Справа № 240/3782/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції -Капинос О.В.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
02 листопада 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
представника позивача -Андрійчук Л.І.,
представника відповідача - Лічман Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Пропан" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Пропан" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
У березні 2021 року Дочірнє підприємство "Пропан" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області податкове повідомлення-рішення від 04.09.2020 № 0004573201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі сорок тисяч гривень за порушення вимог абз.1, абз.2 п.п.230.1.2 п. 230.1 ст.230 ПК України, а саме: торгівля газом скрапленим без реєстрації рівнеміром-лічильником та/або витратоміром лічильником в Єдиному державному реєстрі рівнемір-лічильник, також без обладнання рівнеміром - лічильником введеного в експлуатацію резервуару.
В обґрунтування позову зазначає, що штраф застосований спірним рішенням є протиправним, оскільки винесений неналежним органом. Крім того, вказує, що факти, викладені у акті перевірки частково не відповідають фактичним обставинам справи. Із 01.04.2020 по 03.04.2020 підприємство не здійснювало реалізацію та зберігання пального.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що посадовими особами контролюючого органу на виконання наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 27.07.2020 №1283 "Про проведення фактичної перевірки", на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України проведено фактичну перевірку ДП "Пропан", за місцем здійснення діяльності: Хмельницька область, м.Ізяслав, вул.Онищука,48.
За наслідками перевірки складено акт фактичної перевірки від 04.08.2020 №0195/22-01- 32-01/30928236 .
В результаті проведеної перевірки встановлено порушення:
- вимог абз.1, абз.2 п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, а саме: торгівля газом скрапленим без реєстрації рівнеміром-лічильником та/або витратоміром лічильником в Єдиному державному реєстрі рівнемір-лічильник, також без обладнання рівнеміром-лічильником введеного в експлуатацію резервуару.
По вищевказаному акту, ДП "Пропан" в порядку ст.86 ПК України, подало свої заперечення.
За результатами розгляду заперечень, від ГУ ДПС у Хмельницькій області надійшов лист "Про розгляд заперечення" за вих. №29222/10/22-01-32-01-08 від 01.09.2020. У вказаному листі зазначається про те, що факти порушень чинного законодавства в сфері здійснення торгівлі пальним ДП "Пропан" документально підтверджені.
За наслідками перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 04.09.2020 за №0004573201 про сплату штрафу в сумі 40000 грн. (2 х 20000 грн.).
Позивачем оскаржено дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
За результатами розгляду скарги ДПС прийнято рішення від 03.02.2021 №2509/6/99-00- 06-03-01-06, яким залишено без змін ППР, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, про правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України у зв'язку з не обладнанням витратомірами-лічильниками кожного місця відпуску пального наливом з акцизного складу та використанням незареєстрованих рівнемірів- лічильників.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є порушення позивачем вимог абз.1, абз.2 п.п.230.1.2 п. 230.1 ст.230 ПК України.
Так, перевіркою встановлено, що згідно баз даних ДПСУ ІС "Податковий Блок" "чеки РРО" встановлено, що ДП "Пропан" протягом періоду з 01.04.2020 по 03.04.2020 здійснював роздрібну торгівлю пальним (газом скрапленим) без реєстрації рівнемірів та /або витратомірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі, а також без обладнання рівнеміром-лічильником введеного в експлуатацію, а також без обладнання рівнеміром-лічильником введеного в експлуатацію резервуару, розташованого на акцизному складі, а саме: 02.04.2020 о 01:25 год. реалізовано газу скрапленого 40 літрів.
Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри надано до перевірки та зареєстрована 04.04.2020 в Єдиному державному реєстрі.
Виходячи з вищезазначеного, ДП "Пропан" за період з 01.04.2020 по 03.04.2020 необладнане та не зареєстроване рівнеміром-лічильником на одному резервуарі, в якому зберігалося пальне (газ скраплений).
Обґрунтовуючи протиправність висновків акту перевірки, представник позивача вказує на те, що у період з 01.04.2020 по 03.04.2020 реалізація та зберігання пального не здійснювались на всіх об"єктах підприємства, у зв"язку з карантином, тому штрафні санкції відповідно до п.п.230.1.2 п. 230.1 ст.230 ПК України застосовані неправомірно.
Позиція податкового органу ґрунтується на тому, що до 01.01.2020 резервуари та місця відпуску пального на акцизному складі повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників, тоді як позивач зберігав таке без дотримання зазначених вимог.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.
Вимоги щодо обладнання витратомірами-лічильниками кожного місця відпуску пального наливом з акцизного складу та рівнемірами - лічильниками рівня пального у резервуарі (далі - рівнеміри-лічильники) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованих на акцизних складах, на території яких здійснюється, зокрема, реалізація пального, та вимоги, яким повинні відповідати витратоміри-лічильники та рівнеміри - лічильники визначені встановлені підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.
Відповідно до підпунктів 1 і 2 пункту 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №891 від 22.11.2017 на виконання статті 230 ПК України, витратомір-лічильник - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах. Рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об'єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.
Реєстрація витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників в Реєстрі здійснюється на підставі довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944.
Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Отож, кожний введений в експлуатацію стаціонарний резервуар, розташований на акцизному складі, повинен бути обладнаний рівнеміром-лічильником, який повинен відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства.
Кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу, розташоване на акцизному складі, повинно бути обладнане витратомірами-лічильниками. Функції витратомірів-лічильників виконують встановлені на акцизних складах паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства.
За визначенням статті 1 закону України від 15.01.2015 № 124 "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" оцінка відповідності - процес доведення того, що задані вимоги, які стосуються продукції, процесу, послуги, системи, особи чи органу, були виконані; документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об'єкта оцінки відповідності.
