Справа № 826/4922/18
03 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., перевіривши відповідність вимогам КАС України апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2021 року у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Техбуд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та надання документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Копії вказаних судових рішень вручено скаржнику 19 жовтня 2021 року.
На виконання вимог ухвали суду апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги апелянт посилається на тимчасове обмежене фінансування.
Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є граничним та достатнім для усунення недоліків як позовної заяви, так і апеляційної скарги.
В свою чергу, судом апеляційної інстанції було надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.
Оцінюючи доводи апелянта колегія суддів зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Разом з цим, апелянт не надає належних доказів на підтвердження вчинення останнім дій з метою приведення апеляційної скарги у відповідність до вимог процесуального закону та усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений процесуальним законом строк. Долучена до клопотання службова записка про сплату судового року датована червнем 2021 року, в той час як первинна апеляційна скарга повернута ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, тобто наданий суду доказ не підтверджує вчинення апелянтом дій з метою приведення апеляційної скарги у відповідності до вимог процесуального закону після повернення первинної апеляційної скарги.
Крім того, апелянт зазначає про обмежене фінансування на підтвердження чого надає виписку по рахунку за 17 вересня 2021 року, разом з тим, апеляційна скарга залишена без руху 13 жовтня 2021 року, а з клопотання про продовження строку для усунення недоліків скаржник звернувся 28 жовтня 2021 року, а тому виписка про залишок коштів станом 17 вересня 2021 року не є належним доказом неможливості сплати судового збору.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що ним раніше було подано апеляційну скаргу, яка була повернута судом апеляційної інстанції. Стверджує, що КАС України встановлює два строки звернення до суду з апеляційною скаргою - протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення або протягом одного року з дня складення повного тексту судового рішення. При цьому, процесуальний закон не встановлює конкретний момент, коди саме протягом року апелянт зобов'язаний звернутися до суду, якщо ним з поважних причин пропущений тридцятиденний строк.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з частиною 3 статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Аналіз положень частини 3 статті 295, частини 3 статті 298, пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України свідчить, що у разі пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду скаржник повинен навести підстави для поновлення такого строку та обґрунтувати поважність причин такого пропуску.
В свою чергу, пропущений строк на апеляційне оскарження може бути поновлений та апеляційна прийнята судом до розгляду лише у випадку визнання судом поважними причини пропуску такого строку.
Разом з тим, поважними визнаються лише ті обставини, які пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Звертаючись до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянтом не наведено підстав для поновлення такого строку, не зазначено обставин, що унеможливили подати у встановлений процесуальним законом строк апеляційну скаргу та не обґрунтовано поважність причин пропуску такого пропуску.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому підстави для його задоволення відсутні.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст.ст. 243, 298, 299, 325 КАС України,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2021 року відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2021 року у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Техбуд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко