначив, що саме власник земельної ділянки або землекористувач має бути зацікавлений у тому, щоб відомості в Державному земельному кадастрі були повними і достовірними, для чого таким суб'єктам надано право на отримання витягів (без обмеження кількості звернень за ними) та внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Тому, саме ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот", як землекористувач, мав бути зацікавлений у тому, щоб у Державному земельному кадастрі були наявні відомості щодо цільового призначення земельних ділянок за кодами КЦВПЗ 2010. При цьому, з моменту набрання чинності Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, яким затверджено КЦВПЗ 2010 року, у позивача було достатньо часу для звернення до Державного земельного кадастру із заявою про внесення змін щодо кодів цільового призначення земельних ділянок, однак, такі дії вчинені лише наприкінці 2019 року та початку 2020 року, про що зазначав сам позивач під час розгляду справи і надавав відповідні докази. За таких обставин, суд касаційної інстанції у цій справі дійшов висновку про застосовність до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 8 квітня 2021 року у справі № 160/10137/19, від 1 квітня 2021 року у справі № 160/8847/19, від 7 грудня 2020 року у справі № 817/1795/17, від 27 січня 2020 року у справі № 804/886/18 про те, що при відсутності коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельних ділянок правомірним є застосування Кф, визначеного Порядком № 489 (з урахуванням внесених змін).
Також Верховний Суд у цій справі сформулював правовий висновок, що видача Витягу є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників, зокрема і показника Кф, який характеризує її функціональне використання. Отже, цей вартісний показник об'єктивно існує та може бути обрахований безвідносно до додержання форми такого витягу, чи його відкликання. При цьому, показник Кф не обчислюється самостійно органами Держгеокадастру чи іншими суб'єктами владних повноважень, а лише застосовується відповідно до встановленого порядку. Тому, зміст витягу не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність його формування може бути перевірена, зокрема у судовому порядку. Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №918-4-0.1-5365/2-20, яким визнано недійсними надані Офісу ВПП ДПС Витяги 2019 року з огляду на невідповідність їх форми, не має правового значення у цій справі, оскільки не змінює факту відсутності кодів КЦВПЗ 2010 року для земельних ділянок у Державному земельному кадастрі у періоді, за який позивачеві донараховано орендну плату із застосуванням Кф « 2,0» у період з 1 січня 2017 року до 17 липня 2018 року та « 3,0» у період після 17 липня 2018 року.
4 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про перегляд постанови Верховного Суду від 12 липня 2021 року за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позивач посилається на те, що 25 серпня та 13 вересня 2021 року він отримав відповіді Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) №28-28-0.134-10249/2-21 від 16 серпня 2021 року та №28-28-0.134-11105/2-21 від 7 вересня 2021 року про розгляд листів. Як зазначає позивач, з відповідей Держгеокадастру про розгляд листів виявлено такі істотні обставини:
- земельним законодавством не передбачено зобов'язання власників та користувачів земельних ділянок щодо приведення у відповідність цільового призначення земельної ділянки, визначеного відповідно УКЦВЗ 1998 року, до цільового призначення земельної ділянки, визначеного КВЦПЗ 2010 року;
- наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, яким затверджено КВЦПЗ 2010 року, не скасовує (не визнає недійсним) коди цільового призначення земельних ділянок, визначених УКЦВЗ. Припинення чинності УКЦВЗ 1998 року відбулося після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», яка набула чинності з 11 серпня 2021 року;
- земельну ділянку, якій був присвоєний код цільового призначення згідно УКЦВЗ 1998 року, після набрання чинності Наказом від 23 липня 2010 року № 548, не можна вважати такою щодо якої відсутній код цільового призначення в Державному земельному кадастрі;
- земельні ділянки з цільовим призначенням згідно УКЦВЗ 1998 року: « 1.14.5 Землі внутрішнього водного транспорту» відповідно до КВЦПЗ 2010 року вважаються такими, яким присвоєно код цільового призначення « 12.03 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту»;
- УКЦВЗ 1998 року такий код цільового призначення земельних ділянок як: « 1.14.5 Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення» не було передбачено. Назва «Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення» використовується в якості назви категорії відповідної земельної ділянки. Відповідно до УКЦВЗ 1998 року під кодом 1.14.5 зазначались «Землі внутрішнього водного транспорту».
Ці обставини ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» вважає такими, що: не були і не могли бути встановлені Верховним Судом, адже позивач на момент розгляду справи судами не отримав цієї відповіді на запит під час звернення до суду; не були і не могли бути відомі ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот», оскільки відповіді було отримано тільки 25 серпня 2021 року та 13 вересня 2021 року; можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот».
Крім того, ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» стало відомо, що на даний час Господарський суд Дніпропетровської області порушив ряд судових справ за позовними заявами Дніпровської міської ради до ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про визнання припиненими договорів оренди землі з 22 квітня 2015 року, 28 лютого 2017 року та 20 червня 2019 року та про зобов'язання повернути земельні ділянки (ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття проваджень у справі № 904/6345/21, № 904/6884/21, № 904/6887/21, № 904/6888/21, № 904/6895/21, № 904/6886/21, № 904/6889/21,904/6894/21, копії долучаються). Позивач зазначає, що заявлені Дніпровською міською радою вимоги про визнання в судовому порядку припиненими договорів оренди землі з 22 квітня 2015 року, 28 лютого 2017 року та 20 червня 2019 року, стосуються всіх договорів оренди землі, укладених між Дніпровською міською радою та ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» та на підставі яких Офіс великих платників податків Державної податкової служби України здійснив донарахування ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» грошових зобов'язань за платежем орендна плата з юридичних осіб на 61445914,95 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 15361478,74 грн.
