Справа № 455/1708/21
Провадження № 3/455/969/2021
Іменем України
02 листопада 2021 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П.,
розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області,
про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , -
за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення (КУпАП),
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАБ №697710 від 20.10.2021 року, ОСОБА_1 20.10.2021, близько 10 години 00 хвилин, в приміщенні продуктового магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в АДРЕСА_2 , будучи власницею магазину, допустила до роботи продавця ОСОБА_2 , яка здійснювала торгівлю без наявності сертифікату про вакцинацію чи негативного ПЛР тесту, або документу від лікаря щодо протипоказань, чим порушила п.1 Протоколу №27 від 13.10.2021 року обласної комісії з питань ТЕБ на НС та вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року, та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. ст.44-3 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 02.11.2021 року подала в канцелярію суду заяві, в якій вину не визнала. Зазначила, що не є ні власницею магазину, ні приватною особою підприємцем. У магазині працює продавцем так як і ОСОБА_2 .
Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Вимогами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст.7 КУпАП).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчиненні правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена ст. 44-3 КУпАП.
У протоколі серії ВАБ №697710 від 20.10.2021 року зазначено, що ОСОБА_1 є власницею магазину, що не відповідає дійсності, та спростовується копією трудового договору між працівником і фізичною особою підприємцем.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Будь-яких доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, що проводить господарську діяльність, в тому числі у сфері торговельного та побутового обслуговування, суду не надано.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що «… формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».
Відповідно, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено: прізвища, адреси свідків.
Відсутність однієї із складових складу правопорушення суб'єкта правопорушення, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 44-3, 256, 247, 251, 279, 283-284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Ю.П.Пошивак