02.11.2021
Справа № 331/4200/21
Провадження № 2/331/2299/2021
02 листопада 2021 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Солодовнікова Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Чуйко О.С.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.10.2015 по 30.06.2021 в сумі 21030,44 грн. В обґрунтування позову зазначив, що відповідачу у зазначений період надавались комунальні послуги, однак боржник не виконав належним чином свої зобов'язання по оплаті наданих послуг, в зв'язку з чим Концерн «МТМ» просить стягнути заборгованість в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином. Про проведення судового засідання відповідач також викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не заявив, заперечень проти позову не надав.
За відсутності підстав встановлених ч.2 ст.223 ЦПК для відкладення розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Відповідно до ст. 280 ЦПК за письмової згоди представника позивача, суд постановив здійснювати заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач Концерн «Міські теплові мережі» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка, в тому числі, надається населенню для побутових потреб.
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і є споживачем послуг, які надаються позивачем.
15.12.2010 року між ОСОБА_1 та Концерном «МТМ» був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.
Факт надання відповідачу послуг підтверджується відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 , відповідно до якого Концерном «МТМ» надавалися послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в квартирі за вищезазначеною адресою.
Розрахунком суми заборгованості за послуги з теплопостачання встановлено, що відповідач за період з 01.10.2015 по 30.06.2021 має заборгованість в сумі 21030,44 гривень.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії і гарячої води, які регулюються Законами України «Про теплопостачання» і «Про житлово-комунальні послуги», Цивільного Кодексу України (далі ЦК), а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (далі Правила).
Відповідно до ст. 509 ЦК, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до ст.ст.7,8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", виконавець зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів, а споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якою передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно із ст.ст.322,360 ЦК власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Частиною 3 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з п.п.18,20 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Згідно із ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст.610,611 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Власник квартири зобов'язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг (Постанова КЦС ВС від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17-ц).
При цьому суд виходить з того, що квартира відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку і підключена до єдиної мережі централізованого опалення і постачання гарячої води, безперервну роботу і обслуговування якої забезпечує позивач. Ці послуги у зазначений період надавалися і споживалися, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідачі не зверталися. Факт отримання вказаних послуг відповідачами не спростований, докази того, що у квартирі відсутнє (відключене у встановленому порядку) централізоване опалення (гаряче водопостачання) відсутні, за спожиті послуги відповідно до особового рахунку позивачем нараховувалась помісячна плата, однак відповідач їх оплату в повному обсязі не здійснював.
Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 ЦК (загальна і спеціальна позовна давність), продовжуються на строк дії такого карантину.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт надання послуг відповідачам і наявності заборгованості, а тому позов підлягає задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.509,526,610-611 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265, 279 ЦПК , ст. 1,7,8,19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", суд
ухвалив:
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період 01.10.2015 року по 30.06.2021 року в розмірі 21030 (двадцять одна тисяча тридцять) гривень 44 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі» (місцезнаходження: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ).
Суддя: Р.С.Солодовніков