Рішення від 22.10.2021 по справі 921/594/21

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

22 жовтня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/594/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

за участю секретаря судового засідання Касюдик О.О.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат", вул. Ужанська, 25, м. Перечин, Закарпатська область, 89200

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стонікс", вул. Крушельницької, буд. 55, офіс 61, м. Тернопіль, 46003

про стягнення заборгованості в сумі 813 348,87 грн

За участю представників:

Позивача: Костяков Д.В. (в режимі відеоконференції)

Відповідача: не з'явився

В порядку ст.222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судом здійснювалося фіксування судового засідання (звукозапис) за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

В судовому засіданні 22.10.2021 року, відповідно до ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Товариство з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат", м.Перечин, Закарпатська область, звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стонікс", м.Тернопіль, про стягнення 813 348,87 грн, в тому числі: поворотної фінансової допомоги в сумі 772 170,00 грн; пені в сумі 20 203,35 грн; процентів річних в сумі 20 203,35 грн та інфляційних втрат в сумі 772,17 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2021 відкрито провадження у справі №921/594/21 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її розгляд по суті на 11.10.2021 на 10:00 год; встановлено відповідачу строк на подання заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - до 30.09.2021, відзиву на позов із урахуванням вимог ст.ст.165, 251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 30.09.2021; позивачу встановлено строк на подання суду відповіді на відзив (у разі отримання відзиву) - 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 11.10.2021 (з урахуванням ст.ст.166, 251 ГПК України).

Ухвалою суду від 11.10.2021 судове засідання було відкладено на 22.10.2021 на 10:00 год, про що сторін належним чином повідомлено шляхом направлення на їх адреси копії відповідної ухвали.

В судове засідання 22.10.2021 представник відповідача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі повідомлявся належним чином. Своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався; жодні заяви процесуального характеру, в т.ч. заперечення щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, від останнього не надходили.

Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч.7 ст.120 ГПК України).

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ "Стонікс" є: вул. Крушельницької, буд. 55, офіс 61, м.Тернопіль. Саме на вказану адресу відповідачу направлялись копії ухвал суду від 13.09.2021 та від 11.10.2021 у даній справі, однак були повернуті на адресу суду із відмітками відділення поштового зв'язку: "За закінченням терміну зберігання", "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, в даному випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (ухвалою).

Також суд враховує, що відповідно до приписів ч.1 ст.9 ГПК України, статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.3 вказаного Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Усі процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, отже відповідач мав можливість ознайомитися з їх змістом.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що: - дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, особливістю якого є те, що суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також додатково заслуховує їх усні пояснення; - відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судових засідань 11.10.2021 та 22.10.2021 шляхом направлення на його адресу копій відповідних ухвал суду; - участь представників сторін в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась; - учасникам справи забезпечено можливість для викладення і подання суду своїх заяв процесуального характеру, однак відповідач таким правом не скористався, а доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 22.10.2021 представник позивача заявлені вимоги повністю підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази. Додатково зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість станом на час розгляду справи відповідачем не погашена.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

- 22 березня 2021 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" (надалі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стонікс" (надалі - Позичальник) укладено Договір №22-03-2021/224 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого (п.1.1.) Кредитор надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу шляхом передачі Позичальнику, на визначений строк, тимчасово вільних грошових коштів Кредитора, без нарахування та отримання процентів або надання інших видів компенсації як плати за користування такими грошовими коштами, яка є обов'язковою до повернення, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитору суму допомоги не пізніше дати, визначеної цим Договором.

Згідно п.1.2 Договору, грошові кошти (допомога) Позичальнику надаються на поворотній основі.

Кредитор надає допомогу Позичальнику для поповнення останнім власних обігових коштів. Позичальник має право використовувати допомогу протягом строку дії даного Договору у власній господарській діяльності (п.1.3 Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що сума розміру допомоги за цим Договором становить 800 000,00 грн. Протягом строку дії Договору, Позичальник вправі необмежену кількість разів отримувати суму допомоги в межах визначеного в даному Договорі максимального розміру допомоги, за умови погашення останнім заборгованості за попередньо наданою допомогою.

Відповідно до п.4.1 Договору встановлено, що з урахуванням умов п.4.3 Договору, отримані від Кредитора в рамках договору суми допомоги Позичальник зобов'язується повернути Кредитору не пізніше 01.07.2021 року. Допускається протягом строку дії Договору повернення Позичальником допомоги достроково як повністю так і окремими частинами, за умови повідомлення Позичальником Кредитора про таке дострокове повернення не пізніше ніж за 3 банківських дні до дати дострокового повернення допомоги, але остаточно отримана Позичальником допомога повинна бути повернута останнім Кредитору не пізніше дати вказаної в даному пункті Договору.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що у випадку порушення судом процедури банкрутства Позичальника, строк остаточного повернення отриманої Позичальником за цим Договором від Кредитора допомоги, встановлений в п.4.1 Договору, змінюється і вважається таким, що настав і Позичальник зобов'язаний негайно, не пізніше 7-ми банківських днів з моменту порушення судом процедури банкрутства Позичальника, повернути в повному обсязі (весь розмір) отриману Позичальником від Кредитора допомогу.

В п.6.2 Договору сторони погодили, у разі прострочення Позичальником повернення суми допомоги, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також сплатити на користь Кредитора проценти за весь час користування чужими грошовими коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховані на суму заборгованості, за ставкою, що діяла протягом всього строку користування Позичальником чужими грошовими коштами.

Згідно з п.5.1 Договору, останній набуває чинності в день його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє до 31.12.2021 включно, а в частині повернення Позичальником отриманої від Кредитора допомоги до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України (надалі ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із п.14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказує позивач, на виконання умов вищевказаного Договору №22-03-2021/224 від 22.03.2021, ним було перераховано відповідачу 772 170,00 грн поворотної фінансової допомоги, в підтвердження чого долучено копію платіжного доручення №267 від 25.03.2021 на суму 772 170,00 грн та копію листа, адресованого директору ТОВ "Стонікс" №597/01 від 17.06.2021.

Поряд з цим, відповідач свого обов'язку щодо повернення перерахованої позивачем поворотної фінансової допомоги в розмірі 772 170,00 грн у встановлений у Договорі строк (до 01 липня 2021 року) не виконав.

З метою повернення вказаних коштів, позивачем було надіслано відповідачу претензію №667/01/01 від 12.08.2021 з вимогою у семиденний строк з моменту її отримання повернути надану поворотну фінансову допомогу у сумі 772 170,00 грн.

У відповідь на вищезазначену претензію, відповідач у листі №25/08 від 25.08.2021 повідомив, що ТОВ "Стонікс" гарантує повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 772 170,00 грн, отриманої згідно Договору №22-03-2021 від 22.03.2021, у строк до 30.09.2021р.

Оскільки всупереч нормам ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, відповідач своєчасно не повернув перераховану позивачем поворотну фінансову допомогу в загальному розмірі 772 170,00 грн, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, та враховуючи, що відповідач викладені у позовній заяві обставини не спростував, як і не подав доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості станом на дату розгляду справи, а тому вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стонікс" 772 170,00 грн заборгованості за Договором №22-03-2021/224 від 22.03.2021 про надання поворотної фінансової допомоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Щодо вимоги про стягнення процентів річних та інфляційних втрат.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи порушення відповідачем строків повернення поворотної фінансової допомоги, отриманої згідно Договору №22-03-2021/224 від 22.03.2021, позивачем на підставі ст.625 ЦК України заявлено до стягнення 20 203,35 грн процентів річних, нарахованих з урахуванням п.6.2 Договору за період з 02.07.2021 по 31.08.2021, а також 772,17 грн інфляційних втрат за період липень 2021 року.

Перевіривши додані до позовної заяви розрахунки заявлених до стягнення процентів річних та інфляційних втрат, суд вважає правомірним нарахування відповідачу 20 203,35 грн процентів річних та 772,17 грн інфляційних втрат, а позов в даній частині є таким, що підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення пені.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.546-551 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось вище, у п.6.2 Договору №22-03-2021/224 від 22.03.2021 сторони передбачили, що у разі прострочення Позичальником повернення суми допомоги, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Враховуючи прострочення відповідачем повернення платежу (поворотної фінансової допомоги в сумі 772 170,00 грн), позивачем на підставі п.6.2 Договору нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 20 203,35 грн (за період з 02.07.2021 по 31.08.2021).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд вважає правомірним нарахування відповідачу 20 203,35 грн пені за вищевказаний період, у зв'язку з чим позов в цій частині також підлягає до задоволення.

Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та неоспорені у встановленому порядку відповідачем.

Судові витрати.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 194, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стонікс" (вул. Крушельницької, буд. 55, офіс 61, м.Тернопіль, 46003, код 43319298) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" (вул. Ужанська, 25, м.Перечин, Закарпатська область, 89200, код 00274105) - 772 170,00 грн поворотної фінансової допомоги; 20 203,35 грн процентів; 20 203,35 грн пені; 772,17 грн інфляційних втрат, та 12 200,23 грн в повернення сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст.256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 листопада 2021 року.

Суддя С.Г. Стопник

Попередній документ
100775338
Наступний документ
100775340
Інформація про рішення:
№ рішення: 100775339
№ справи: 921/594/21
Дата рішення: 22.10.2021
Дата публікації: 04.11.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (18.10.2021)
Дата надходження: 18.10.2021
Предмет позову: cтягнення 813 348,87 грн
Розклад засідань:
22.10.2021 10:00 Господарський суд Тернопільської області