46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
03 листопада 2021 року м.Тернопіль Справа № 921/718/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянувши заяву без номеру від 28.10.2021 (вх.№795 від 01.11.2021) Товариства з додатковою відповідальністю «ПЛОТИЦЬКА АГРОПРОМТЕХНІКА», с.Плотича Тернопільського району Тернопільської області
про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви
без виклику (повідомлення) заявника та майбутніх сторін спору,
Заявник - Товариство з додатковою відповідальністю «ПЛОТИЦЬКА АГРОПРОМТЕХНІКА», с.Плотича Тернопільського району Тернопільської області, звернувся 01.11.2021 (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№795) до Господарського суду Тернопільської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, що буде подана до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛОТИЧА АГРО», м.Тернопіль та Товариства з обмеженою відповідальність «ВИРОБНИЧА ФІРМА ПЛОТИЧА АГРО», с.Плотича Тернопільського району Тернопільської області, про визнання недійсними:
- угоди від 01.09.2021 про розірвання договору оренди нерухомого майна та обладнання від 01.11.2019; угоди від 01.09.2021 про розірвання договору оренди транспортних засобів від 25.01.2021;
- договору оренди транспортних засобів від 01.09.2021;
- договору оренди майна та обладнання №1/09 від 01.09.2021;
- зобов'язання повернути Товариству з додатковою відповідальністю «Плотицька Агропромтехніка» майно, що передане Товариству з обмеженою відповідальністю «Плотича Агро» в оренду за оспорюваними угодами.
У поданій заяві заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом: накладення арешту на рухоме майно згідно переліку (з передачею його на зберігання); накладення арешту на нерухоме майно згідно переліку; шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Плотича Агро» користуватись рухомим та нерухомим майном, перелік якого зазначено в поданій заяві.
Заява обґрунтована наступними обставинами.
19.07.2021 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Дзюбановською О.І. у зв'язку з смертю ОСОБА_1 відкрито спадкову справу (№41/2021). Спадкоємцями померлого є його діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (від імені малолітніх дітей діє їхня мати - ОСОБА_5 ).
Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним учасником ТОВ «ВИРОБНИЧА ФІРМА ПЛОТИЧА АГРО» був померлий ОСОБА_1 , якому також належала частка в розмірі 99,994% в Статутному фонді ТДВ «Плотицька Агропромтехніка».
З метою ведення господарської діяльності та управління спадковим майном, зокрема належними спадкодавцю корпоративними правами у зазначених Товариствах приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Дзюбановською О.І. 30.07.2021 призначено ОСОБА_6 управителем спадкового майна.
За рішеннями управителя спадкового майна від 30.07.2021 директором ТДВ «ПЛОТИЦЬКА АГРОПРОМТЕХНІКА» та ТОВ «ВИРОБНИЧА ФІРМА ПЛОТИЧА АГРО» було призначено ОСОБА_5 .
06.09.2021 управителем спадкового майна ОСОБА_6 прийнято рішення про припинення повноважень директора Мамонтової І.О. та призначено керівником вказаних юридичних осіб Заліщук Яну Василівну (рішення нотаріально посвідчено).
В подальшому, новим керівником було встановлено такі обставини:
1) 01.09.2019 між Товариством з додатковою відповідальністю «Плотицька Агропромтехніка» як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма Плотича Агро» як Орендарем укладено договір оренди нерухомого майна та обладнання. 25.01.2021 між Товариством з додатковою відповідальністю «Плотицька Агропромтехніка» як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма Плотича Агро» як Орендарем було укладено договір оренди транспортних засобів. Згідно даних правочинів Виробнича фірма орендувала майно (рухоме та нерухоме), а також дві одиниці транспортних засобів з метою здійснення господарської діяльності (виготовлення та ремонт транспортерних полотен, комплектуючих до них, шнеків, роликів, катків, валів тощо) з терміном дії до 31.12.2022;
2) 01.09.2021 сторонами цих договорів за їхньою згодою договори оренди було розірвано, про що складено та підписано угоду про розірвання договору оренди нерухомого майна та обладнання від 01.11.2019. Цього ж дня, 01.09.2021 між Товариством з додатковою відповідальністю «Плотицька Агропромтехніка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма Плотича Агро» укладено угоду про розірвання договору оренди транспортних засобів від 25.01.2021. Зазначені правочини підписано зі сторони ТДВ «Плотицька Агропромтехніка» директором ОСОБА_5 , зі сторони ТОВ «Виробнича фірма Плотича Агро» головним бухгалтером Юрашко Т.В., котра діяла на підставі довіреності від 09.08.2021, виданої директором товариства ОСОБА_5 . Відповідно до Актів прийому-передачі (повернення), що є додатками до даних угод, майно, що перебувало в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма Плотича Агро», було повернуто Товариству з додатковою відповідальністю «Плотицька Агропромтехніка»;
3) цього ж дня, 01.09.2021 між Товариством з додатковою відповідальністю «Плотицька Агропромтехніка» як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Плотича Агро» як Орендарем укладено договір оренди транспортних засобів та договір оренди майна та обладнання №1/09, відповідно до яких на підставі Актів прийому-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Плотича Агро» (ідентифікаційний код 44355080) передано в оренду майно, що використовувалося раніше Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма Плотича Агро» для здійснення виробничої діяльності.
Позивач вказує, що угоди від 01.09.2021 про розірвання договорів оренди нерухомого майна та обладнання від 01.11.2019 та про розірвання договору оренди транспортних засобів від 25.01.2021 є недійсними, оскільки укладені ОСОБА_5 з перевищенням повноважень, оскільки рішенням управителя спадкового майна від 06.08.2021, зареєстрованого в реєстрі за №842 директору ТДВ «Плотицька Агропромтехніка», ТОВ «Виробнича фірма Плотича Агро» були встановлені застереження, зокрема щодо права на укладення договорів на суму понад 50000,00грн та щодо наділення правом на укладення договорів про відчуження основних засобів товариств лише після отримання попереднього письмового погодження управителя. Зазначене рішення управителя від 06.08.2021 було надіслано ОСОБА_5 , а тому така володіла інформацією про існуючі обмеження у вчиненні правочинів.
Зазначені дії під час укладення даних угод на думку заявника свідчать про те, що ОСОБА_5 діяла злочинним шляхом за попередньою домовленістю із директором ТОВ «Плотича Агро» - ОСОБА_7 , чим свідомо перешкоджала та позбавила ТОВ «Виробнича фірма Плотича Агро» ресурсів для здійснення виробництва та, водночас сприяла новоутвореній юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Плотича Агро», (адже таке створено та зареєстровано лише 29.07.2021) у передачі та здійсненні аналогічного виробництва та розвитку господарської діяльності останнього.
Відповідно до переліку майна та обладнання, що передане в оренду, який є додатком до договору оренди майна та обладнання №1/09 від 01.09.2021 року Товариством з додатковою відповідальністю «Плотицька Агропромтехніка» було передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Плотича Агро»: шість об'єктів нерухомого майна; дев'яносто три найменування виробничого обладнання у загальній кількості 148 штук, а згідно Акту прийому-передачі транспортних засобів до договору оренди транспортних засобів від 01.09.2021 Орендодавцем передано в оренду ТОВ «Плотича Агро»: вантажний автомобіль Hyundai Н100, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автобус Ford Transit, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Вказане майно використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Плотича Агро» для виробничих потужностей. Водночас, у позивача, як власника цього майна відсутня інформація про: 1) поточний стан орендованого нерухомого майна; 2) фактичне місцезнаходження обладнання; 3) інформація чи майно не є знищеним, викраденим, переданим, відчуженим третім особам; 4) чи дане майно використовується за цільовим призначенням та інформація про фактичний спосіб використання майна.
При цьому, умови договору №1/09 від 01.09.2021 не містять жодної відповідальності Орендаря за заподіяння шкоди орендованому майну, натомість договора містять умови, що дозволяють орендарю вчиняти будь-які дії стосовно орендованого майна (договори долучено до заяви).
Заявник вказує, що договір оренди транспортних засобів від 01.09.2021 теж не передбачає прав Орендодавця здійснювати контроль за майном, переданим в оренду та перевіряти належність використання орендованого майна Орендарем за призначенням.
Підсумовуючи, заявник стверджує, що умови договору оренди майна та обладнання №1/09 від 01.09.2021 та договору оренди транспортних засобів від 01.09.2021 є непропорційними, оскільки надають перевагу Орендарю щодо використання майна. При цьому, господарська діяльність ТОВ «Плотича Агро» базується виключно на ресурсах, активах, отриманих від ТДВ «Плотицька Агропромтехніка» в користування у спосіб, який суперечить його інтересам та на підставі незаконно укладених правочинів.
Відтак, заявник з посиланням на наведені вище обставини та доводи/, просить суд забезпечити позов засобами, які унеможливлять подальшу експлуатацію, використання орендованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Плотича Агро» майна в цілях захисту як прав законного власника такого майна, так і прав законного орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма Плотича Агро».
Визначаючи заходи забезпечення позову, які слід застосувати у спірному випадку, заявник просить суд забезпечити позов шляхом:
1) накладення арешту на нерухоме майно, що було передане Товариству з обмеженою відповідальністю «Плотича Агро» згідно договору оренди майна та обладнання №1/09 від 01.09.2021;
2) накладення арешту на рухоме майно (обладнання та транспортні засоби), що передане Товариству з обмеженою відповідальністю «Плотича Агро» згідно договору оренди майна та обладнання №1/09 від 01.09.2021 та договору оренди транспортних засобів від 01.09.2021 із переданням такого на зберігання, без фактичного вилучення такого;
3) заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Плотича Агро» користуватись нерухомим та рухомим (обладнанням та транспортними засобами) майном, що передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Плотича Агро» згідно договору оренди майна та обладнання №1/09 від 01.09.2021 та договору оренди транспортних засобів від 01.09.2021.
Обґрунтовуючи необхідність застосування одразу декількох заходів забезпечення позову заявник зазначає, що накладення арешту на майно одночасно із забороною Товариству з обмеженою відповідальністю «Плотича Агро» користуватись орендованим майном відповідатиме загальному призначенню, суті та меті інституту забезпечення позову. Необхідність передання рухомого майна на зберігання без його вилучення обґрунтовано необхідністю збереження майна від можливого знищення, пошкодження чи втрати.
Заявлені заходи до забезпечення позову заявник вважає такими, що спрямовані на захист його прав власника.
Стосовно застосування зустрічного забезпечення, то на думку заявника потреби у такому застосуванні немає, оскільки забезпечення позову не спричинить жодних збитків відповідачу-1 та виключить можливість виникнення таких у майбутньому.
Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У даному випадку суд не вбачає необхідності здійснення виклику учасників справи для з'ясування додаткових обставин, з огляду на долучені до позову та заяви матеріали, вказані заявником підстави та спосіб забезпечення позову, а також зважаючи на процесуально стислі строки розгляду заяви.
Оцінивши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви, дослідивши долучені до заяви докази, суд враховує таке.
Предметом майбутнього позову у даному випадку визначено: визнання недійсними угоди від 01.09.2021 про розірвання договору оренди нерухомого майна та обладнання від 01.11.2019 та угоди від 01.09.2021 про розірвання договору оренди транспортних засобів від 25.01.2021; визнання недійсними договору оренди майна та обладнання від 01.09.2021 та договору оренди транспортних засобів №1/09 від 01.09.2021; зобов'язання ТОВ «Плотича Агро» повернути спірне майно власнику - ТДВ «Плотицька Агропромтехніка».
Підставою майбутнього позову заявником визначено порушення норм Цивільного кодексу України, оскільки такі правочини укладені керівником Орендодавця з перевищенням повноважень та вчинені на шкоду господарській діяльності підприємства - власника, адже фактично за договорами передано майно третій особі, котре використовувалося та було необхідне виробничій фірмі для здійснення повного циклу виробництва товарів (запчастин, тощо).
В свою чергу, заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на рухоме та нерухоме майно обґрунтована, зокрема фактом відсутності інформації у власника про стан переданого в оренду майна, про використання його за цільовим призначенням Орендарем, відсутністю доступу Орендодавця до такого майна, ймовірність пошкодження або й знищення майна.
Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно пунктів 1, 2 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення (в даному випадку щодо повернення майна з оренди у разі задоволення майбутнього позову) без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту (постанова Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 911/396/18).
Разом з тим, стверджуючи про необхідність застосування наведених у заяві заходів забезпечення позову, заявником не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що у власника майна (ТДВ «ПЛОТИЦЬКА АГРОПРОМТЕХНІКА») відсутня інформація про поточний стан нерухомого та/або рухомого майна чи транспортних засобів, тобто доказів, які б підтверджували вчинення з боку Орендаря заходів чи перешкод у доступі до орендованого майна, приміщень, складів, де заходиться обладнання, чи наявності факту зміни замків на дверях, чи наявності відповідних актів правоохоронних органів щодо фіксації даних порушень. Відповідно за відстуності відповідних доказів посилання на відсутність інформації у Товариства щодо стану майна, його фактичного місцезнаходження, відсутність інформації чи вказане майно не є знищеним, викраденим, переданим, відчуженим третім особам, відсутність інформації про цільове використання такого майна та про фактичний спосіб використання майна не є достатньою підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову, як і саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування також не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, та свідчать про пасивну поведінку Товариства з приводу встановлення стану орендованого майна.
Крім того, заявник наводить суперечливі доводи, зокрема щодо відсутності в нього інформації про стан майна та щодо його цільового використання, водночас вказуючи, що ТОВ «ПЛОТИЧА АГРО» використовує орендоване майно для виготовлення товарів, які до передачі майна в оренду останньому використовувала виробнича фірма для здійснення аналогічних видів господарської діяльності. Тобто зі слів заявника, останньому достеменно відомо яким чином та з якою метою використовується спірне майно.
Фактично, доводи заявника зводяться до його непогодження щодо використання майна третьою особою (Орендарем) з посиланням на відсутність правових підстав, що може призвести до знищення, пошкодження, знецінення, втрати майна, тобто грунтується на припущеннях, тому накладення арешту унеможливить розпорядження Орендарем таким майном, наприклад шляхом його передачі в суборенду.
Разом з тим, такі доводи заявника не можуть бути безумовною підставою для накладення арешту на нерухомість та заборони Орендарю користуватися ним, тобто експлуатувати з метою провадження виробництва, зважаючи на таке.
Відповідно до ч.1 ст.774 ЦК України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі погіршення стану майна, обов'язок усунути такі погіршення майна, закон покладає на наймача (ч.ч.1, 2 ст.779 ЦК України).
Аналогічні положення відображені у п.4.5 договору оренди транспортних засобів від 01.09.2021. Водночас, згідно з п.п.2.1.2, 2.1.3 договору оренди майна та обладнання №1/09від 01.09.2021 Орендар зобов'язався запобігати пошкодженню та псуванню орендованого майна та зобов'язався забезпечувати його належне використання відповідно до цільового використання. Доказів порушення взятих на себе договірних зобов'язань заявником не долучено та не вказано про їх існування.
Щодо тверджень про незаконність укладення правочинів, на підставі яких спірне майно передано в оренду ТОВ «ПЛОТИЧА АГРО» та намір заявника їх оскаржити в судовому порядку, слід зазначити, що у ст.204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки до тих пір, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі №6-301цс15 та підтримана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23.05.2018 у справі №916/5073/15).
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню, суд не вправі чинити перешкоди Орендарю у здійсненні ним господарської діяльності з огляду на факт укладення правочинів щодо оренди майна.
Заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, стосуються та впливають на права сторін орендних правовідносин. Наразі укладені правочини про оренду транспортних засобів, обладнання та майна не визнані недійсними, тому заборона у їх використанні на праві оренди, яке виникло на підставі цих договорів, є втручанням у право мирного володіння майном.
З огляду на недоведеність заявником належними письмовими доказами наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування певного виду забезпечення позову, у даному випадку відсутні правові підстави для забезпечення позову з підстав, що зазначені у поданій заяві. Такі доводи заявника ґрунтуються на припущеннях та жодним чином не підтверджуються документально, тому у задоволенні заяви суд відмовляє.
Керуючись 2, 4, 5, 7, 13, 14, 15, 74, 86, 136-140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви без номеру від 28.10.2021 (вх.№795 від 01.11.2021) Товариства з додатковою відповідальністю «ПЛОТИЦЬКА АГРОПРОМТЕХНІКА», с.Плотича Тернопільського району Тернопільської області, про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви у справі №921/718/21, - відмовити за необґрунтованістю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано 03.11.2021.
Суддя Н.О. Андрусик