02 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2598/21 пров. № А/857/15104/21
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Волошин М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року (рішення ухвалене у м. Тернопіль судом у складі головуючого судді Баб'юка П.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію за віком, як батьку особи з інвалідністю з дитинства,-
У травні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області визнання протиправними дії відповідача щодо призначення дострокової пенсії за віком, як батьку особи з інвалідністю з дитинства згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зобов'язання відповідача призначити позивачу дострокову пенсію за віком, як батьку особи з інвалідністю з дитинства, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 04.11.2020..
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що самостійно займався вихованням, доглядом та утриманням свого сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю з народження. Мати вихованням сина не займається, із 2010 року проживає окремо на території Австрії. Позивач 05.02.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як батьку особи з інвалідністю, однак рішенням відповідача від 08.04.2021 у призначенні пенсії відмовлено у зв'язку з відсутністю заяви від матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документів, що підтверджують її відсутність. Просив позов задоволити.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом від 08.04.2021 №1900-0304-8/11130, щодо відмови позивачу у призначенні дострокової пенсії відповідно до п. 3 частини 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як батьку особи з інвалідністю з дитинства. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п. 3 частини 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як батьку особи з інвалідністю з дитинства з 05.02.2021.
Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 є батьком ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 є особою з інвалідністю, що підтверджується медичним висновком №49 від 26.06.2006.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 01.02.2013, ОСОБА_1 є отримувачем державної соціальної допомоги дітям - інвалідам, як законний представник ОСОБА_2 (аркуш справи 11), що також підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської РДА від 28.12.2020.
Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 25.07.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (матір'ю ОСОБА_2 ) розірвано шлюб.
05.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Згідно довідок від 02.02.2021 та 03.02.2021 позивач зареєстрований по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 теж зареєстрована за даною адресою, проте на даний час не проживає (аркуш справи 20-21).
05.02.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як батьку особи з інвалідністю.
13.02.2021 листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомлено позивача про необхідність подати додаткові документи для призначення пенсії позивачу, а саме: заяву матері про згоду щодо призначення пенсії або документи, що підтверджують її відсутність.
08.04.2021 своїм рішенням відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю заяви від матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документів, що підтверджують її відсутність.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" від 09.07.2003 №1058-IV.
Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, що набрав законної сили 11.10.2017 року, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено розділом XIV-1, в тому числі статтею 115.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.
Відповідно до аналізу ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» можна дійти висновку, що абзацом 2 п. 3 ч. 1 ст. 115 зазначеного Закону визначено спеціальне суб'єктивне право батька, як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання дитини-інваліда, на призначення дострокової пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 12.11.2013 №21-373а13.
На час звернення до відповідача із відповідною заявою позивачеві виповнилося 56 років та у такого наявний страховий стаж не менше 20 років.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що син позивача - ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства, що підтверджується медичним висновком №49 від 26.06.2006 та не заперечувалося сторонами.
Позивач є законним представником свого сина та одержувачем державної соціальної допомоги по догляду за дитиною з інвалідністю, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та довідкою від 28.12.2020.
Страховий стаж позивача становить 22 роки 7 місяців 10 днів.
Як вбачається з рішення відповідача від 13.02.2021 підставою відмови позивачеві у призначенні дострокової пенсії за віком як батьку особи з інвалідністю з дитинства слугувало те, що відсутня заява від матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документів, що підтверджують її відсутність.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 визначено, що документами, які підтверджують відсутність матері є свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо.
Такий перелік документів не є вичерпним і конкретно визначеним, а тому факт здійснення виховання дитини-інваліда до шестирічного віку батьком за відсутності матері може підтверджуватися і іншими документами.
Аналогічна правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року по справі № 445/668/17.
За таких обставин, колегія суддів переконана, що позивач досяг 55-річного віку, він має трудовий стаж більше 20 років, є батьком дитини-інваліда, яку виховував до 6-річного віку за відсутності матері. Будь-яких інших умов для призначення батькові дитини-інваліда дострокової пенсії законодавство України не встановлює, а тому суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком є протиправним.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року у справі №500/2598/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 03.11.2021