1Справа № 335/6126/21 2/335/2287/2021
29 вересня 2021 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участі секретаря судового засідання Лиса Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису, вчиненого 31.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за № 91295 щодо стягнення із нього на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості у розмірі 15 215,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що у березні 2021 року йому стало відомо, від роботодавця Територіального відділу освіти Вознесенівського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, а згодом і від ГУ ПФУ в Запорізькій області (Центральне), де позивач отримує пенсійні виплати, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. направлено постанову для виконання про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника від 11.10.2021 року, ВП № 64055671.
Одночасно повідомляє, що 19.05.2020 року ним було повідомлено до Вознесенівського ВП про те, що у грудні 2019 року, невстановлена особа, несанкціоновано втрутилась в роботу електронно-обчислюваних машин (комп'ютерів) взявши кредит на ім'я ОСОБА_1 , у зв'язку з чим, зареєстровано кримінальне провадження за № 12020080060001299 за ч. 1 ст. 361 КК України.
З метою ознайомлення зі змістом даного виконавчого напису та доданих до нього документів, 27.05.2021 року, представником позивача було направлено відповідний адвокатський запит до приватного виконавця.
07.06.2021 року, представником позивача отримано відповідь від приватного виконавця Клименка Р.В.
До даного листа додано, серед іншого, й копію виконавчого напису приватного нотаріуса. За змістом даного виконавчого напису слідує, що з ОСОБА_1 стягується заборгованість за кредитним договором № 00-503262 від 05.11.2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», за період з 06.12.2019 року по 21.10.2020 року у розмірі 14 015,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 5 000,00 грн.; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 9 015,00 грн; за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 1 200,00 грн.
Відтак, 31.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 91295, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-503262 від 05.11.2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», за період з 06.12.2019 року по 21.10.2020 року, суму у розмірі 14 015,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 5 000,00 грн.; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 9 015,00 грн.; за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 1 200,00 грн.
Разом з тим, вбачається що, при вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався пунктом Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року, зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 року, тоді як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною Постанову КМУ № 662 в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, пункт 2 змін. Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 01.11.2017 року вказана постанова залишена без змін.
До оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса не додано жодного належного доказу розміру заборгованості, що не дає можливості перевірити розмір заборгованості, строк за який вона нарахована та відповідно позбавляє можливості простежити правильність здійснення вказаного розрахунку, а отже і пересвідчитись у безспірності заборгованості. Так само не містять матеріали виконавчого напису й виписки із банківського рахунку, що б дала змогу підтвердити існування заборгованості та її розмір. Тобто, у виконавчому написі не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано, що грошові суми, які пропонується стягнути з позивача на користь відповідача за кредитним договором та вказана сума заборгованості, що підлягає стягненню.
Окрім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
У договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-503262 від 05.11.2019 року, но якому вчинено виконавчий напис вказано, що його підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, проте, до матеріалів виконавчого напису не надано підтвердження ідентифікації та номеру за яким здійснено підписання договору, саме ОСОБА_1 , що безумовно свідчить про відсутність ознак безспірності у спірних правовідносинах.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Дані обставини в сукупності повністю виключали для нотаріуса факт безспірності заборгованості за договором № 00-503262 від 05.11.2019 року перед ТОВ «Качай гроші», а вчинення виконавчого напису на підставі п. 2 Переліку документів № 1172 є неправомірним.
На підставі заяви ТОВ «Качай гроші» та виконавчого напису № 91295 від 31.10.2020 року, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. 11.01.2021 року відкрито виконавче провадження № 64055671 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ «Качай гроші» заборгованість у розмірі 15 215,00 грн.
Разом із тим, позивач зазначає, що підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусами процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусами формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розмір станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключений перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідком перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі № 207/1587/16 та в постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 308/11193/16-ц.
Так, в розрізі дослідження вказаної підстави для скасування виконавчого напису, вбачається, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172.
З моменту прийняття вищевказаної постанови № 1172 і до 10.12.2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно (п. 1 Переліку).
10.12.2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
При цьому, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливість вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв'язку із укладанням ними кредитних договорів та існування у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття».
Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, а ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у даній справі відмовлено у перегляді цієї ухвали Вищого адміністративного суду України.
До того ж, позивач зазначає, що згідно із роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» від 31.01.1992 року « 2, а саме пункту 13, вбачається, що при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його невидачею, судом слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусами за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
З огляду на викладене, позивач вважає, що виконавчий напис є незаконним, та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню на підставі того, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року, зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 року, тоді як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною Постанову КМУ № 662 в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, пункт 2 змін. Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 01.11.2017 року вказана постанова залишена без змін.
Крім того, як слідує зі змісту спірного виконавчого напису, його вчинено на 7 аркушах паперу, про що вказано в засвідчувальному написі нотаріуса. Ці 7 аркушів паперу складаються із копії кредитного договору № 00-503262 від 05.11.2019 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші». Проте, даний договір не містить підпису позичальника та позикодавця (згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, керівником ТОВ «Качай гроші» є Іскра А.М.), ОСОБА_2 , яким підписано Договір № 00-503262 в якості директора ТОВ «Качай гроші» - повноваження жодним документом не підтверджені, в зв'язку з чим, виникають сумніви, щодо укладання Договору - загалом.
