Справа № 320/8173/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.
02 листопада 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про визнання протиправною та скасування постанови,
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича, в якому просив суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича від 27.08.2020 про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №62895517.В обґрунтування позову зазначив, що відповідач не дотримався послідовності звернення стягнення на майно, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», адже перш ніж накладати арешт на рухоме майно боржника - транспортний засіб, відповідачу слід було накласти арешт на кошти, а потім, за відсутності коштів, на інше майно. Крім того позивач стверджує, що відповідач порушив вимоги статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» щодо права участі боржника у вчиненні виконавчих дій, зокрема відповідач не повідомив позивача про опис та арешт його майна. Окрім того, всупереч вимогам пунктів 10 та 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (зі змінами), відповідач у постанові про опис та арешт майна боржника не зазначив обсяг та строки обмеження майна.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича від 27.08.2020 про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №62895517.
Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Мотивуючи апеляційну скаргу зазначає, що приватним виконавцем на адреси, які зазначені у виконавчому документі було надіслано боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу за №0209420245951, копію вказаної постанови боржник отримав особисто 09.09.2020. Вважає, що Закон України «Про виконавче провадження» не покладає на приватного виконавця обов'язку повідомляти боржника про дату, час та місце опису майна.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Павловичем відкрито виконавче провадження ВП №62895517 з примусового виконання виконавчого напису №2673, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансової компанії «Інвест Хаус» заборгованості, що виникла по Кредитному договору №129/П/22/2007/840 від 11.10.2007 за період з 15.05.2020 року по 07.07.2020 у розмірі, що складається із: суми заборгованості за кредитом - 412659,46 грн., суми заборгованості за відсотками - 589218,40 грн., суми заборгованості за штрафними санкціями - 00,00 грн., суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису - 300,00 грн. Загальна сума заборгованості становить 1002177,86 грн., про що приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 2 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62895517 від 26.08.2020 зобов'язано боржника протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про доходи та майно за встановленою Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5 формою (додаток 1) та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
26.08.2020 відповідачем у ВП №62895517 винесено, зокрема: постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1102990,56 грн.; постанову про арешт коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, в тому числі на карткові та вкладні (депозитні) рахунки, як в національній валюті, так і в іноземній, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або стягнення на які заборонено законом; постанову про розшук майна боржника - транспортний засіб - автомобіль марки КІА модель CEED, 2007 р.в., номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір сірий.
Вказані вище постанови направлені сторонам виконавчого провадження.
Позивачем отримані постанови 09.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
27.08.2020 приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, зі змісту якої вбачається, що в ході примусового виконання рішення встановлено, що за боржником зареєстровано транспортний засіб - автомобіль марки КІА модель CEED, 2007 р.в., номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір сірий, за яким приватним виконавцем постановлено описати та накласти арешт.
З наведеної постанови приватного виконавця вбачається, що стягувач, боржник, заставодержатель при вчиненні відповідних дій були відсутні.
Не погоджуючись із діями приватного виконавця щодо опису та арешту майна у відповідності до постанови від 27.08.2020, позивач звернувся до суду із заявленими позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.
Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу незгоди позивача з постановою державного виконавця про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок, на який здійснюється нарахування його заробітної плати.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини першої - другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною третьою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина четверта статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
В силу статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначений статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження».
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
У відповідності до положень статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»
арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що при винесені відповідачем 26.08.2020 постанови в межах виконавчого провадження №62895517 про арешт майна боржника, арешт коштів боржника, відповідач не порушив встановлений статтею 48 Закону порядок звернення стягнення на майно, оскільки відповідачем вживались заходи щодо з'ясування наявності у боржника рахунків у банках та наявності коштів на рахунках. При цьому, як наведено вище, звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника, в разі їх виявлення.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно до розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані:
назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);
якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;
якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);
відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;
відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.
Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
Проте, жодних доказів щодо завчасного повідомлення позивача про проведення опису та арешту його автомобіля, матеріали справи не містять.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний завчасно повідомити, у даному випадку боржника, про арешт та опис його автомобіля задля можливості останнім реалізувати своє право бути присутнім та брати участь при описі і арешті майна, як то передбачено положеннями статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на ту обставину, що приватним виконавцем було надіслано боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, оскаржувана постанова від 27.08.2020 направлена на адресу боржника 27.08.2020 за № 8909 (а.с.27) та отримана боржником лише 09.09.2020, тобто після вчинення виконавчих дій, зокрема, щодо проведення опису й арешту майна боржника транспортного засобу.
З огляду на зміст оскаржуваної постанови, під час проведення опису й арешту майна боржника - транспортного засобу 27.08.2020, ані стягувач, ані боржник, ані заставодержатель не були присутні (виконавчі дії проведені у присутності понятих).
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не довів завчасно до відома сторін виконавчого провадження про дії, які планувались до вчинення для реального виконання виконавчого напису нотаріуса, а відтак дії відповідача не узгоджуються із вимогами статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
Згідно з положеннями ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст 241, 242, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2021 року.
Головуючий суддяЛ.Т.Черпіцька
Судді: О.Є. Пилипенко
Я.М. Собків