02.11.2021
Справа № 331/680/21
Провадження № 2/331/902/2021
02 листопада 2021 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя
у складі головуючого судді: Антоненко М.В.,
при секретарі: Федоровій К.Д.
розглянувши у судовому засіданні в м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
10.02.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову зазначено, що про існування спірного виконавчого напису ОСОБА_1 дізналась, отримавши від приватного виконавця документи про відкриття у відношенні неї виконавчого провадження про стягнення. Після її звернення до приватного виконавця, вона отримала копії документів (копію виконавчого напису № 4227 від 03.07.2020 р. та копію заяви № 002-07249-270114 від 27.01.2014 р., підписаної нею з ПАТ «ДЕЛЬТА-БАНК»).
Так, 27.07.2020 р. приватний виконавець Клітченко О.А. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 62657406 з примусового виконання виконавчого напису № 4227, вчиненого 03.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» суми в розмірі 19310,00 грн. та про стягнення основної винагороди приватному виконавцю 1931,00 грн.
Далі, в межах вказаного виконавчого провадження приватний виконавець виніс постанову від 31 липня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, інші доходи, 06 серпня 2020 р. ця постанова поштовим відправленням надійшла за адресою її роботодавця Комунальної установи «Комп'ютерний інформаційно-обчислюваний центр» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 20510200, адреса: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська (стара назва - Дзержинського), б. 44).
Як випливає зі змісту виконавчого напису, він вчинений у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору № 002-07249-270114 від 27.01.2014 р., укладеним ОСОБА_1 з ПАТ «ДЕЛЬТА- БАНК», правонаступником всіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 340/К від 23.03.2018 р. є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», правонаступником якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 14/05/2020-ФА від 14.05.2020 р. є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», заборгованість за договором № 002-07249-270114 від 27.01.2014 р. складає 18 810,00 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто із стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» в розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
Відповідно до заяви про примусове виконання рішення від 07 липня 2020 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» звернулося до приватного виконавця Клітченко О.А. із виконавчим написом для примусового виконання.
Позивач вважає, що при вчиненні виконавчого напису № 4227, виданого 03.07.2020 р., приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. не враховані вимоги чинного законодавства, що встановлюють необхідні умови для виконання такої нотаріальної дії.
По-перше, нотаріус не перевірив безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, а також, чи з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
По-друге, чинне законодавство передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, а кредитний договір № 002-07249-270114 від 27.01.2014 р. укладався у простій письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених
У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
За змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
Враховуючи вимоги законодавства, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.
27.01.2014 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «ДЕЛЬТА-БАНК» укладався кредитний договір № 002- 07249-270114, за яким банк надав їй споживчій кредит на отримання побутової техніки в сумі 24 980,50 грн. строком на 48 місяців з погашенням кредитної заборгованості щомісячно не пізніше 27 числа кожного місяця шляхом зарахування грошових коштів у сумі 521,00 грн. відповідно до графіку платежів.
В виконавчому написі № 4227 від 03.07.2020 р. зазначено період, за який проводиться стягнення заборгованості, а саме з 14 травня 2020 року по 25 травня 2020 року. Сума заборгованості по кредиту становить 18 082, 99 грн., сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 727,01 грн.
З урахуванням суми заборгованості вбачається, що останній платіж по кредиту ОСОБА_1 було здійснено 27.01.2015 р. (24 980, 50 грн. - 18 082,99 грн. = 6 897,50 грн. (сума по кредиту, що була погашена). 6 897,50 грн.: 521,00 грн. = 13,2 (сума, що погашена по кредиту, погашалася 13 місяців).
Ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із ч. З ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).
Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником щомісячно, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Таким чином, з дня виникнення права вимоги за Договором пройшло більше як три роки, оскільки останній платіж ОСОБА_1 було здійснено 27.01.2015 р.
За весь цей час письмового попередження щодо наявної в неї заборгованості за Договором та вимоги про сплату заборгованості від ПАТ «ДЕЛЬТА-БАНК» вона не отримувала.
Жодних документів про передачу прав за кредитним договором від ПАТ «ДЕЛЬТА- БАНК» до інших осіб ОСОБА_1 не бачила.
Письмово вона не погоджувала жодного документа про наявність у неї заборгованості в сумі 18 810,00 грн.
Звертає увагу суду на те, що у виконавчому написі № 4227 від 03.07.2020 р. зазначено період, за який проводиться стягнення заборгованості, а саме з 14 травня 2020 року по 25 травня 2020 року. Але саме в цей період заборгованість в такій сумі, згідно умов Договору, виникнути ніяк не могла.
Між тим виконавчий напис не містить інформацію про подані стягувачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» документи (платіжні документи, виписки з рахунку боржника), на підставі яких визначена заборгованість саме на таку суму та за такий строк.
Отже, заборгованість за Договором у розмірі 18 810,00 грн. не є безспірною, оскільки виникнути така заборгованість у той період, що зазначений у виконавчому написі, не могла.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний, зокрема, здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, та відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.
Вважає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горай О.С. не перевірив безспірність вимог ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» (Стягувача) при вчиненні виконавчого напису № 4227, виданого ним 03.07.2020 р., чим порушив ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувана про непогашення заборгованості.
Тобто саме вказані зміни до Переліку дозволяли банкам звертатися до нотаріуса для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, оформленими не тільки в нотаріальному порядку, але й в простій письмовій формі.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001.
Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Пункт 2 взагалі відсутній в діючому Переліку.
Вважає, що під час видачі оскаржуваного виконавчого напису № 4227 від 03.07.2020 р., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горай О.С. керувався нечинним та невірним законодавством, яке в дійсності не передбачало можливості вчинення виконавчого напису на Договорі, який не був нотаріально посвідчений, а отже діяв в порушення норм ч. 2 статті 87 Закону України «Про нотаріат».
За змістом статті 9 Закону України «Про нотаріат» вбачається, що нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.
Отже, враховуючи, що вимоги законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів в даному випадку не дотримано, вважає вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. виконавчий напис № 4227 від 13.07.2020 р недійсним та таким, що не підлягає виконанню.
Просить суд визнати виконавчий напис № 4227, вчинений 03 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 19 310,00 гривень, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.02.2021 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2021 року призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явилась. 01.11.2021 року до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. На задоволенні позову наполягає. Просить суд винести заочне рішення по справі.
За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, поважну причину неявки суду не повідомив, відзив не надав, у зв'язку з чим, на підставі ч. 3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, поважну причину неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим, на підставі ч. 2 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто за їх відсутності, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
03 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинений виконавчий напис № 4227 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 19 310,00 гривень.
Після чого, 27.07.2020 р. приватний виконавець Клітченко О.А. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 62657406 з примусового виконання виконавчого напису № 4227, вчиненого 03.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» суми боргу в розмірі 19310,00 грн. та про стягнення основної винагороди приватному виконавцю 1931,00 грн.
Далі, в межах вказаного виконавчого провадження приватний виконавець виніс постанову від 31 липня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, інші доходи, 06 серпня 2020 р. ця постанова поштовим відправленням надійшла за адресою роботодавця Леонової О.В. - Комунальної установи «Комп'ютерний інформаційно-обчислюваний центр» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 20510200, адреса: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська (стара назва - Дзержинського), б. 44).
Як слід зі змісту виконавчого напису, він вчинений у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору № 002-07249-270114 від 27.01.2014 р., укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «ДЕЛЬТА- БАНК», правонаступником всіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 340/К від 23.03.2018 р. є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», правонаступником якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 14/05/2020-ФА від 14.05.2020 р. є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», заборгованість за договором № 002-07249-270114 від 27.01.2014 р. складає 18 810,00 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто із стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» в розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Кредитний договір № 002-07249-270114 від 27.01.2014 р. укладався у простій письмовій формі.
Згідно ст. ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.09.1993 року №3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Пронотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Постановою Пленуму ВСУ від 31.01.92 р. № 2 Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені п. 13 роз'яснено, що відповідно до ст. ст. 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальними нормативними актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перевірці підлягає не лише додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону «Пронотаріат» у такому спор і перевірці підлягають також і доводи боржника в повному обсязі, установлення та зазначення чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Надаючи оцінку доказам у справі судом встановлено порушення процедури вчинення виконавчого напису, яке полягає в наступному.
Всупереч п.п. 2.3. п. 2 гл. 16 р. 2 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, перед вчиненням виконавчого оскаржуваного виконавчого напису письмова вимога про усунення порушень кредитного договору позивачу не направлялась.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ№ 1172 від 29.06.1999 для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку па підставі виконавчих написів нотаріусів».
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально.
Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року (далі за текстом - Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року.
Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження №14 557цс19).
У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №357/12818/17 (провадження № 44380св18).
Зазначені порушення процедури вчинення виконавчого напису нотаріуса, а також відсутність ознак безспірності у кредитних правовідносинах сторін є підставою для задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.12-18, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4227, вчинений 03 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 19 310,00 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (ЄДРПОУ: 42642578, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 14, офіс № 301, м. Київ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя М.В. Антоненко