Справа № 640/24151/19
03 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., перевіривши відповідність вимогам КАС України апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебозол Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та надання документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Копії вказаних судових рішень вручено скаржнику 19 жовтня 2021 року.
На виконання вимог ухвали суду апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги апелянт посилається на тимчасове обмежене фінансування.
Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є граничним та достатнім для усунення недоліків як позовної заяви, так і апеляційної скарги.
В свою чергу, судом апеляційної інстанції було надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.
Оцінюючи доводи апелянта колегія суддів зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Разом з цим, апелянт не посилається та не надає жодних доказів на підтвердження вчинення останнім дій з метою приведення апеляційної скарги у відповідність до вимог процесуального закону та усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений процесуальним законом строк.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що ним раніше було подано апеляційну скаргу, яка була повернута судом апеляційної інстанції через несплату судового збору. Стверджує, що процесуальним законом визначено право сторони на повторне звернення та не встановлено обмеження щодо строків для звернення з апеляційною скаргою після повернення первинної.
Аналіз положень частини 3 статті 295, частини 3 статті 298, пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України свідчить, що у разі пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду скаржник повинен навести підстави для поновлення такого строку та обґрунтувати поважність причин такого пропуску.
В свою чергу, пропущений строк на апеляційне оскарження може бути поновлений та апеляційна прийнята судом до розгляду лише у випадку визнання судом поважними причини пропуску такого строку. Разом з тим, поважними визнаються лише ті обставини, які пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Звертаючись до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянтом фактично не наведено підстав для поновлення такого строку, не зазначено обставин, що унеможливили подати у встановлений процесуальним законом строк апеляційну скаргу та не обґрунтовано поважність причин пропуску такого пропуску. Так, скаржник опосередковано вказує про повернення первинної апеляційної скарги з підстав не надання документу про сплату судового збору та посилається на положення пункту 28 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок №845).
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 28 Порядку №845 орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.
З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.
В свою чергу, згідно з приписами пункту 25 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Таким чином, положення пункту 28 Порядку №845, на які посилається апелянт, не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору.
Верховний Суд в ухвалі від 22 вересня 2021 року у справі № 520/5554/2020 зазначив, що усталеною є позиція Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб'єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про неповажність зазначених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення такого строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст.ст. 243, 298, 299, 325 КАС України,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2021 року відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебозол Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко