Справа № 320/9106/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Леонтович А.М., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
02 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Головного управління Держспоживслужби в Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом Головного управління Держспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа» про стягнення штрафу, -
Головне управління Держспоживслужби в Київській області (далі по тексту - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа» (далі - відповідач) в якому просило:
- стягнути з ТОВ «Керуюча компанія «Реформа» штраф в сумі 34 000, 00 грн. в дохід державного бюджету згідно рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства про ціни та ціноутворення від 22.03.2021 року №23.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року повернуто позивачу позовну заяву.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги Головного управління Держспоживслужби в Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Так, матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року позовну заяву Головного управління Держспоживслужби в Київській області повернуто позивачу позовну заяву.
Приймаючи рішення про повернення позивачу позовної заяви, суд першої інстанції керувався пунктом 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб. Зокрема, абзацом другим вказаної частини визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Однак, суд першої інстанції повертаючи позовну заяву на підставі пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України не звернув увагу на положення частини п'ятої статті 22 Закону № 1540-VIII, при тому, що позивач в позовній заяві посилався на вказані норми.
Так, згідно ч. 3 статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі несплати суб'єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, підставою для виникнення обов'язку щодо сплати заявленої до стягнення суми адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу стало рішення Головного управління Держспоживслужби в Київській області від 22.03.2021 року № 23 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства на ціни і ціноутворення.
Вищевказане рішення Головного управління Держспоживслужби в Київській області від 22.03.2021 року № 23 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства на ціни і ціноутворення було вручено ТОВ «Керуюча компанія «Реформа» 25.03.2021 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.24).
У свою чергу, позовну заяву Головним управлінням Держспоживслужби в Київській області подано 24.06.2021 року, про що свідчить відбиток штемпелю на конверті, тобто після спливу 15 календарних днів з дня вручення розпорядчого документа відповідачу.
Аналіз наведених вище правових положень свідчить про те, що перебіг тримісячного строку звернення до суду Головного управління Держспоживслужби в Київській області із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідним рішенням від 22.03.2021 року № 23 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства на ціни і ціноутворення, розпочався після спливу 15-денного строку з дня одержання ТОВ «Керуюча компанія «Реформа» копії вказаного рішення, тобто з 26.03.2021 року.
Отже останнім днем добровільної оплати штрафу для ТОВ «Керуюча компанія «Реформа» було 09.04.2021 року, про що останнє було належним чином повідомлено позивачем у рішенні від 22.03.2021 року № 23 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства на ціни і ціноутворення (а.с.23).
Проте, відповідачем добровільно не сплачено вказані адміністративно-господарські санкції, станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, і не надано до суду належних доказів оскарження рішення Головного управління Держспоживслужби в Київській області від 22.03.2021 року № 23.
Таким чином, починаючи з 10.04.2021 року Головне управління Держспоживслужби в Київській області мало законне право на звернення до суду за примусовим стягненням сум штрафу на підставі рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства про ціни та ціноутворення від 22.03.2021 року № 23.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить до висновку про помилкове тлумачення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме частини другої статті 122 КАС України, в частині початку відліку строку звернення до суду з позовом про стягнення суми, яке ґрунтується на рішенні суб'єкта владних повноважень, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви Головного управління Держспоживслужби в Київській області, на підставі пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 640/29683/20.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.
У зв'язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду і вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 169, 242, 308, 310, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держспоживслужби в Київській області - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року про повернення позовної заяви - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст виготовлено 02.11.2021 року