Справа № 826/9151/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.
02 листопада 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Глущенко Я.Б., Собківа Я.М., за участю секретаря: Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від "02" липня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просив суд:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.06.2018 №0028411406, яким визначена сума пені за порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у розмірі 1924164,74 грн.;
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.06.2018 №0028391409, яким визначена сума штрафу за порушення пункту 2.8 глави 2, пункту 3,5 глави 3 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» у розмірі 41 327,7 грн. В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2013 по 31.12.2017. За результатами перевірки складено Акт від 11.05.2018 № 320/26-15-14-01- 02/34881820. Перевіркою своєчасності розрахунків при проведенні експортних операцій встановлено порушення Товариством ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та нарахована пеня за порушення строків, передбачених ст.ст.1-2 Закону; встановлено факт перевищення ліміту залишку готівки в касі. ТОВ «Нафтогаз-Альянс» вважає, що складаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення Відповідач діяв неправомірно та необґрунтовано, а саме Відповідачем було неправильно визначено суму валютної виручки, що надійшла несвоєчасно, а також суму валютної виручки, що не надійшла; Відповідачем було розраховано суму пені з порушенням вимог статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та помилково включено день сплати заборгованості до строку нарахування пені; Відповідач не надає доказів факту перевищення ліміту залишку готівки в касі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від "02" липня 2021 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» залишено без розгляду.
Приймаючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з невиконанням позивачем процесуальних обов'язків та ненаданням з 2018 року належним чином засвідчених копій документів, які (докази) є базовими (визначальними) для підтвердження обставин, на які посилається позивач у позовній заяві.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. Мотивуючи апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції передчасно залишив позов без розгляду, оскільки як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви було додано 32 додатки на близько 100 аркушах. Вважає, що надані позивачем документи достатні для прийняття рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість судового рішення першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч. 4 ст. 77 КАС України).
Суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду зазначив, що позивачем не надано належним чином засвідчених копій документів, які є визначальними для підтвердження обставин, на які посилається позивач у позовній заяві.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Отже, стаття 240 КАС пов'язує можливість залишення позову без розгляду у разі неподання витребуваних доказів.
Втім, в матеріалах справи відсутня ухвала про витребування судом першої інстанції у позивача додаткових доказів.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема, в справі «Делькур проти Бельгії» висловлена позиція, що в демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 р. по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно із ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів дійшла висновку, що залишення позову без розгляду унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Таким чином, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватись таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням до суду першої інстанції, оскільки ухвала про залишення адміністративного позову без розгляду постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Керуючись статтями 311, 312, 320, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від "02" липня 2021 р. скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2021 року.
Головуючий суддяЛ.Т.Черпіцька
Судді: Я.Б. Глущенко
Я.М. Собків