про повернення касаційної скарги
02 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 460/599/21
адміністративне провадження № К/9901/37517/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеплер-Рівне» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеплер-Рівне» до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
29 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кеплер-Рівне» звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Рівненській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за № РВ8446/956/000040/Т8-ФС від 23 грудня 2020 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кеплер-Рівне» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 13 жовтня 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з винесенням Управлінням Держпраці у Рівненській області постанови, якою на позивача накладено штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Встановлено, що судом першої інстанції призначено та розглянуто справу за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України та прийнятих в порядку загального позовного провадження, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у таких справах, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В касаційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції в частині визначення підстав для проведення інспекційного відвідування щодо ТзОВ «Кеплер-Рівне» дійшов неправильного висновку щодо наявності законних підстав для видачі окремого доручення т.в.о. голови Державної служби України з питань праці №Д 330/1/3.1-20 від 25 серпня 2020 року, направлення Управління Держпраці у Рівненській області наслідком чого було здійснено інспекційне відвідування. Посилається на порушення відповідачем вимог частини четвертої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Однак, наведені скаржником підстави касаційного оскарження Суд вважає неприйнятними, оскільки касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, нормативно-правові акти, а також позицію скаржника про те, що судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеплер-Рівне» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеплер-Рівне» до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,- повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Коваленко