03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 440/5052/21
адміністративне провадження № К/9901/38156/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренко Ірини Олександрівни на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення коштів,
В травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, в якому просив:
- стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником яких є Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на користь позивача матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2017-2019 роки у розмірі 16 825 грн заподіяної виконанням неконституційного правового акту;
- стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником яких є Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 позовну заяву залишено без руху з підстав порушення встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду та запропоновано усунути вказані недоліки шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску із заявленими позовними вимогами.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2021, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погодившись з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №440/5052/21, представник позивача 18.10.2021 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегія суддів дійшла висновку про таке.
Згідно з частиною першою статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Суд першої інстанції ухвалою від 15.06.2021 повернув позовну заяву позивачу у зв'язку з тим, що позивач звертаючись до суду з позовом 20.05.2021 пропустив, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, а наведені причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.
Відповідно до пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
Аналіз оскаржуваних судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренко Ірини Олександрівни на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №440/5052/21 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення коштів.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді: Т. Г. Стрелець
А. І. Рибачук