Справа № 580/4177/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Рідзель О.А., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
02 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області, Уманського міського голови Плетньової Ірини Григорівни про стягнення коштів, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка) звернулася до суду із адміністративним позовом до Уманської міської ради Черкаської області, Уманського міського голови Плетньової Ірини Григорівни (далі - відповідачі) в якому просила:
- стягнути з бюджету Уманської міської ради Уманського району на користь позивачки середню заробітну плату за 6 місяців у сумі 268647,09 грн., а також судові витрати в сумі 30000,00 грн. та 20% від суми визначеної до стягнення рішенням суду, що становить 53728,94 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року повернуто позивачу позовну заяву.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивачка, через свого адвоката Іванова А.А., подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Так, матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу позовну заяву.
Приймаючи рішення про повернення позивачу позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що ордер серії ЧК №176677 від 16.06.2021 року для адвоката Іванова А.А. не заповнений всупереч вказаним вище вимогам: не вказано про наявність/відсутність обмежень правомочностей адвоката, встановлених угодою про надання правової допомоги, відповідно до пункту 14 Положення.
З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачкою не додано до позову належних документів, які б підтверджували волевиявлення останньої на надання повноважень адвокату Іванову А.А. щодо права підпису та подання позову до суду від її імені.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2021 року ОСОБА_1 до Черкаського окружного адміністративного суду подано позовну заяву, яка підписана адвокатом Івановим А.А. в інтересах останньої.
На підтвердження своїх повноважень, як належного представника, адвокатом Івановим А.А. додано до позовної заяви ордер серії ЧК №176677 від 16.06.2021 року.
Дослідивши оригінал ордеру серії ЧК №176677 від 16.06.2021 року, який додано скаржником до апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з ч.1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з висновком Конституційного Суду України (рішення від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99) за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
У відповідності до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Отже, як вбачається з вищевикладених правових положень, типову форму ордера затверджує Рада адвокатів України.
Так, ПОЛОЖЕННЯ про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27 травня 2017 року № 151, втратило чинність, крім Додатку № 1 та пункту 18 Положення, які діють до 01 січня 2022 року на підставі Рішення Ради адвокатів № 41 від 12.04.2019.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин вищевказане ПОЛОЖЕННЯ від 17 грудня 2012 року № 36, оскільки станом на момент подання позовної заяви були чинними та діяли ПОЛОЖЕННЯ про ордер на надання правничої (правової) допомоги нова редакція від 12.04.2019 № 41 із змінами та доповненнями (далі по тексту - Положення № 41)(в редакції чинні й на момент виникнення спірних правовідносин 17.11.2020 року).
Так, згідно п.2 Положення № 41 ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
Відповідно до п. 4 Положення № 41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи (п.10 Положення № 41).
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п.11 Положення № 41).
Правовими положеннями п.12 Положення № 41 регламентовано, що ордер має містити наступні реквізити:
12.1. Серію, порядковий номер ордера;
12.2. Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;
12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;
12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);
12.5. Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;
12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження);
12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер;
12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;
12.9. Дату видачі ордера;
12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»);
12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»);
12.12. Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням;
12.13. Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;
12.14. Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Аналіз вищезазначених правових положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що обмеження повноважень адвоката, як представника особи, зазначаються в ордері лише у випадку, якщо вони передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги, тобто в момент його укладення.
У іншому випадку, тобто не зазначення таких обмежень, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, або адвокатське бюро, або адвокатське об'єднання, не зобов'язані зазначати про відсутність таких обмежень повноважень адвоката.
Зазначене відповідає принципу свободи, який закріплений Конституцією України, про це свідчить ч. 1 ст. 19, відповідно до якої - правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Тобто, в даному випадку діє принцип «дозволено все, що не заборонено законом».
Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що посилання суду першої інстанції на позицію викладену в ухвалі Верховного Суду від 31.08.2018 року по справі №815/6281/16, є безпідставними та не можуть бути застосовані під час розгляду даної справи, з огляду на те, що в даному випадку, у справі містився належним чином оформлений оригінал ордеру серії ЧК №176677 від 16.06.2021 року, яким підтверджено дійсну волю ОСОБА_1 , на уповноваження адвоката Іванова А.А. на право надання їй правничої допомоги.
Таким чином, суд першої інстанції помилково не взяв до уваги вищевказаний ордер, що призвело до незаконного повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що нерозгляд даної справи по суті позовних вимог створює штучні перешкоди для позивачки стосовно її доступу до правосуддя для захисту своїх прав, свобод та інтересів.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що право на доступ до правосуддя випливає із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.
У зв'язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду і вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 169, 242, 308, 310, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року про повернення позовної заяви - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст виготовлено 02.11.2021 року