Справа № 711/9792/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Демчик Р.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
27 жовтня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2021 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа - ОСОБА_1 про скасування рішень про накладення штрафу, -
В 2016 році відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. від 31.10.2016 про накладання штрафу на боржника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси у розмірі 5 100 грн. за виконавчим провадженням № 51161878;
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. від 16.11.2016 про накладання штрафу на боржника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси у розмірі 10 200 грн. за виконавчим провадженням № 51161878.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.04.2021 касаційні скарги відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та ОСОБА_1 залишені без задоволення; постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 в у справі № 711/9792/16-а залишені без змін.
В подальшому, на адресу суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 за нововиявленими обставинами, в якій останній просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси.
В обґрунтування заяви заявником зазначено, що постановою Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 823/782/16 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016. При цьому, визнання Верховним Судом фактів корупційних дій при розгляді справи № 823/782/16 та скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду по ній є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відомою на час розгляду справи № 711/9792/16-а, а тому є підставою для перегляду рішення Придніпровського районного суду від 04.04.2017 у вказаній справі і прийняття рішення у відповідності до вимог ст. 369 КАС України.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 361 КАС України і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), постанова або ухвалу суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Згідно з ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно з ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
Отже, нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270, від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а, від 26 червня 2019 року у справі №493/410/15-а.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
При цьому «істотність» обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Тобто нововиявленою обставиною є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином доведені та засвідчені.
Згідно з висновками Верховного Суду України у постанові від 10.07.2017 у справі №760/12617/15-ц та Верховного Суду у постанові від 23.04.2018 у справі №910/15628/16, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Так, зокрема, як зазначено Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі №2а-23903/09/1270, від 03.04.2018 у справі №477/1012/14-а, від 14.05.2019 у справі №826/14797/15, не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
При цьому, Верховним Судом в постанові від 20.02.2020 у справі № 825/6834/15 вказано, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Як уже було зазначено вище, підставою для перегляду постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 є скасування Верховним Судом у справі № 823/782/16 постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016, які стали підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Водночас, колегія суддів вважає, що вказаний доказ ОСОБА_1 не є нововиявленою обставиною, з огляду на наступне.
Колегія суддів зауважує, що постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/9792/16-а прийнята 04.04.2017, а постанова Верховного Суду, якою скасована постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016, прийнята 15.08.2019.
Тобто, на момент ухвалення постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 рішення Верховного Суду у справі № 823/782/16 не існувало, хоча обов'язковою ознакою нововиявленої обставини є існування цієї обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
Відтак, за своєю правовою природою рішення Верховного Суду у справі № 823/782/16 є новою, але не нововиявленою обставиною, а тому не може бути підставою для перегляду постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладено у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-813за19), від 18.02.2020 (провадження № 11-1247зва19)
Крім того, колегія суддів зауважує, що Придніпровський районний суд м. Черкаси в своїй постанові від 04.04.2017 послався на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 (справа № 823/782/16) лише в частині того, що державним виконавцем, в порушення норм ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» не враховано те, що постанова від 30.05.2016 № 2301/12052/1112, якою ОСОБА_1 відмовлено у призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг, прийнята саме на виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.04.2016 у справі №711/12517/14-а. При цьому, судом перевірено законність суті відмови, яка ґрунтувалось на рішенні Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.04.2004 у справі № 2-59/04 про те, що нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1 06.05.1987, не пов'язаний з виробництвом.
В той же час, постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 (справа № 823/782/16) не є безумовною та єдиною підставою для ухвалення постанови Придніпровського районного суду від 04.04.2017.
Отже, аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 за нововиявленими обставинами.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Також, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 241-244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2021 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 01.11.2021.