Отже, обов'язковими умовами виконання встановленими на акцизних складах паливороздавальними та/або оливороздавальні колонками функцій витратомірів-лічильників, є наявність позитивних результатів їх повірки або оцінки відповідності, проведених відповідно до законодавства, та підтверджених відповідними документами, що підтверджують відповідність цих колонок вимогам до витратомірів-лічильників, та їх реєстрація в Реєстрі.
Відповідно до пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
За визначенням підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це приміщенні або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
За змістом підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Положеннями пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України також передбачено, що платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Згідно із абз.9 пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Пунктом 128-1.1 статті 128 ПК України передбачено, що не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.
Відповідно до п.18 підрозділу 5 розділу XX ПК України норми 128-1.1 статті 128 цього Кодексу застосовуються з 1 квітня 2020 року до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу).
Колегія суддів зазначає, що санкція встановлена п.128-1.1 ст.128 ПКУ застосовується не конкретно за реалізацію пального за відсутності встановлених витратомірів-лічильників на кожному місці відпуску пального наливом, а у випадку виробництва, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального, за відсутності встановлених витратомірів-лічильників на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірів-лічильників рівня таких товарів (продукції) у резервуарі. При цьому, такі витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники повинні бути зареєстровані у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.
Отже, санкція передбачена п.128-1.1 ст.128 ПК України застосовується не тільки за не обладнання, але й за відсутність реєстрації рівнемірів-лічильників та витратомірів - лічильників у Реєстрі. Тому колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що у період з 01.04.2020 по 03.04.2020 реалізація та зберігання пального не здійснювались, тому штрафні санкції застосовані відповідно до п.п.128-1.1 ст.128 ПК України є безпідставними.
Колегія суддів звертає увагу, що спірним рішенням штрафні санкції застосовані не за реалізацію у зазначений період палива, а як вбачається з акту перевірки за його зберігання в резервуарі, який необладнаний рівнеміром-лічильником.
Позивач не заперечує той факт, що у спірний період рівнеміри та витратоміри, не були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі рівномірів та витратомірів.
Щодо посилань позивача на те, що підприємство в зазначений період не зберігало пальне, оскільки це не є видом його діяльності, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим в позивачем, за даними Z-звіту станом на 01.04.2020 на АГЗП Ізяслав залишок газу скрапленого становить 3078,19 літрів.
Вказаний об'єм скрапленого газу, враховуючи попередню реалізацію (до 31.03.2020 23:59:59) надійшов до АГЗП Ізяслав шляхом його переміщення газовозом д.н.з. НОМЕР_1 (причіп НОМЕР_2 ) із ГНС с.Станишівка Житомирський район Житомирська область (база зберігання скрапленого газу підприємства) до вказаного автогазозаправочного пункту, що підтверджується товарно-транспортною накладною №52 від 20.03.2020 та накладною №52 від 21.03.2020; товарно-транспортною накладною №61 від 24.03.2020 та накладною №61 від 26.03.2020.
Згідно наданого платником акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 03.04.2020№0000037, в якому зазначено, що рівнемір ультразвуковий №042800 передано із головного складу підприємства на АГЗП м.Ізяслав вул.Онищука, буд.48 та введено в експлуатацію.
Окрім того, згідно даних податкової інформації у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі ДП "Пропан" зареєстровано 04.04.2020 довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри з уніфікованим номером акцизного складу - 1006366.
В даній Довідці зазначено:
- в Таблиці №1 "Інформацію щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів", а саме: на ємність для скрапленого газу з уніфікованим номером резервуара - 36/1006366, ємністю - 10 м. куб. зареєстровано рівнемір за № 042800 - установлено рівнемір 03.04.2020 ;
- в Таблиці №2 "Інформацію щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального паливом з акцизного складу", зареєстрований витратомір серійний (ідентифікаційний) № 838.
Зазначені обставини свідчать про те, що станом на 01.04.2020 на АГЗП "Ізяслав" зберігалося пальне за відсутності зареєстрованих у Реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників, що є порушенням пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України та підставою для застосування штрафу відповідно до п.128-1.1 статті 128 ПК України.
Враховуючи вищенаведене, безпідставним є посилання апелянта на встановлення ним та випробування обладнання - рівнеміра, "здійснення технічного проливу". Ці дії позивач мав би провести ще до обладнання резервуару рівнеміром-лічильником, в якому зберігався скраплений газ.
Позивачем не надано документів, які б підтверджували обладнання резервуарів рівнемірами-лічильниками станом на момент 01.04.2020 - 02.04.2020, та не надано квитанцій, що підтверджують внесення витратомірів-лічильників та рівнемірів - лічильників до Реєстру.
Суд вважає безпідставними посилання позивача, що паливороздавальна колонка "Шельф" №838 встановлена на акцизному складі "Пропан" виконує функцію витратоміра-лічильника, оскільки позивач не надав на підтвердження своїх доводів жодного належного доказу.
З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України у зв'язку з не обладнанням витратомірами-лічильниками кожного місця відпуску пального наливом з акцизного складу та використанням незареєстрованих рівнемірів - лічильників. Враховуючи, що штрафна санкція відповідно до п.128-1 ст.128 ПКУ в розмірі 20000 грн. застосовується за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник (1 одиниці), а також за кожне необладнане місце відпуску пального та/або незареєстрований витратомір-лічильник (2 одиниці) до позивача правомірно застосована штрафна санкція у розмірі 40 000 грн., з огляду на що спірне рішення, яким такий штраф застосовано, є правомірним.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Пропан" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 03 листопада 2021 року.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.