Справа № 333/5686/21
Провадження № 2/333/3626/21
рішення
Іменем України
01 жовтня 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Кулик В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Христової Н.К.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу № 333/5686/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вартанова Олеся Степанівна, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вартанова О.С., у якому просить розірвати договір довічного утримання, укладений 01.12.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С., зареєстрований в реєстрі за № 7728; повернути у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 39,29 кв.м., житловою площею 27,15 кв.м. шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вказану квартиру; скасувати заборону відчуження, накладену на квартиру АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С., зареєстровану в реєстрі за № 7729 , реєстраційний номер обтяження в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 11916086 від 01.12.2011 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 01.12.2011 року між нею і її донькою ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. і зареєстровано за № 7728. Відповідно до умов вказаного договору позивач передала у власність відповідачу належну їй на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідач зобов'язалась забезпечувати її утриманням довічно. 27.04.2019 року відповідач перенесла ішемічний атеротромботичний інсульт. 15.08.2019 року ОСОБА_2 встановлена інвалідність першої групи, вона визнана непрацездатною та потребує стороннього постійного догляду. З часу захворювання відповідач не виконує свої зобов'язання за договором довічного утримання і тому позивач змушена звернутися до суду з цим позовом.
Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була сповіщена судом своєчасно та належним чином. Надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, у зв'язку з тим, що не може бути присутня у судових засіданнях за станом здоров'я, позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином. Надала суду заяву, в якій позов визнала, просила розглянути справу без її участі, а також зазначила, що за станом здоров'я вона не може виконувати обов'язки за договором довічного утримання. Передати свої обов'язки за договором іншій особі не бажає і не може, у зв'язку із запереченнями щодо цього ОСОБА_1 .
Свої інтереси в суді відповідач ОСОБА_2 довірила представляти адвокату Жидковій Л.І., яка надала заяву про розгляд справи без її участі та участі відповідача, позов визнають та просять задовольнити.
Третя особа у підготовче засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила.
Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, взявши до уваги заяви, надані особами, які приймають участь у справі, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, дійшов таких висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
01.12.2011 року між ОСОБА_1 (відчужувач) і ОСОБА_2 (набувач) укладено договір довічного утримання, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. і зареєстровано у реєстрі за № 7728, відповідно до якого відчужувач передав у власність набувачу квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а набувач зобов'язалась забезпечувати відчужувача утриманням довічно (а.с. 9-10).
Згідно з виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 3559 ОСОБА_2 27.04.2019 року перенесла ішемічний інсульт (а.с. 13).
Згідно з виписки з акту огляду МСЕК серії 12 ААБ № 258294 від 15.08.2019 року ОСОБА_2 встановлена інвалідність 1 групи. Згідно з висновку про умови та характер праці зазначено: непрацездатна, потребує стороннього постійного догляду (а.с. 14).
В індивідуальній програмі реабілітації інваліда № 844 від 15.08.2019 року зазначено, що відповідач непрацездатна та потребує постійного стороннього догляду (а.с. 15).
Відповідно до п. 2.1 договору довічного утримання набувач квартири зобов'язалась надавати відчужувачу довічне утримання та догляд до якого належить: забезпечення довічного проживання і користування зазначеною квартирою в цілому; закупівля продуктів харчування один раз на тиждень, приготування їжі; здійснення догляду та необхідної допомоги, а саме : прибирання зазначеної квартири з миттям підлоги один раз на тиждень, купання один раз на тиждень, у випадку неможливості самообслуговування відчужувача - здійснення повного догляду; надання побутових послуг; забезпечення необхідним медичним обслуговуванням та ліками; забезпечення необхідним для носіння одягом та взуттям, які відповідають сезону; здійснення поточного та капітального ремонту відчужуваної квартир; сплата комунальних платежів щодо квартири.
Зазначеним договором передбачено, що він може бути розірвано за згодою сторін, або за рішенням суду згідно зі ст. 755 ЦК України.
Одночасно з посвідченням договору приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. накладено заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровану в реєстрі за № 7728 , реєстраційний номер обтяження 11916086 від 01.12.2011 року.
Підставою для звернення позивача до суду стало виникнення між сторонами спору з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором довічного утримання, укладеного 01.12.2011 року, який станом на теперішній час є чинним.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено в ст. 744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірвано за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
В силу ч. ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору в судовому порядку зобов'язання сторін припиняються з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Так, підстави для припинення укладеного договору шляхом розірвання визначені договорі, а саме за згодою сторін, або за рішенням суду згідно ст. 755 ЦК України.
Позивач у позовній заяві зазначає, що 27.04.2019 року відповідач перенесла ішемічний атеротромботичний інсульт. 15.08.2019 року їй встановлена інвалідність першої групи, вона визнана непрацездатною та потребує стороннього постійного догляду.
З часу захворювання відповідач не виконує свої зобов'язання за договором довічного утримання і тому позивач змушена звернутися до суду з цим позовом.
Із системного аналізу положень вказаних норм та умов договору вбачається, що підставою для розірвання договору довічного утримання є як повне невиконання набувачем взятих на себе обов'язків, так і їх неналежне виконання у порівнянні з умовами договору незалежно від вини набувача. При цьому, обов'язок з доведення факту належного виконання умов договору довічного утримання, у відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 76 ЦПК України, покладається саме на відповідача, який надає це утримання.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивач довів ті обставини, на які вона посилається, як на підтвердження своїх позовних вимог, а саме те, що відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання, відповідно до договору довічного утримання від 01.12.2011 року не виконує у повному обсязі, як це передбачено вказаним договором, а саме: відповідач не здійснювала догляду та не надавала необхідної допомоги позивачу, не забезпечувала позивача лікувальними засобами, не надавала їй побутові послуги, не забезпечувала іншими видами матеріального забезпечення та не здійснювала щомісячної оплати комунальних послуг, що стверджується зібраними доказами, наявних в матеріалах справи.
Згідно з ч. 1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужував набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
В розумінні ч. 1 ст. 756 ЦК України правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане, оскільки виникнення права власності на житловий будинок у набувача за договором довічного утримання ні з якою іншою обставиною, як укладенням договору, не пов'язано.
Згідно з правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 18.01.2017 року у справі № 6-2723цс16, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та дійсним володільцем майна.
Таким чином, з огляду на специфіку договору довічного утримання та особливості його розірвання, які не передбачають автоматичного застосування реституції або віндикації в розумінні ст. 216 ЦК України, як способів захисту цивільного права, суд приходить до висновку про обґрунтованість пред'явлених позовних вимог щодо визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 39,29 кв.м., житловою площею 27,15 кв.м. шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вказану квартиру та скасування заборони відчуження, накладену на квартиру АДРЕСА_1 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С., зареєстровану в реєстрі за № 7729, реєстраційний номер обтяження 11916086 від 01.12.2011 року.
Оскільки позивач просила покласти понесені нею судові витрати на неї, то суд розподіл судових витрат не вирішує.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 206, 216, 525, 526, 653, 744, 755, 756 ЦК України суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про розірвання договору довічного утримання, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вартанова Олеся Степанівна ( АДРЕСА_3 ), - задовольнити у повному обсязі.
Розірвати договір довічного утримання, укладений 01 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою Олесею Степанівною та зареєстрований в реєстрі за № 7728.
Повернути у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 39,29 кв.м, житловою площею 27,15 кв.м, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вказану квартиру.
Скасувати заборону відчуження, накладену на квартиру АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою Олесею Степанівною, зареєстровану в реєстрі за №7729, реєстраційний номер обтяження 11916086 від 01 грудня 2011 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 01.10.2021 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик