Справа № 320/2276/19
02 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року, суддя Щавінський В.Р., про відмову у задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:
- визнати протиправним рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 29.03.2019 року про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду війни 2-ї групи, внаслідок отримання поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'зків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії;
- зобов'язати Міністерство оборони України ОСОБА_1 виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду війни 2-ї групи відповідно до постанови Кабінету Міністів України №975 від 25.12.2013 року та Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено. Визнано протиправним рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, від 29.03.2019 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, внаслідок отримання поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Зобов'язано Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 та Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Постановою Верховного Суду від 31 березня 2021 року скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року залишено в силі.
03 червня 2021 року представником Міністерства оборони України подано заяву про поворот виконання рішення суду у справі №320/2276/19.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що на виконання вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №320/2276/19, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення (протокол засідання від 05.03.2020 №29) про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 528600,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення в адміністративній справі №320/2276/19 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Міністерство оборони України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Міністерства оборони Українипро поворот виконання рішення суду.
Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про поворот виконання рішення, дійшов висновку, що поворот виконання рішення застосовується в тому випадку, коли скасоване рішення, було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях чи підроблених документах, в той же час, судом не встановлено факту повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів, якими було обґрунтовано скасоване рішення, як цього вимагає ст. 381 КАС України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 380 КАС України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Відповідно до ч. 7 ст. 380 КАС України якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 5 ст. 380 КАС України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Поворот виконання судового рішення є інститутом адміністративного судочинства, що спрямований на повернення стягнутих грошових сум на підставі рішення суду, що було скасоване.
Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ врегульовані ст. 381 КАС України.
Відповідно до ст. 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що вона застосовується до рішень про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
Поворот виконання рішення в даному випадку допускається лише за наявності двох підстав: якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Як убачається із матеріалів справи, на виконання вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №320/2276/19, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення (протокол засідання від 05.03.2020 №29) про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 528600,00 грн.
В подальшому Київським обласним військовим комісаріатом видано наказ від 18.03.2020 №109 про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Згідно платіжного доручення від 20.03.2020 №865 грошові кошти в сумі в 528600,00 грн перераховані на рахунок позивача.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ст. ст. 6, 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Стаття 13 зазначеної Конвенції передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має також право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до правовової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 02.11.2011 року №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту постанови Верховного Суду від 31 березня 2021 року слідує, що підставою для скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №320/2276/19 слугувало неправильне застосуванням судом норм процесуального та матеріального права.
Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що позивачу ІІ групу інвалідності встановлено 02.10.2018 в період, коли законодавством не було передбачено отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби, а тому підстави на отримання одноразової грошової допомоги відсутні.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні відомості на підтвердження того, що апеляційну скаргу на рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року позивачем обґрунтовано завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Доводи апеляційної скарги щодо не вірного застосування судом першої інстанції положень ст.381 КАС України, та не врахування того, що одноразова грошова допомога не є заробітною платою, іншим видом грошового утримання у відносинах публічної служби, а тому наявні підстави для повороту виконання судового рішення, колегія суддів вважає помилковими, тому як скасоване судове рішення стосувалося присудження саме виплати у відносинах публічної служби.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідачі не позбавлені права звернутись повторно із заявою про поворот виконання у разі виникнення відповідних підстав, передбачених КАС України, або вирішити питання щодо стягнення з позивача коштів в установленому чинним законодавством порядку.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду попередньої інстанції про відсутності підстав для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення, враховуючи особливості, встановлені ст. 381 КАС України, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, підстави для її скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши доводи позивача, викладені у заяві, прийняв законну ухвалу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.
Постанову виготовлено: 02 листопада 2021 року.