Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" листопада 2021 р. Справа № 922/4253/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши заяву Фізичної особаи ОСОБА_1 , с. Гаврилівка
до Фізичної особи ОСОБА_1 , с. Гаврилівка
про неплатоспроможність
Фізична особа ОСОБА_1 , с. Гаврилівка, звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, у порядку п.1 ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, посилаючись на те, що розмір її прострочених зобов'язань перед кредиторами перевищує 30 розмірів заробітної плати.
Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 надано до суду заяву про відстрочення від сплати судового збору, в якій просить суд відстрочити сплату судового збору (авансування винагороди керуючому реструктуризації) у розмірі 35685,00 грн. до ухвалення судового рішення у цій справі.
Розглянувши матеріали заяви фізичної особи ОСОБА_1 , суд встановив, що заявником не надано докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі, встановленому абзацом 3 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Проаналізувавши приписи чинного законодавства України, дослідивши обставини, на які посилається ОСОБА_1 в поданій заяві про відстрочення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність вищезазначеної заяви.
Преамбула Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Тобто, метою Кодексу є саме відновлення платоспроможності фізичної особи, яка розпочинається з процедури реструктуризації боргів боржника.
Таким чином, при відкритті провадження у справі про неплатоспроможність суд одночасно з відкриттям вводить процедуру реструктуризації боргів боржника та призначає керуючого реструктуризацією.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідне положення зазначається також і в ст. 30 Кодексу, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Суд вважає довільним тлумачення ОСОБА_1 на свою користь положень чинного законодавства ототожнення заявником понять "судовий збір" та "авансування грошової винагороди", оскільки це різні за своєю правовою суттю поняття.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями ст. 30 Кодексу.
Згідно преамбули Закону України "Про судовий збір", цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов.
Разом з тим, винагорода керуючого реструктуризацією не є об'єктом, який підпадає під дію Закону України "Про судовий збір", а отже суд не може звільнити заявника від її сплати.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (заяв); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати авансового внеску на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено Кодексом України з процедур банкрутства і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що реквізити для зарахування авансового внеску на депозитний рахунок суду є відмінними від реквізитів для зарахування судового збору.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення від сплати авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризації.
На підставі вищевикладеного, боржник має подати до суду докази авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі, встановленому абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, в розмірі 35685,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення заяви фізичної особи ОСОБА_1 без руху.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 30, 37, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення від сплати авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризації.
2. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 4253/21 від 25.10.2021) - залишити без руху.
3. Повідомити про виявлені судом недоліки та зобов'язати заявника надати суду:
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 35685,00 грн.
4. Роз'яснити заявнику необхідність усунення вказаних недоліків в строк не пізніше десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду.
5. Попередити заявника, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 01.11.2021.
Суддя Аюпова Р.М.
справа № 922/4253/21