Позивач вважає, що у разі задоволення позовних вимог Дніпровської міської ради договори оренди землі будуть в судовому порядку визнані припиненими, відповідно, відсутні підстави для нарахування орендних платежів за період з 2017 по 2019 роки. Тому, на переконання позивача, факт не визнання Дніпровською міською радою ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» орендарем даних земельних ділянок та визнання в судовому порядку договорів оренди землі припиненими є нововиявленою та додатковою обставиною для перегляду постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у цій справі №640/9862/20 та скасування податкового повідомлення-рішенням від 17 лютого 2020 року № №0001954405.
Враховуючи виявлені обставини, позивач вважає, що суд касаційної інстанції надав неправильну юридичну кваліфікацію підставам для донарахування грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Від Центрального МРУ ДПС і Дніпровської міської ради надійшли відзиви на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у яких вони зазначають про відсутність правових підстав для здійснення такого перегляду, оскільки обставини, на які посилається позивач не можна вважати нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
Від ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» надійшли відповіді на відзиви Центрального МРУ ДПС і Дніпровської міської ради, у яких позивач, фактично, підтримує доводи вимоги заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Також 1 листопада 2021 року перед судовим засіданням ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» подало доповнення до своєї заяви, у яких зазначає, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є той факт, що у період 2017-2019 роки (період, який перевірявся відповідачем), діючою на території міста Дніпро була нормативна грошова оцінка земель, затверджена Рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15 липня 2015 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська» (зі змінами від 27 квітня 2016 року за рішенням міської ради № 5/7). Цим рішенням не було передбачено можливості застосування до оцінки землі Кф ні зі значенням « 2,0», ні зі значенням « 3,0». Тому, у Витягах з технічної документації не могло бути застосовано відповідний коефіцієнт.
Згідно з Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, затвердженої рішенням Дніпровської міської ради від 20 травня 2020 року № 12/57 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра», нормативно-правовою базою грошової оцінки є, зокрема, Порядок № 489 (зі змінами). В розділі II Технічної документації визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі КЦВЗ 2010. У пунктах 6.1 розділу 6 цієї технічної документації врегульовано застосування Кф на рівні « 3,0». Тобто, лише після затвердження Дніпровською міською радою рішення від 20 травня 2020 року № 12/57, є підстави до застосування органами Держгеокадастру Кф зі значенням « 3,0» при наявності випадків, встановлених документацією.
У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи і вимоги заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з урахуванням доповнень до неї, просили заяву задовольнити.
Представники Центрального МРУ ДПС і Дніпровської міської ради проти доводів заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з урахуванням доповнень до неї, заперечували, просили відмовити у її задоволенні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також доводи письмових заяв по суті справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 368 КАС України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Відповідно до частин першої, другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо розуміння пункту 1 частини другої статті 361 КАС України (зокрема, але не виключно постанови від 2 травня 2018 року у справі № 303/3535/16, від 30 січня 2020 року у справі №127/2-а-4944/11, від 10 червня 2021 року у справі №759/7715/19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 3 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16), відповідно до якої, якщо її систематизувати, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Верховний Суд зазначав, що не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 820/1400/17 зазначав, що інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається заявник, не відповідають критеріям, про які вказано у вищенаведених постановах Верховного Суду щодо правового змісту поняття «нововиявлених обставин» як підстави для перегляду судового рішення у такому порядку.
Так, доводи позивача зводяться до необхідності врахування відповідей Держгеокадастру, у яких викладено позицію цього органу з правового питання, поставленого перед ним позивачем у запитах. Однак, надання Держгеокадастром відповідей не є обставиною, тобто певним матеріально-правовим фактом, відповідно, їх наявність та зміст не мають правового значення і не впливають на висновки суду касаційної інстанції.
У постанові Верховного Суду здійснено системне тлумачення норм права, які регулюють спірні у цій справі правовідносини, та враховуючи встановлені у цій справі обставини, суд касаційної інстанції дійшов висновку про невідповідність судових рішень позиції Верховного Суду, що і стало підставою для їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Посилання позивача на те, що Господарський суд Дніпропетровської області порушив ряд судових справ за позовними заявами Дніпровської міської ради до ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про визнання припиненими договорів оренди землі з 22 квітня 2015 року, 28 лютого 2017 року та 20 червня 2019 року та про зобов'язання повернути земельні ділянки також не можуть бути визнані як нововиявлені обставини у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, оскільки, по-перше, ці обставини виникли вже після ухвалення Верховним Судом постанови від 12 липня 2021 року, а по-друге, сам факт відкриття провадження у справах не може вплинути на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12 липня 2021 року.
Дослідивши зміст доповнення до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає, що вони зводяться до викладення власної правової позиції позивача по суті спору із наведенням нових аргументів, однак, не містять посилання безпосередньо на обставини (факти), які б могли вважатися нововиявленими та впливати на правову оцінку спірних правовідносин.
Проаналізувавши усі доводи позивача, викладені у заяві про перегляд постанови Верховного Суду від 12 липня 2021 року за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла висновку, що вони зводяться до незгоди із правовою позицією суду касаційної інстанції та ухваленим судовим рішенням, однак, не є підставою, з якою норми КАС України пов'язують можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Частиною першою статті 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Частиною другою наведеної статті встановлено, що судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 12 липня 2021 року не підлягає задоволенню, відповідно, судове рішення залишається в силі.
Керуючись статтями 355, 359, 361, 367 - 369 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 12 липня 2021 року у справі № 640/9862/20.
Постанову Верховного Суду від 12 липня 2021 року у справі № 640/9862/20 залишити в силі.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 2 листопада 2021 року.
Судді М. М. Гімон
Є. А. Усенко
М.М. Яковенко