Таким чином, як свідчать обставини справи, виконавчий напис вчинено з порушенням вимог щодо безспірності заборгованості, що свідчить про порушення Порядку вчинення нотаріальних дій.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просить визнати виконавчий напис, вчинений 31.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрований в реєстрі за № 91295 про стягнення з нього заборгованості у розмірі 15 215,00 грн., таким що не підлягає виконанню. Стягнути з відповідача понесені судові витрати, у вигляді судового збору у розмірі 908,00 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2021 року, задоволено заяву позивача зупинено стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2021 року, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 25.08.2021 року. Визначено учасникам процесу строк для подачі заяв по суті справи.
Разом з тим, у встановлений в ухвалі строк відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав та пояснень третіх осіб щодо позову до суду не находило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судове засідання позивач та його представник не з'явились. 29.09.2021 року представник позивача адвокат Аксьонова С.В. звернулась до суду із заявою про розгляд справи за відсутності сторони позивача, на задоволенні позову наполягає, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Качай Гроші» 05.11.2019 року укладено Кредитний договір № 00-503261, за умовами якого кредитор надає позичальнику на споживчі потреби кредит в розмірі 5 000,00 грн. строком на 30 днів строком до 05.12.2019 року зі сплатою процентної ставки за користування коштами кредиту 0,01% в день річних, тип процентної ставки - фіксована, загальна вартість кредиту - 5 015,00 грн. (а.с. 14-17).
У розділі договору «підписи сторін» зазначається, що ОСОБА_1 підписано (електронний підпис позивальника відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора) (а.с. 17).
Договір у даному випадку позивачем не оспорюються та є дійсними в силу правової презумпції, закріпленої у ст. 204 ЦК України, тому посилання позивача на відсутність в матеріалах справи ідентифікації та номеру за яким здійснено підписання договору в розумінні ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», судом оцінюється критично та не приймається до уваги з огляду на їх формальний характер, оскільки договір кредиту з огляду на імперативні норми ч. 2 ст. 640, ст. 1046, ч. 2 ст. 1047, ст. 1054 ЦК України, є укладеним з моменту перерахування грошей, а письмова форма вважається додержаною щонайменше, у звязку з наявністю волевиявлення сторін на виконання договору, вчинення відповідних дій на його укладення (введення одноразового ідентифікатора), в також наявністю квитанції про здійснення платежу (видачу позики).
31.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинений виконавчий напис № 91295, за яким пропонується звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором № 00-503 262 від 05.11.2019 року, укладеним між ним та ТОВ «Качай Гроші» (а.с. 21).
Згідно виконавчого напису загальна сума заборгованості складає 14 015,00 грн., у тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту 5 000,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 9 015,00 грн.
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто сплати із стягувача у розмірі 1 200,00 грн.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника складає 15 215,00 грн.
У виконавчому написі зазначається, що строк платежу за кредитним договором настав і стягнення заборгованості проводиться за період з 06.12.2019 року по 21.10.2020 року (а.с. 21).
На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Клименком Р.В. відкрито виконавче провадження № 64066571 (а.с. 24-25).
Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17 зазначається, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
У той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.
Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року по справі № 6-887цс17.
За змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. ст. 612 ЦК України, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що з документів, які б могли підтвердити безспірність заборгованості в матеріалах справи наявний лише Кредитний договір № 00-503262 від 05.11.2019 року.
Пунктом 1.37 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-III передбачено, що розрахунково-касове обслуговування клієнта банком здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між ними.
Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видання або відсилання клієнту (п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003 року № 254).
Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити (п. 5.5 Положення № 254): номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (за дебетом або кредитом відповідно); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Отже, якщо виписка з рахунку відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до умов договору банківського рахунку, укладеного між підприємством і банком, то такий документ є належним доказом для облікових цілей.
Разом з тим, матеріали справи не містять належної виписки з рахунку, котра б містила необхідні реквізити і підтверджувала б факт отримання грошових коштів позивачем і наявності заборгованості, тим більше безспірної.
Тому, суд дійшов висновку, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевірив умови, за наявності яких можна вчиняти виконавчий напис, зокрема, безспірність заборгованості. Відповідач також не скористався правом надання відповідних доказів до суду.
Крім того, відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та п. 2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 31.10.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.
Отже, на момент вчинення приватним нотаріусом Горай О.С. оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між товариством та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому вказані обставини є ще однією підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у звязку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.
Отже, станом на 31.10.2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. не мав права вчиняти виконавчий напис за № 91295 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай Гроші» грошових коштів в сумі 15 215,00 грн., оскільки кредитний договір, за яким є заборгованість не був підставою для безспірного стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.
За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, на відповідача слід покласти сплату судового збору за подання позову у розмірі 908,00 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-89, 133, 137, 141, 258, 263-265, 270-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 31.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрованим у реєстрі за № 91295, щодо стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» заборгованості у розмірі 15 215,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 1 362,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 29.09.2021 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», код ЄДРПОУ 41697872, адреса: вул. Юрія Іллєнка, 18Б, оф. 204, м. Київ, 04050.
Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: вул. Велика Бердичівська, буд. 35, м. Житомир, 10014.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Клименко Роман Васильович, адреса: вул. Поправки Юрія, буд. 6, оф. 31, м. Київ, 02094.
Суддя В.О. Макаров