02 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/4400/21
(суддя Конишева О.В., м. Запоріжжя)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року у справі №280/4400/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 01 червня 2021 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, згідно з яким, просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжя Запорізької області подання про повернення ОСОБА_1 , збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9 608,57 (дев'ять тисяч шістсот вісім гривень п'ятдесят сім копійок) сплаченого під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири від 30 грудня 2020 року квартири номер АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бахматською Т.М., запис в реєстрі за №6225, відповідно до квитанції за №№0005015 від 30.12.2020 року.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у вчиненні дій направлених на повернення помилково сплачених коштів з операції купівлі-продажу квартири, так як позивачем житло придбавалося вперше.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено дотримання передбаченої Порядком №1740 процедури ані на стадії укладення договору купівлі-продажу квартири (30.12.2020 року), ані на стадії звернення до пенсійного органу про повернення помилково сплаченого збору, а тому відповідач у межах спірних правовідносин не порушив прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено. Окремо, суд зауважив, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до пенсійного органу із відповідною заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з документами передбаченими пунктом 15-2 Порядку № 1740.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, оскаржив його до апеляційного суду.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що в адміністративних справах правомірність своїх дій повинен довести відповідача, а тому саме на відповідача покладено обов'язок довести той факт, що позивач не звільнений від сплати збору. Зазначає про те, що надані позивачем відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є вичерпними. При цьому, зазначає, що не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм щодо встановлення пенсійним органом факту придбання квартир конкретною особою не може ставитись в провину особі та призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 30.12.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - продавці та ОСОБА_1 - покупець, укладено договір купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Договір купівлі-продажу від 30.12.2020 року посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бахматською Т.М. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №6225 (а.с.13-16).
Для нотаріального оформлення договору купівлі - продажу позивачем як Покупцем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 9608,57 грн. (1% від вартості приданого нерухомого майна), про що свідчить копія квитанції № 0005015 від 30.12.2020 року (а.с.27).
У лютому 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9608,57 грн. Заява мотивована тим, що зазначена квартира є першим нерухомим майном, придбаним позивачем (а.с.20-21).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10.02.2021 №0800-0503-8/9997 позивачеві повідомлено про відсутність підстав для повернення вказаного збору у зв'язку із тим, що згідно з пунктом 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, відповідач посилається, на те що питання звільнення від сплати збору, з підстав факту придбання нерухомого майна вперше, повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформлені цивільно-правого договору (а.с.22-23).
Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у поверненні сплаченого збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна вперше є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26 червня 1997 року (далі - Закон № 400/97).
Законом України від 15 липня 1999 року № 967-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності 19 серпня 1999 року, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Отже, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
У статті 2 Закону № 400/97 зазначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів встановлена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Цей Порядок розроблений на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затверджений наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).
Відповідно до пункту 5 глави I Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
Пунктом 18 Порядку № 1740 визначено, що облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до частини сьомої статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платником податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.
23 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова № 866), відповідно до якої, серед іншого, доповнив Порядок № 1740, а саме: пункт 15-2 підпунктами «в» і «г», відповідно до яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
«в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».
Пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова № 866 набрала чинності 26 вересня 2020 року.
Таким чином, починаючи з 26 вересня 2020 року, шляхом внесення змін до Порядку № 1740 держава створила дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені підпунктами «в» і «г» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви від 27.01.2021 року, поданої позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, позивач долучив наступні документи: 1) копію договору купівлі-продажу; 2) копію квитанції про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; 3) інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта; 4) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; 5) копію свідоцтва про народження; 6) копію свідоцтва про зміну імені (а.с.20-21).
Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 ., придбаної ним на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2020 року (а.с.18-19).
В той же час, позивачем не додано до вищезазначеної заяви пакету документів визначеного Державою, що зазначені у підпункті «в» пункту 15-2 цього Порядку, які в свою чергу підтверджують звільнення його від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За таких обставин, у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області були відсутні правові підстави для формування Подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує про безпідставність тверджень позивача в апеляційній скарзі щодо невиконання відповідачем свого обов'язку по доведенню правомірності своїх дій, оскільки у спірних відносинах саме позивачем не надано повного пакету документів встановленого Державою для встановлення факту того, що ним придбавалося житло вперше.
Обов'язок відповідача довести правомірність своїх дій може ставитися йому в провину за умови додерження позивачем встановленого законом порядку для прийняття відповідачем рішення щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Безпідставними є доводи позивача і про те, що не визначення порядку виконавння законодавчо закріплених норм щодо встановлення пенсійним органом факту придбання квартири конкретною особою не може ставитись в провину особі та призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами, оскільки Державою встановлено необхідний перелік документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який в свою чергу позивачем надано не було.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року у справі №280/4400/21 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 02 листопада 2021 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко