Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2997/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Лепенець К.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Панкова Василя Миколайовича ( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСС-Сістем" (61002, Харківська область, м.Харків,вул.Свободи, буд.7/9,кв.13)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Фізична особа-підприємець Панков Василь Миколайович звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСС-Сістем", в якій просить суд :
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСС-СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 41806731, адреса: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Свободи, буд. 7/9, км. 13, НОМЕР_1 в АТ «АЛЬФА-БАНК» в м. Києві) на користь Фізичної особи - підприємця Панкова Василя Миколайовича (ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 їв ПАТ «УКРСИББАНК» м. Харків, МФО 351005) суму заборгованості за поставками (від 06.07.2020 р.. від 20.08.2020 р.. від 20.08.2020 р, від 04.09.2020 р., від 25.09.2020 р, від 02.10.2020 р, від 26.11.2020 р.) на загальну суму боргу - 746 686,58 гри. (з яких: 663 608,42 гри - сума заборгованості за поставками, інфляційні втрати - 65 400,37 гри., З % річних - 17 677,79 гри.)
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСС-СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 41806731, адреса: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Свободи, буд. 7/9, км. 13, НОМЕР_4 в АТ «АЛЬФА-БАНК» в м. Києві) на користь Фізичної особи - підприємця Пайкова Василя Миколайовича (ПІН НОМЕР_2 . адреса: АДРЕСА_1 , НОМЕР_5 ї в ПАТ «УКРСИББАНК» м. Харків. МФО 351005) судовий збір у розмірі 11 200,30 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.
Ухвалою господарського суду від 29.07.2021, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Присвоїти справі номер провадження №922/2997/21. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на "11" серпня 2021 р. о 11:30.
Протокольною ухвалою від 11.08.2021 постановлено відкласти підготовче засідання до "14" вересня 2021 року о 11:30 год.
Ухвалою господарського суду від 14.09.2021, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/2997/21 на тридцять днів. Підготовче засідання відкладено на "05" жовтня 2021 р. о 12:00.
Протокольною ухвалою господарського суду від 05.10.2021 року, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні по суті на "13"жовтня 2021 року об 11:00 год.
Протокольною ухвалою суду від 13.10.2021 року, на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні на 02.11. 2021 року о(б) 12:00 год.
22.10.2021 року від представника Фізичної особи-підприємця Панкова Василя Миколайовича, через канцелярію суду (вх.№24788) надійшла заява про встановлення додаткового строку на надання доказів до матеріалів справи.
Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Суд, розглянувши заяву позивача про на подання доказів, вважає за можливе задовольнити цю заяву та поновити строк для подання доказів, визнавши поважною причину пропуску вказаного строку, а також з метою належного встановлення всіх обставин справи докази долучити до матеріалів справи.
25.10.2021 від представника Фізичної особи-підприємця Панкова Василя Миколайовича, електронною поштою надійшла заява(вх.№6725) про відкладення розгляду справи та додаткові пояснення щодо уточнень розрахунків суми заборгованості , в яких позивач вказує, що загальна сума до стягнення за поставками від (06.07.2020 р., від 20.08.2020 р. від 20.08. 2020 р. від 04.09.2020 р., від 25.09.2020 р. від 02.10.2020 р., від 26.11.2020 р.) складає: 2736. 25 грн. (з яких 663.61 грн. - сума інфляційних втрат та 2 072.64 грн. - сума 3% річних + 663 608. 42 грн. (сума заборгованості = 666 344.67 грн. (загальна сума заборгованості).
Суд, розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду, ухвалив відмовити у його задоволенні виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Усі ці обставини суди мають враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж держави Україна на міжнародному рівні, а й призводить до значних втрат державного бюджету.
Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України. Разом з цим, ухвали суду були направлені на адресу відповідача - 61002, Харківська область, м. Харків, вул. Свободи, буд.7/9,кв.13, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернулись до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою/за закінченням терміну зберігання».
Згідно із ч. 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Так, процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представників сторін перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд установив таке.
22.06.2020 року Відповідач здійснив замовлення товару у Позивача. Позивач виставив TOB "ВСС-СІСТЕМ" рахунок на оплату № 107 на загальну суму 220 680,00 грн.
06.07.2020 року, відповідно до видаткової накладної № 91 та товарно- транспортної накладною № П-6/07-1 від 6.07.2020 р., Постачальник поставив для Покупця товар на загальну суму 220 680,00 грн. , а саме:
Засувку з обгумованим клином F4 DN300 рn10 коротка A0200300TIS1K, у кількості 6 шт., на загальну суму 220 680,00 грн.
Таким чином, даний товар Покупець отримав в повному обсязі на загальну суму 220 680.0 грн. (двісті двадцять тисяч шістсот вісімдесят грн. 00 коп.) з урахуванням ПДВ 20% - 36780,00 грн.
Станом на день пред'явлення позовної заяви оплата за даний товар поступила частково на загальну суму 50 680,00 грн., що підтверджується банківською випискою :
- платіжне доручення № 881 від 04.12.2020 року, у сумі 10 680.00 грн.;
- платіжне доручення № 2 від 08.12.2020 року, у сумі 20 000.00 грн.;
- платіжне доручення № 890 від 10. 12.2020 року, у сумі 10 000,00 грн.;
- платіжне доручення № 895 від 11.12.2020 року, у сумі 10 000,00 грн.
11.08.2020 року Відповідач здійснив повторне замовлення товару у Позивача. Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату № 150 від 11.08.2020 року на загальну суму 70 080,00 грн.
20 серпня 2020 року, відповідно до видаткової накладної № 122 та товарно- транспортної накладної № П-20/08-1 від 20.08.2020 р. Позивач здійснив поставку товару для Покупця на загальну суму 70 080,00 грн. , а саме:
1) Засувка клинова DN300 рnЮ коротка, у кількості 1 піт., на загальну суму 36 780.00 грн.
2) Трійник ду3ОО/100 фланцьовий чавун. L-450 ру10, у кількості 1 шт., на загальну суму 23 688,00 грн.
3) Фланець двокамерний ру10 №7102 д300/326, кількості 1 шт.. на загальну суму 9 612,00грн.
Таким чином, даний товар Покупець отримав в повному обсязі на загальну суму 70 080.0 грн.
20.08.2020 року Відповідач здійснив ще одне замовлення товару у Позивача. Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату № 159 від 20.08.2020 року на загальну суму 33 648,00 грн.
20 серпня 2020 року, відповідно до видаткової накладної № 123 та товарно- транспортною накладною № 11-20/08-1 від 20.08.2020 р.. Постачальник поставив для Покупця товар на загальну суму 33 648,00 грн. а саме:
Трійник ду300/150 фланцевий L-505. у кількості 1 шт.. на загальну суму 22 368.00 грн.
Засувка клинова з обгумованим клином DN150 рn 10/16 AO21015OTIS1K F4, у кількості 1 шт., на загальну суму 11 280,00 грн.
Таким чином, даний товар Покупець отримав в повному обсязі на загальну суму 33648,0грн. з врахуванням ПДВ 20% - 5608,0грн.
02.09.2020 Відповідач здійснив ще одне замовлення товару у Позивача. Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату № 167 від 02.09.2020 року на загальну суму 71 064,00 грн.
04 вересня 2020 року, відповідно до видаткової накладної № 133 та товарно- транспортною накладною № П-4/09-1 від 04.09.2020 р.. Постачальник поставив для Покупця товар на загальну суму 71 064,00 грн. , а саме:
Трійник чавунний фланцьовий Т ду300/100 Ру 10 L450, у кількості 3 шт., на загальну суму 71 064,00 грн.
Таким чином, даний товар Покупець отримав в повному обсязі на загальну суму 71 20.08.2021 грн. , з урахуванням ПДВ 20% - 11 844.00 грн.
11.09.2020 року Відповідач здійснив замовлення товару у Позивача.
Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату № 173 від 11.09.2020 року на загальну суму 166 913,40 грн. (сто шістдесят шість тисяч дев'ятсот тринадцять грн. 40 коп.) з урахуванням ПДВ. (копія додається)
25 вересня 2020 року, відповідно до видаткової накладної № 147 та товарно - транспортної накладної № П-25/09-1 від 25.09.2020 р.. Позивач поставив для Відповідачу товар на загальну суму 166 913,40 грн., а саме:
1) Підставка пожежна непрохідна ППОФ ду 100 чавунна одностороння, у кількості 2 шт., на загальну суму 6 090,00 грн.
2) Фланець гідранта перехідний Ду100, у кількості 2 шт.. на загальну суму 9 504.00 грн.
3) Патрубок фланцевий ду ЮО L-1000, у кількості 2 шт., на загальну суму 13 082.40 грн.
4) Патрубок чавунний фланцевий ду100* 1000, у кількості 1 шт., па загальну суму 11.08.2022541,20грн.
5) Патрубок фланцевий ду 100 L-500 у кількості 2 шт.. на загальну суму 7 501,20 грн.
6)Патрубок чавунний фланцевий ду 100*500 у кількості 1шт.. на загальну суму З 750,60 грн.
7) Патрубок чавунний фланцевий ду 100*300. у кількості 2 шт., на загальну суму 5 880,00 грн.
8)Гідрант підземний DIN GJS L-1750 DN100 pn16, у кількості 3 шт., на загальну суму 83 844,00 грн.
9) Гідрант підземний DIN GJS L-2000 DN100 pn16, у кількості 1 шт.. на загальну суму 30 720,00 грн.
Таким чином, даний товар Покупець отримав в повному обсязі на загальну суму 166 913.40 грн. з урахуванням ПДВ 20% 27 918,90 грн.
22.09.2020року Відповідач здійснив повторне замовлення товару у Позивача.
Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату № 187 від 22.09.2020 року на загальну суму 69 936,00 грн.
02 жовтня 2020 року, відповідно до видаткової накладної № 155 та товарно- транспортної накладної № П-2/10-1від 02.10.2020 р., Постачальник поставив для Покупця товар на загальну суму 69 936,00 грн. , а саме;
1)Засувка DN200 рn10 арт.А0200200 з обр.клин.зі штурвалом коротка TIS, у кількості 2 шт., на загальну суму 33 960,00 грн.
2) Засувка DN100 р. 10/16 арт.А021 з обр.клин.зі штурвалом коротка TIS, у кількості 5) шт., на загальну суму 8 028,00 грн.
3) Гідрант підземний ГОСТ GJS L-1750 DN100 рn16, у кількості 1 шт.. на загальну суму 27 948,00 грн.
Відповідач отримав в повному обсязі на загальну суму 69 936.00 грн. з урахуванням ПДВ 20% 11 656,00 грн.
Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату № 213 від 04.11.2020 року на загальну суму 81 967,02 з урахуванням ПДВ.
26 листопада 2020 року, відповідно до видаткової накладної № 174 та товарно- транспортної накладної № П-26/11-1 від 26.11.2020 р. Позивач поставив для Відповідача товар на загальну суму 81 967,02 грн. а саме;
1) Трійник ду200/100 фланцевий L-400. у кількості 3 шт.. па загальну суму 28 440,00 грн.
2) Трійник з пож.підставкою чавун ду200х200, у кількості 1 піт., на загальну суму 20574,0грн.
3) Трійник з пож.підставкою чавун ду200х!50. у кількості 1 шт.. на загальну суму 19 471,02 грн.
4) фланець перехідний XR-DN 200/100, у кількості 1 шт., на загальну суму 6 360,00грн.
5) Фланець перехідний XR Ду 150/100 ру10, у кількості 1 шт., на загальну суму 7 122.0грн.
Таким чином, даний товар Покупець отримав в повному обсязі на загальну суму 81 967,02 грн. , з урахуванням ПДВ 20% 13 661,17 грн.
Як вказує позивач у позові, будь-яких оплат товару за вказаною поставкою не було проведено.
11.06.2021 р. Позивач направив претензію-вимогу № 1 щодо сплати заборгованості на загальну суму 663 608,42 грн. Відповідачу, згідно трекінгу «Укрпошта», проте відповіді так і не надійшло.
Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до відповідача із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачена форма окремих видів договорів купівлі-продажу.
В даному випадку дії сторін, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, передача позивачем товару відповідачу за видатковими накладними та прийняття товару відповідачем, свідчать про виникнення між ними правовідносин з поставки.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та постачання, установлено спеціальною нормою ст. 692 ЦКУ, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦКУ.
Отже, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, котре виникло на підставі договору купівлі-продажу (у т.ч. договорів постачання), розпочинається з моменту прийняття товару чи прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства. Водночас ч. 2 ст. 530 ЦКУ, де мовиться про строк виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, у цій ситуації не працює. Таким чином, у боржника виникає зобов'язання в момент виконання на його користь зобов'язання кредитором.
Тобто підписання покупцем видаткової накладної, котра фіксує факт здійснення господарської операції й установлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування .
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що позивачем, як продавцем, було поставлено відповідачу, а останнім прийнято товар, що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками сторін, а також скріплені печатками юридичних осіб, без жодних зауважень та заперечень. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав. Доказів протилежного у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основного боргу є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню повністю на суму 663 608,42грн.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 65400,0 грн. та 3% річних у розмірі17 677,79 грн.
В процесі розгляду справи по суті позивачем 22.10.2021 надані додаткові пояснення в яких позивач надає уточнені розрахунки 3% річних та інфляційних на загальну суму 2736. 25 грн., з яких 663.61 грн. - сума інфляційних втрат та 2 072.64 грн. - сума 3% річних, тобто фактично позивачем зменшено позовні вимоги в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Дослідивши надані додаткові пояснення в яких позивач надає уточнені розрахунки, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою, вказані додаткові пояснення є заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Одночасно суд звертає увагу позивача, відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі (частина 3 статті 46 ГПК України).
Згідно із частиною 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини 2, частиною 3 або 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Перше судове засідання по суті по справі №922/2997/21 відбулось 13 жовтня 2021 року за участю представника позивача.
Позивач звернулось з заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат 22 жовтня 2021року, тобто з пропуском встановленого строку.
За таких обставин, суд залишає без розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
На думку суду належним та допустимим доказом заявлення відповідачу вимоги про погашення заборгованості являється лист-вимога від 20.04.2018 р., яка надіслана Укрпоштою 11.06.2021року
Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З урахуванням наведеного вище, приймаючи до уваги те, що вимогу про погашення заборгованості надіслано 11.06.2021 семиденний строк для виконання боржником зобов'язання сплинув 18.06.2021 р., а тому прострочення відповідача розпочалось з 19.06.2021 р.
Здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунок 3 % річних та інфляційних втрат із визначенням початку періоду прострочення з 19.06.2021 року відповідно на суму простроченої заборгованості у розмірі 663 608,42 грн. судом отримано 663.61 грн. - сума інфляційних втрат та 2 072.64 грн. - сума 3% річних.
Вказані суми є обґрунтованими та підлягають до стягнення з відповідача.
В задоволенні решти заявлених до стягнення 3%річних в сумі 15605,15грн. інфляційних втрат в сумі 64736,76 слід відмовити як заявлених безпідставно.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарський процесуальний кодекс України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу ретельно досліджені судом, проте є такими, що не спростовують наведених висновків суду.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається із суми судового збору в розмірі 11200,30 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн.
Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Частинами 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано:
- Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;
- Договір про надання правової допомоги № 30/21 від 19.07.2021 р.;
- Оригінал ордеру серії АХ № 1060802 від 26.07.2021 р.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Так, за умовами п.п. 4.1.,4.2.,.4.5.,4.6. договору про надання правової допомоги № 30/21 від 19.07.2021 р.:
вартість наданих правових (правничих) послуг АДВОКАТСЬКЕ БЮРО розраховує самостійно після одержання від КЛІЄНТА замовлення на надання правової (правничої) допомоги.
Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти (п'яти) днів з моменту отримання КЛІЄНТОМ рахунку/рахунків від АДВОКАТСЬКОГО БЮРО. Такий рахунок за вибором АДВОКАТСЬКОГО БЮРО бути надіслано поштовою кореспонденцією та/або електронним листом на електронну поштову скриньку КЛІЄНТА. Рахунок вважається отриманим КЛІЄНТОМ з моменту його надходження до поштового відділення, яке обслуговує адресу місця знаходження КЛІЄНТА та/або з моменту відправлення електронного листа з електронної поштової скриньки АДВОКАТСЬКОГО БЮРО на електронну поштову скриньку КЛІЄНТА. бути надіслано поштовою кореспонденцією та/або електронним листом на електронну поштову скриньку КЛІЄНТА. Рахунок вважається отриманим КЛІЄНТОМ з моменту його надходження до поштового відділення, яке обслуговує адресу місця знаходження КЛІЄНТА та/або з моменту відправлення зонного листа з електронної поштової скриньки АДВОКАТСЬКОГО БЮРО на електронну поштову скриньку КЛІЄНТА.
За результатами надання правової (правничої) допомоги складається акт прийому-передачі, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті прийому-передачі вказується короткий зміст наданої АДВОКАТСЬКИМ БЮРО правової (правничої) допомоги, дата її надання, тривалість у хвилинах, ставка та її загальна вартість. Акт прийому-передачі надсилається КЛІЄНТУ АДВОКАТСЬКИМ БЮРО електронною поштою, засобами поштового чи будь-якою іншою кур'єрською службою.
Акт прийому-передачі вважається отриманим КЛІЄНТОМ з моменту знаходження до поштового відділення, яке обслуговує адресу місця проживання (реєстрацію КЛІЄНТА) з моменту відправлення електронного листа з електронної поштової скриньки АДВОКАТА на електронну поштову скриньку КЛІЄНТА, або з моменту повернення кур'єрської доставки на адрес доставки АДВОКАТСЬКИМ БЮРО у зв'язку із неотриманням відправки адресатом.
Акт прийому-передачі також вважається підписаним, якщо протягом 5 -ти банківських днів з моменту передбаченому в п. 4.5. цього Договору, КЛІЄНТ не надав АДВОКАТУ аргументовані заперечення на акт.
За змістом норм чинного ГПК України відшкодуванню підлягають як сплачені, так і ті, що мають бути сплачені, витрати на професійну правничу допомогу адвоката (п.1) ч. 2 ст. 126 ГПК; постанова ОП ВС у складі КГС від 03.10.2019 справа № 922/445/19).
За змістом норм ГПК України відшкодуванню підлягають як сплачені, так і ті, що мають бути сплачені, витрати на професійну правничу допомогу адвоката (п.1) ч. 2 ст. 126 ГПК; постанова ОП ВС у складі КГС від 03.10.2019 справа № 922/445/19).
Договір, хоча і передбачає загальні умови надання послуг, але не містить доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості і детальний опис робіт, наданих послуг, тому не може бути самостійною підставою для визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано акт приймання-передачі наданих послуг, детальний опис робіт (наданих послуг), платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.
В порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачем не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та розрахунку вартості вказаних робіт/наданих послуг.
Положення ч. 3 ст.126 ГПК України передбачають надання детального опису саме наданих (виконаних) адвокатом послуг (робіт).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Отже, судом встановлено, що матеріали справи не містять акту надання послуг, рахунку-фактури та платіжного доручення, які б встановлювали порядок сплати гонорару та підтверджували сплату витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 40000,00грн витрат на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 9995,17 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСС-СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 41806731, адреса: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Свободи, буд. 7/9, км. 13, НОМЕР_1 в АТ «АЛЬФА-БАНК» в м. Києві) на користь Фізичної особи - підприємця Панкова Василя Миколайовича (ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , НОМЕР_6 в ПАТ «УКРСИББАНК» м. Харків, МФО 351005) суму заборгованості за поставками (від 06.07.2020 р., від 20.08.2020 р., від 20.08.2020 р., від 04.09.2020 р., від 25.09.2020 р. від 02.10.2020 р. від 26.11.2020 р.) -заборгованості у розмірі 663 608,42 грн., 663.61 грн. - суму інфляційних втрат, 2 072.64 грн. - сума 3% річних, витрати по сплату судового збору в сумі 9995,17 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити .
Повернути ухвалою суду Панкову Василю Миколайовичу надмірно сплачений судовий збір в розмірі 1137,80грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Фізична особа - підприємець Панков Василь Миколайович (ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , НОМЕР_6 в ПАТ «УКРСИББАНК» м. Харків, МФО 351005).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСС-СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 41806731, адреса: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Свободи, буд. 7/9, км. 13, НОМЕР_1 в АТ «АЛЬФА-БАНК» в м. Києві).
Повне рішення складено "02" листопада 2021 р.
Суддя О.О. Присяжнюк