03 листопада 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1070/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" про забезпечення позову від 29.10.2021 Вих.№271 по справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг",
проспект Соборності, 15, м. Київ, 02160
електронна пошта: 30262667@mail.gov.ua
до відповідача 1: ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1 ;
адреса проживання: АДРЕСА_2
до відповідача 2: Приватного підприємства "Агрохімічна компанія",
вул. Дорошенка Петра, буд. 2, м. Полтава, 36014
про стягнення 1255115,52 грн
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" подано позовну заяву в якій просить стягнути солідарно з відповідача 1 - ОСОБА_1 та відповідача 2 - Приватного підприємства "Агрохімічна компанія" на його користь 1255115,52 грн, з яких 1091404,80 грн основного боргу та 163710,72 грн штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання договору поставки №АП-19-0994 від 12.11.2020, за яким в забезпечення виконання зобов'язань укладено договір поруки №ПР-АП-19-0994 від 12.11.2020.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.10.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Після усунення позивачем у встановлений строк недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 20.10.2021, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2021 вказану позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/1070/21, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
01.11.2021 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" надійшла заява про забезпечення позову від 29.10.2021 Вих.№271 в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-2 - Приватного підприємства "Агрохімічна компанія" на банківські рахунки в банківських установах про які позивачу невідомо, проте, які будуть виявленні в процесі виконання ухвали про забезпечення позову у розмірі 1091404,80 грн та на грошові кошти.
До заяви додані, зокрема, досьє з детальною інформацією з системи Youcontro, фотокопія з сайту податкової про заборгованість перед державою ПП «Агрохімічна компанія», копія угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог №АП-19-0994-2 від 02.04.2021.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" обгрунтовує подану заяву наступним:
- на момент подання позову до господарського суду Чернігівської області вже є одне відкрите провадження по факту заборгованості зі сторони відповідача-2;
- позивачу стало відомо, що станом на 28.10.2021 відповідач-2-й має податковий борг в розмірі 507132 грн, що може свідчити про економічну нестабільність відповідача-2. Цей факт свідчить що, відповідач-2 є недобросовісним підприємством та не здійснює свої розрахунки вчасно, ігноруючи навіть інтереси держави, що підтверджується досьє з детальною інформацією;
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.2.2020 у справі №381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разу задоволення позову.
Як доказ того, шо відповідач-2 не має наміру виконувати зобов'язання заявник просить суд вважати, додану копію Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог №АП-19-0994-2 до Договору поставки № АП-19-0994 від 12.11.2020 про зарахування коштів у розмірі 272851,20 грн як першого платежу за Специфікацією. Ніяких інших оплат стосовно графіку від відповідача-2 не поступало. З вищевказаного можна дійти висновку, що відповідач-2 не має наміру добровільно виконувати умови Договору та ухиляється від виконання, саме тому слід вжити всіх необхідних заходів, щоб не допустити збитків для позивача, що може значно погіршити економічний стан позивача та спричинити скорочення штату співробітників у зв'язку з неможливістю виплачувати заробітну плату.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вимог ст.74 ГПК України саме заявник повинен надати суду докази про існування обставин, з якими пов'язуються застосування запропонованих ним заходів по забезпеченню позову.
З огляду на положення ст. 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Тобто заявником обов'язково повинно бути надано докази наявності таких фактичних обставин, наприклад, вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Це може бути продаж майна або підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання та інше.
Втім, Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" не подано суду належних і допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду.
В статті 6 Господарського кодексу України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. Водночас принцип змагальності, закріплений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів у значному розмірі.
З огляду на наведені заявником підстави для забезпечення позову суд зазначає наступне.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" на те, що на момент подання позову до господарського суду Чернігівської області вже є одне відкрите провадження по факту заборгованості зі сторони відповідача-2 та наявність у останнього податкового боргу в розмірі 507132 грн не можуть слугувати безумовною підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання рішення суду у даному судовому спорі, оскільки відсутні будь-які докази, які б підтверджували наведені позивачем у заяві про забезпечення позову обставини ухилення відповідача -2 від виконання покладених на нього зобов'язань. Крім того, заявником не надано доказів наявності відкритих виконавчих проваджень відносно відповідача -2 у судових справах.
Судом також не приймаються посилання заявника на ту обставину, що укладена між позивачем та відповідачем-2 угода про зарахування зустрічних однорідних вимог №АП-19-0994- 2 до Договору поставки № АП-19-0994 від 12.11.2020 слугує доказом того, що останній не має наміру виконувати зобов'язання у справі № 927/1070/21, оскільки це не доводить того факту, що Приватне підприємство "Агрохімічна компанія" має намір у теперішній час ухилитися від виконання рішення в разі задоволення позову у даній справі. Крім того, вказані обставини суперечать доводам заявника, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань.
Отже, з урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що позивачем не наведено у заяві про забезпечення позову обставин на підтвердження вчинення відповідачем-2 конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду, в тому числі і дій спрямованих на реалізацію належного йому майна, безпідставного витрачання ним коштів, приховування активів, тощо.
Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення його майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме ненадання заявником належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, недоведеність того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, суд відмовляє в задоволені заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 86, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" про забезпечення позову від 29.10.2021 Вих.№271.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 03.11.2021 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Ю.В. Федоренко