02.11.2021
Справа № 331/1236/21
Провадження № 2/331/1140/2021
02.11.2021 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Антоненко М.В.
за участю секретаря: Федорової К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про припинення трудових відносин, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про припинення трудових відносин.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 06.04.2016 р., ОСОБА_1 на підставі наказу № 14-К/ОС від 05.04.2016 року, на умовах трудового договору було прийнято на роботу до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на посаду провідного бухгалтера.
Факт укладення трудового договору і наявності трудових правовідносин між Позивачем та Відповідачем також підтверджується копією наказу № 14-К/ОС від 05.04.2016 року та копією трудової книжки позивача.
У Відповідача мається заборгованість перед Позивачем по заробітній платі, що підтверджується судовими наказами Жовтневого районного суду м. Запоріжжя а саме: № 2-н/331/70/2018 від 05.04.2018 року, № 2-н/331/71/2018 від 05.04.2018 року.
Грошові кошти за вказаними судовими наказами не стягнуті, заборгованість по заробітній платі залишилась несплаченою.
09.11.2018 р. позивач, у складі групи осіб - працівників відповідача, звернулась з заявою до Головного управління Держпраці в Запорізькій області, в якій містилась скарга на дії Відповідача, що порушують трудові права працівників, а також вимога про проведення позапланової перевірки відповідача.
Головне управління Держпраці в Запорізькій області, у відповідь на заяву від 09.11.2018 p., листом вих. № 08/02.8-05/9823 від 13.12.2018 р. повідомило заявників, що фахівцями головного обласного управління неодноразово було здійснено спроби провести заходи державного контролю відповідача, але за його адресою відсутні ознаки господарської діяльності господарюючого суб'єкта та посадові особи, а на телефони, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ніхто не відповідає.
Оскільки відповідач порушує трудові права позивача, не нараховує та не виплачує їй заробітну плату, вона прийняла рішення звільнитися за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю України. 19.02.2021 р. за допомогою спецзв'язку вона направила Відповідачу відповідну заяву про звільнення з вказаної підстави.
Вказане поштове спецвідправлення позивача від 19.02.2021 р. з вкладеною заявою про звільнення від 19.02.2021 р. відповідачем не отримувалось, оскільки отримувач відсутній і було повернуто позивачу.
На момент подання цієї позовної заяви, відповідач фактично відсутній за місцезнаходженням, яке зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будівля, в якій формально розміщений Відповідач, знаходиться в стані руйнації. Телефонні номери відповідача, які зазначені в цьому ж Реєстрі, не належать Відповідачу або не працюють, відповідач не здійснює ніякої господарської діяльності, керівні органи відповідача не виконують жодних функцій та повноважень, які визначені законодавством і статутом, його майном ніхто не опікується. Наймані працівники не допускаються до роботи, відповідач не подає податкову, фінансову та статистичну звітність, не нараховує та не виплачує працівникам заробітну плату. Відповідач не нараховує та не виплачує податки та єдині внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В той же час, позивач досі знаходиться у трудових правовідносинах з відповідачем, не звільнена з займаної посади, інформація про звільнення позивача не внесена до її трудової книжки, а також не подавалась у складі обов'язкової звітності до Державної Фіскальної Служби України чи Державної Податкової Служби України.
З наказом про звільнення позивач не ознайомлювалась. Будь-які належні докази звільнення позивача у відповідача відсутні.
Відповідач, в свою чергу, зловживаючи наданими йому правами роботодавця, не реагує на законні заяви та звернення позивача про звільнення, чим порушує права останньої на звільнення та вільний вибір праці, що охороняються Конституцією України і Законами України.
З урахуванням всіх перелічених вище обставин, позивач втратив матеріальну, професійну та будь-яку іншу особисту зацікавленість у перебуванні в трудових відносинах з відповідачем внаслідок систематичного порушення останнім трудових прав позивача.
В той же час, формальна наявність трудових правовідносин між позивачем та відповідачем, а також відсутність у позивача можливості звільнитися за власним бажанням, заважає позивачу збільшити розмір пенсійних виплат, оскільки вважається працюючим пенсіонером. Крім того, неподання фінансової звітності та не нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування призвело до втрати нею значного періоду страхового стажу.
Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач ОСОБА_1 просить суд припинити трудові відносини між нею і Державним підприємством «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю України. Стягнути з відповідача на її користь судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2021 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Справу призначено у підготовче судове засідання на 24.06.2021 року на 10 год. 00 хв.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду на 02.11.2021 року на 10 год. 00 хв.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з*явилась. Надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позов задовольнити та винести заочне рішення по справі.
Відповідач ДП «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» було належним чином повідомлено про час та місце судових засідань. Представник відповідача у судові засідання призначені на 24.06.2021 та 02.11.2021 року не з*явився, про причину неявки суд не повідомив.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Фактичні обставини справи підтверджуються належним чином завіреними копіями письмових доказів, вивчених та оголошених в судовому засіданні: наказом № 14-К/ОС від 05.04.20016 р. про прийняття ОСОБА_1 на роботу; копією трудової книжки ОСОБА_1 із записом про прийняття на роботу в ДП «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на посаду провідного бухгалтера, судовим наказом Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.04.2018 р. по цивільній справі № 331/2761/18 (провадження № 2-н/331/70/2018); судовим наказом Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.04.2018 р. по цивільній справі № 331/2762/18 (провадження № 2-н/331/71/2018); листом вих. № 08/02.8-05/9823 від 13.12.2018 р. Головного управління Держпраці в Запорізькій області, у відповідь на заяву від 09.11.2018 p.; фіскальним чеком Запорізького обласного вузлу спецзв'язку (ЗОВСЗ) від 19.02.2021 p., копією поштового відправлення відповідачу кореспонденції.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях № 14-рп/2004 від 07.07.2004 p., № 8-рп/2007 від 16.10.2007 р. та № 2-рп/2008 від 29.01.2008 р. зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації. Реалізація права громадянина на працю здійснюється шляхом укладення ним трудового договору і виконання кола обов'язків за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, яка передбачається структурою і штатним розписом підприємства, установи чи організації.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу Законів про працю України, однією з підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. ст. 38, 39 КЗпПУ).
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за 2 (два) тижні.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу Законів про працю України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази як окремо, так і у їх взаємному зв'язку, суд дійшов висновку про те, що відповідачем ДП «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» допущено зловживання правами роботодавця, внаслідок чого порушено конституційне право позивача ОСОБА_1 на вільний вибір праці, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст., 36, 38 Кодексу Законів про працю України, ст. 43 Конституції України, ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про припинення трудових відносин - задовольнити.
Припинити трудові відносини між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та відповідачем Державним підприємством «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» (ЄДРПОУ: 05482972, місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, буд. № 4) на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю України.
Стягнути з Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект», 69095, м. Запоріжжя, площа Пушкіна, 4, код ЄДРПОУ 05482972 (інші відомості про боржника у матеріалах справи відсутні) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя: М.В. Антоненко