02 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 260/2243/21 пров. № А/857/14040/21
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Волошин М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 року (ухвала прийнята у м. Ужгород судом у складі головуючого судді Маєцька Н.Д.) у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради, Міністерства соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії -
У червні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до правління соціального захисту населення Мукачівської міської ради, Міністерства соціальної політики України про визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, зобов'язання Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020-2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 року позовну заяву повернуто позивачу.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою справу направити на продовження розгляду.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року позовна заява була залишена без руху, оскільки така не відповідає вимогам статей 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 202 рік.
29 червня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви де позивач зазначає, що звертався із письмовою заявою щодо виплати йому щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Листом від № 01-18/845 від 06.04.2021 року Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку одноразової грошової допомоги.
Апеляційним судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 08 червня 2021 року. Позивач оскаржує, зокрема бездіяльність відповідача щодо невиплати йому грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому ст.13 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно частини 4 ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
30.09.2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30.09.2020 року.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі №389/1042/17 та від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17.
Разом з тим, до суду за захистом своїх прав, зокрема щодо нарахування та виплати вказаної допомоги до 5 травня за 2020 рік, позивач звернувся 08 червня 2021 року, тобто з пропуском встановленого ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду.
У 2020 року позивач отримав щорічну грошову допомогу до 5 травня як учасник бойових дій відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 1390,00 грн.
Відтак, позивач не міг не знати, що сума допомоги, яка йому виплачувалася відповідачем у вказаний період, є меншою, ніж розмір п'яти мінімальних пенсій, в якому відповідач, на думку позивача, був зобов'язаний здійснювати нарахування та виплату спірної щорічної грошової допомоги.
Факт звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та отримання відмови відповідача, оформленої листом, не свідчить про обчислення строку звернення до суду з дати отримання позивачем (його представником) такого листа, оскільки, як вже зазначалося, позивач не міг не знати про порушення відповідачем його прав та інтересів у зв'язку з виплатою спірної допомоги за вказаний період у меншому розмірі, в порівнянні з тим, який, на його думку, мав би виплачуватись у відповідності до закону.
Апеляційний суд звертає увагу, що жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в заяві, позивачем до суду не надано, відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для звернення до суду з позовними вимогами щодо виплати щорічної разової допомоги до 5 травня 2020 року, у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 року про повернення позовної заяви у справі №260/2243/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 03.11.2021