Справа № 752/20088/16-а Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Плахотнюк К.Г., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
02 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року про відмову в роз'ясненні постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року відмовлено в роз'ясненні постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2017 року по даній справі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції і направити заяву останньої на новий розгляд до суду першої інстанції (за текстом апеляційної скарги).
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії та рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.11.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із розрахунку 90 відсотків місячної зарплати на підставі заяви від 28.10.2016 року та довідки Генеральної прокуратури України від 28.10.2016 року №18-1537зп про заробітну плату.
Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.11.2016 року здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , відповідно до частин 12 і 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), з розрахунку 90 відсотків із місячної зарплати, зазначеній у довідці Генеральної прокуратури України від 28.10.2016 №18-1537зп , без обмеження граничного розміру пенсії за цією довідкою та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 28 жовтня 2016 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 року постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 13.03.2017 року скасовано в частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.11.2016 здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до частин 12 і 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) з розрахунку 90 відсотків із місячної зарплати, зазначеній у довідці Генеральної прокуратури України від 28.10.2016 №18-1537зп, без обмеження граничного розміру пенсії за цією довідкою та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 28.10.2016 року.
У вищезазначеній постанові Київським апеляційним адміністративним судом прийнято нову постанову, якою зобов'язано Правобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату з 01.12.2015 призначеної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, згідно довідки Генеральної прокуратури України № 18-1537зп від 28.10.2016 року, з урахуванням виплаченого, без обмеження її максимальним розміром.
Тобто, рішенням суду, яке підлягає виконанню за результатами судового розгляду справи №752/20088/16- а, є постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 року.
21.08.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про роз'яснення судового рішення (а.с.156-157).
У вказаній заяві позивачка просила роз'яснити постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2017 року, і зазначила, що вказане судове рішення є не у повній мірі зрозумілим для виконання відповідачем в частині, що стосується застосування чи не застосування обмежень до розміру заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України від 28.10.2016 року № 18-1537зп, при проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугою років відповідно до частин 12 та 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви відповідача про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2017 року в частині, яку позивачка просить роз'яснити, скасована судом апеляційної інстанції, а тому не підлягає роз'ясненню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Правовими нормами адміністративного судочинства передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (ч. 4 ст. 242 КАС України).
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю або небажанням виконувати його у визначеному судом порядку.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Тобто, роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
У даному випаду, заява про роз'яснення рішення суду, яка подана позивачкою, мотивована тим, що відповідачу не у повній мірі зрозуміло рішення суду, що стосується застосування чи не застосування обмежень до розміру заробітної плати під час перерахунку пенсії останній.
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані посилання ОСОБА_1 є безпідставними та не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки відповідач - Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, не позбавлено можливості скористатися своїм законним правом і звернутися до суду з відповідною заявою про роз'яснення рішення суду, проте зазначене останнім здійснено не було.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 просила суд роз'яснити постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2017 року в частині, яка скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2017 року, що в свою чергу, унеможливлює її роз'яснення, оскільки вона скасована судом апеляційної інстанції і у вказаній частині прийнято нову постанову.
Разом з тим, ОСОБА_1 заяви про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 року подано не було.
Отже, звернення позивачки із заявою про роз'яснення постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2017 року є безпідставним та необґрунтованим, а тому вказана заява не підлягає задоволенню.
Так, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу суду.
Таким чином, судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 254, 294, 321, 325, 328 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року про відмову в роз'ясненні постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2017 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст виготовлено 02.11.2021 року