02 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 620/124/21
адміністративне провадження № К/9901/39438/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просив суд: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 та військової частини НОМЕР_1 ; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку з 09 лютого 2017 року (дня виключення зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 ) до 30 листопада 2020 року (дня фактичного розрахунку); зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з 28 квітня 2019 року (дня виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ) до 30 вересня 2020 року (дня фактичного розрахунку).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 28 квітня 2019 року (дня виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ) до 29 вересня 2020 року (дня фактичного розрахунку) у сумі 878,53 грн. Стягнуто з Чернігівського ОТЦК та СП середній заробіток за час затримки розрахунку з 10 лютого 2017 року (дня виключення зі списків особового складу Борзнянського РВК) до 29 листопада 2020 року (дня фактичного розрахунку) у сумі 9295,92 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції, а позов залишено без розгляду.
28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і задовольнити позов.
Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами “а” - “г” цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України “Про запобігання корупції” суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено і заявником такі не зазначено.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки заявник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська