"01" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2520/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №916/2520/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (вул. Мала Арнаутська, № 88, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42114410)
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 (вул. Приморська, буд. 37, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про стягнення 200 611,92 грн.,
1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 190 208,07 грн., 3% річних в розмірі 1 639,83 грн. та інфляційні втрати в розмірі 444, 94 грн. та пеню у розмірі 8 913,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання закупівлю електричної енергії №02-4856-ВЦ/35-21 від 17.03.2021р.
За твердженням позивача, 17.03.2021 між ТОВ «ООЕК» та Військовою частиною НОМЕР_1 за результатом тендерної процедури за ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія (UA-2021-03-1l-006548-b) було укладено Договір про закупівлю електричної енергії у постачальника № 02-4856-ВЦ/35-21, за умовами якого учасник (постачальник) продає електричну енергію замовнику для забезпечення потреб електроустановок замовника, а замовник оплачує учаснику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до заяви приєднання відповідач приєднався до умов Договору на умовах обраної комерційної пропозиції постачальника: «Комерційна пропозиція .No 0: Індивідуальна комерційна пропозиція», згідно якої договір про постачання електричної енергії набирає чинності з дати підписання клієнтом заяви-приєднання та укладається на строк до 31 березня 2021 року, а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи нарахування пені та штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання.
Крім того, позивач зауважує, що у додатку № 4 Договору про закупівлю визначено, що розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться Військовою частиною НОМЕР_1 виключно грошовими коштами на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ТОВ «ООЕК», відповідно до наведеної таблиці № 1: шифр рахунку № НОМЕР_3 Z/1 (Центральний підрозділ ТОВ «ООЕК»); шифр рахунку № 04-108300Z/1 (Північний підрозділ ТОВ «ООЕК»); шифр рахунку № 04-1803Z/1 (Північний підрозділ ТОВ «ООЕК»). Для проведення розрахунків споживачу відкрито, зокрема, особовий рахунок НОМЕР_4 Z у Північному підрозділі ТОВ «ООЕК».
Як вказує позивач, за розрахунковий період березня 2021 року ТОВ «ООЕК» від AT «ДТЕК Одеські електромережі» як оператора системи розподілу, отримано дані щодо фактичного споживання електричної енергії Військової частини НОМЕР_1 зокрема, але не виключно, за особовим рахунком 1803Z, відкритому у Північному підрозділі, з яких вбачається, що за особовим рахунком № 04-1803Z у березні 2021 Військовою частиною НОМЕР_1 було спожито 175 867 кВт.год.
На підставі отриманих даних, ТОВ «ООЕК» було виписано відповідачу та отримано представником останнього під особистий підпис рахунок № 04-1803Z/1 від 06.04.2021 року на суму 444 944,92 грн. за спожиту електричну енергію у березні 2021.
Також позивач зазначає, що акт приймання-передавання товарної продукції на суму 444 944,92 грн. за обсяг 175 867 кВт.год. спожитої електричної енергії направлено відповідачу поштовим відправленням цінним листом із описом вкладення у цінний лист, який отримано відповідачем 08.06.2021 та повернуто підписаний зі сторони Військової частини НОМЕР_1 екземпляр на адресу ТОВ «ООЕК», що, на думку позивача, свідчить про згоду відповідача із обсягом поставленої електричної енергії 175 867 кВт.год. на суму 444 944,92 грн.
Через відсутність у відповідача коштів для повної оплати за виставленим рахунком № 04-1803Z/1 від 06.04.2021 року за спожиту у березні 2021 року електричну енергію у розмірі 444 944,92 грн., Військова частина НОМЕР_1 звернулася до ТОВ «ООЕК» із листом та проханням розділити загальну суму нарахування за спожиту електричну енергію в березні 2021 року в розмірі 444 944,92 грн. на два рахунки, один на суму 254 736,85 грн., а другий на залишок для часткового погашення вказаної заборгованості березня місяця 2021 року. ТОВ «ООЕК» задля можливості отримати кошти за спожиту електричну енергію березня місяця 2021 року хоча б у розмірі часткової оплати, розділило та видало відповідачу два акти приймання- передавання товарної продукції на суму 254 736,85 грн. та 190 208,07 грн. за березень 2021 року.
За твердженням позивача, кошти у розмірі 254 736,85 грн. було сплачено відповідачем 26.07.2021 року. При цьому, ТОВ «ООЕК» направляло на адресу Військової частини НОМЕР_1 претензію за вих. № 06/02-3874 від 04.08.2021 року щодо погашення залишку заборгованості за спожиту електричну енергію у березні 2021 року в розмірі 190 208,07 грн. за особовим рахунком 1803Z (Північний підрозділи ТОВ «ООЕК») задля досудового врегулювання спору у добровільному порядку.
Проте, позивач наголошує, що вимоги претензії задоволені не були, у зв'язку з чим ТОВ «ООЕК» нарахувало відповідачу 3% річних, інфляційні втрати та пеню за прострочення оплати активної електроенергії, спожитої у березні 2021.
10.09.2021 Військовою частиною НОМЕР_1 надано до Господарського суду Одеської області відзив на позов (вх. № 238932/21), де відповідач вказує, що ціна договору № 02-4856-ВЦ/35-21 від 17.03.2021 становила 337306,20 грн, яка наразі відповідачем у повному обсязі сплачена.
Відповідач, заперечуючи проти суми заборгованості, наголошує, що позивач веде свої розрахунки від загальної суми спожитої електричної енергії, яка становить 444 944,92 грн., віднімаючи від неї суму в 254 736,85 грн. коштів які були сплачені, але не згадуючи 52 928.02 грн. та 27 640,33 грн., які також були сплачені.
На думку відповідача, позивач невірно розрахував суму боргу та власноруч стверджує, що сума заборгованості становить 190208,07 грн., але вказане не відповідає дійсності, а тому і претензія позивача № 06/02-3874 від 04.08.2021 також є безпідставною.
Відповідач звертає увагу, що позивач свідомо на зазначив факт сплати на його користь 52928,02 грн. та 27640,33 грн., оскільки платежі отримав у липні 2021, а претензію до в/ч подав у серпні, та не навів жодного пункту Договору, який відповідач міг порушити.
Крім того, відповідач вважає, що сума штрафних санкцій також не відповідає дійсності, оскільки, на переконання відповідача, суми заборгованості в розмірі 190208,07 грн. не існує. При цьому, відповідач зауважив, що, виходячи зі свого матеріального стану, намагається виконати зобов'язання за договором у повному обсязі, а позивач свідомо збільшив розмір своїх збитків, а тому, на думку відповідача, розумним зменшенням штрафних санкцій є їх зменшення у повному обсязі.
Позивачем 20.09.2021 до суду надано відповідь на відзив (вх. № 24892/21), відповідно до якого позивач вважає, що наведені доводи Військової частини НОМЕР_1 є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Так, за твердженням позивача, договір № 02-4856-ВЦ/35-21 про закупівлю електричної енергії у постачальника передбачав закупівлю електричної енергії за різними рахунками споживача відкритих в різних підрозділах енергопостачальної компанії. При цьому, з метою вірного зарахування коштів сплачених за спожиту електричну енергію, Розділом 14 Договору «Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін» закріплено рахунки постачальника.
Позивач наголошує, що заборгованість, що стала предметом розгляду у дійсній справі виникла саме за особовим рахунком №1803Z, відкритому у Північному підрозділі, а тому кошти в розмірі 27640,33 грн. та 54928,02 грн. були сплачені відповідачем за спожиту електричну енергію за іншими особовими рахунками та зараховані ТОВ «ООЕК» на зазначені в таких платіжних дорученнях рахунки та згідно з вказаним відповідачем призначенням платежу.
Відносно заперечень відповідача щодо відсутності порушення ним умов договору, позивач вказав, що враховуючи відсутність своєчасної та повної оплати вартості спожитої за березень 2021 електричної енергії відповідачем порушено п.5.5, 5.6. Розділу 5 договору, п. 4 Комерційної пропозиції та п. 3 Додатку 4 до договору.
Крім того, позивач вказує, що підписання акта приймання-передавання товарної продукції свідчить про згоду відповідача із обсягом поставленої електричної енергії за березень 2021 в розмірі 175 867 кВт.год. на суму 444 944,92 грн. Про визнання відповідачем вартості спожитої електричної енергії свідчить також лист-звернення № 70211837 від 15.07.2021, в якому останній просить розділити загальну суму нарахування за спожиту електричну енергію в березні 2021 року в розмірі 444 944,92 грн. на два рахунки, один на суму 254 736,85 грн., а другий на залишок для часткового погашення вказаної заборгованості березня місяця 2021 року.
Вказаним, на переконання позивача, спростовуються доводи відповідача про намір стягнути з останнього неналежні ТОВ «ООЕК» кошти, адже позивач здійснив всі можливі заходи для досудового врегулювання дійсного спору, в тому числі надав Військовій частині НОМЕР_1 можливість частково сплатити наявну заборгованість за спожиту у березні 2021р. електричну енергію.
Також, позивач вважає, що ним правомірно, внаслідок порушення відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії, нараховано штрафні санкції.
У запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 25856/21 від 01.10.2021) Військова частина 1485 заперечує проти доводів позивача, виклав тотожні обставини та обґрунтування, що були зазначені у відзиві на позов, та повторно наголосив, що ціна договору у розмірі 337306,20 грн. сплачена відповідачем в повному обсязі.
Позивач у поясненнях (вх. № 26684/21 від 08.10.2021) серед іншого зазначив, що оплати у розмірі 27640,33 грн. від 26.07.2021 та 54929,02 від 12.07.2021, на які посилається відповідач, враховано ТОВ «ООЕК» в якості погашення заборгованості за особовими рахунками № 4856Z та № 108300Z відповідно до умов договору про закупівлю електричної енергії № 02-4856-ВЦ/35-21 від 17.03.2021 року за виставленими рахунками-фактурами № 04-1083002-ПВЦ/1 від 06.04.2021 та № 02-4856Z/1 від 06.04.2021.
При цьому, позивач звертає увагу, що предмет спору складає залишок заборгованості у розмірі 190 208,07 грн. за особовим рахунком № 1803Z, після її часткового погашення у розмірі 254 736,85 грн. від 26.07.2021 року за виставленим рахунком № 04-1803Z/1 від 06.04.2021, а В/ч НОМЕР_1 , достовірно знаючи стосовно наявності трьох відкритих особових рахунків, отримуючи три різні рахунки за спожиту електричну енергію за своїми об'єктами та проводячи оплати на підставі виставлених рахунків, невірно посилається, що перелічені платежі не враховано в розрахунку ціни позову.
Інші заяви по суті до суду не надходили.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2021 позовна заява вх. № 2608/21 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.
25.08.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№2608/21) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2520/21. Справу №916/2520/21 постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін. Крім того, цією ж ухвалою суду роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду у строк визначений ч. 7 ст. 252 ГПК України з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору.
Примірник ухвали Господарського суду Одеської області від 25.08.2021 про відкриття провадження у справі № 916/2520/21 позивачу було направлено судом на адресу електронної пошти, зазначеної ТОВ «ООЕК» в позовній заяві.
Відповідачу - Військовій частині ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.08.2021 була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: вул. Приморська, № 37, м. Одеса, 65026, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого судом, проте ухвала суду від 25.08.2021 повернута до суду без вручення з відміткою на довідці «Укрпошти» «адресат відсутній за вкзааною адресою», про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (вх.№ 22965/21 від 08.09.2021).
Між тим, відповідач обізнаний про розгляд справи № 916/2520/21, про що свідчить надані ним до Господарського суду Одеської області заяви по суті справи.
Згідно з ч.ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення /виклику/ учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
01.11.2021 року судом було постановлено рішення в нарадчій кімнаті у відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, без його проголошення.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія», метою здійснення діяльності якого є постачання електричної енергії споживачам, було створено відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу АТ «Одесаобленерго» від постачання електричної енергії.
Так, відповідно до п. 13 розділу XVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб'єкт господарювання; фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
При цьому постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 надано ліцензію TOB «ООЕК» з постачання електричної енергії споживачам.
Відповідно до постанови НКРЕКП № 1876 від 11.12.2018 ТОВ «ООЕК» встановлено тариф на послуги постачальника універсальних послуг, який був затверджений відповідно до Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг, яка затверджена постановою НКРЕКП № 1176 від 05.10.2018.
Відповідно до Постанова НКРЕКП № 1177 від 05.10.2018, якою затверджено Порядок формування ціни на універсальні послуги ТОВ «ООЕК» були розраховані ціни на універсальні послуги та опубліковані їх на офіційному сайті Товариства та в засобах масової інформації, зокрема, газеті «Одеські вісті» у номерах № 95 від 12.12.2018, № 97 від 19.12.2018, № 99 від 29.12.2018, та у газеті «Вечірня Одеса» в номері випуску № 28 (10728) від 12.03.2019.
26.10.2018р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №1268 "Про затвердження Методичних рекомендації щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функцій з універсальної послуги на закріпленій території". При цьому, згідно додатку до вказаної постанови ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» є постачальником універсальної послуги на території Одеської області.
Постановою кабінету Міністрів України № 1325 від 28.12.2020 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 5 червня 2019 № 483 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» у додатку № 3 до Положення було встановлено фіксовані ціни на електричну енергію для побутових споживачів за період з 1 січня до 31 березня 2021 року зі 1 Квт./год. на рівні 1,68 грн. (з ПДВ).
У зв'язку з реформою у сфері енергетики, на період відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії, договірні відносини між споживачами та учасниками ринку електричної енергії (та переходом споживача від постачальника за регульованим тарифом до нового постачальника) були врегульовані п. 13 Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 2 та п. 4 Постанови № 312 від 14.03.2018 про затвердження «Правил роздрібного ринку електричної енергії», які передбачали, що (п.2.) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови; (п.4.) у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року операторам систем розподілу укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Так, з 01.01.2019 на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ «Одесаобленерго№ на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно Постанови НКРЕКП № 1345 від 06.11.2018 р. «Про видачу АТ «Одесаобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом».
Як встановлено судом, 30.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські Електромережі» укладено договір №1 електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Таким чином, АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» (попереднє найменування - АТ «Одесаобленерго») надає ТОВ «ООЕК» та споживачу послуги з розподілу електричної енергії. Водночас, крім функцій оператора системи розподілу, АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку, адміністратора комерційного обліку згідно абз. 3 п. 5, п.10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, тобто, АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем та надає цю інформацію постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці.
Як з'ясовано судом, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, які мають право на універсальну послугу, викладений ТОВ «ООЕК» на офіційному веб-сайті.
17.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 (споживач) укладено договір №02-4856-ВЦ/35-21 про закупівлю електричної енергії у постачальника.
Відповідно до п.2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію, за кодом CPV за ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія, споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Кількість електричної енергії на березень 2021 року визначено в обсязі 133322 кВт*год. відповідно до Додатку 3 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу».
Пунктом 2.3 договору встановлено строк постачання електричної енергії: з дати укладення договору по 31.03.2021 року.
У пункті 2.4. договору передбачено місце постачання електричної енергії: м. Одеса, вул. Приморська, 37; вул. Приморська, 3а, Потапівський мол; вул. Чорноморського козацтва, 96А.
Згідно п.5.1., 5.2 договору ціна цього договору на березень 2021 року становить 337 306,20 грн., в тому числі ПДВ 56 217,70 грн. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна (тариф) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується одна ціна електричної енергії.
Відповідно до п. 5.4. договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
У пункті 5.5. договору, серед іншого, зазначено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на рахунок. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Як передбачено п. 5.6. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Відповідно до п. 5.7 договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право звернутись до оператора системи розподілу, з яким укладено договір про розподіл з питанням здійснення заходів з припинення постачання електричної енергії соживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати, розмір пені 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу, що діяла в період за який здійснюється нарахування та сплачується споживачем за вимогою постачальника.
Відповідно до абз. 2,3 п. 5.12 договору комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до цього договору, має містити наступну інформацію: 1) ціну (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи); 2) спосіб оплати (необхідно обрати лише один з варіантів: попередня оплата, по факту, плановий платіж); 3) термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати; 4) визначення способу оплати послуг з розподілу через постачальника з наступним переведенням цієї оплати постачальником оператору системи та/або напряму з оператором системи (необхідно обрати лише один з варіантів); 5) розмір пені за порушення строку оплати або штраф; 6) розмір компенсації споживачу за недодержання постачальником якості надання комерційних послуг; 7) розмір штрафу за дострокове розірвання договору у випадках, не передбачених умовами договору; 8) термін дії договору та умови пролонгації; 9) дата та підпис споживача; 10) можливість надання пільг, субсидій.
Після прийняття споживачем комерційних пропозицій постачальника внесення змін до них можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно підпункту 1 пункту 6.2 договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.п. 1, 2 п. 7.2 договору постачальник зобов'язується, зокрема, забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору; нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.
Положеннями п. 9.1, п.п. 1 п.9.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством. Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі.
Відповідно п. 13.1 договору, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника. Якщо договір укладається в письмовій формі - то він набирає чинності з моменту підписання договору сторонами.
Заявою-приєднання відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції постачальника: «Комерційна пропозиція №0: Індивідуальна комерційна пропозиція».
У заяві-приєднання визначено адреси об'єктів, ЕІС-коди точок комерційного обліку, зокрема: м. Одеса, вул. Приморська. 37 - 62Z3541873102296, 62Z6311216586889, 62Z2131836233899; вул. Приморська, 3а - 62Z5200770097545; Потапівеький мол - 62Z6409148446863; вул. Чорноморського козацтва, 96а - 62Z6166322820160.
Відповідно до п. 1 Комерційної пропозиції ПВЦ - Індивідуальна комерційна пропозиція, яка є додатком №2 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг №02-4856-ВЦ/35-21 від 17.03.2021, ціна на електричну енергію на дату укладання договору (грн. за 1 кВт*год без ПДВ - 2,1083430 грн).
Пунктами 2-6 комерційної пропозиції визначено, що оплата за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється один раз за фактичними показниками засобів обліку та даних комерційного обліку і наданих рахунків за спожиту електричну енергію. Оплата здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок TOB «ОOEK», вказаний у рахунку на оплату, за фактично спожитий клієнтом обсяг електричної енергії. У разі наявності у клієнта заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється платіж, всі кошти, перераховані клієнтом за електричну енергію, зараховуються постачальником на погашення існуючої заборгованості клієнта із найдавнішим терміном її виникнення. Розрахунковим вважається період з 22-го числа розрахункового місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.
Обсяги спожитої клієнтом та розподіленої електричної енергії визначаються оператором системи. По закінченню розрахункового періоду (місяця) постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії та надає клієнту акт прийняття-передавання товарної продукції на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді. Клієнт здійснює, оплату протягом 7 робочих днів від дня отримання акту прийняття-передавання товарної продукції, грошовими коштами на рахунок TOB «ООЕК». У випадку припинення (або розірвання) договору, у т.ч. дострокового, клієнт зобов'язаний оплатити постачальнику додатковий рахунок за результатами минулих розрахункових періодів, в якому постачальником буде враховано відхилення прогнозованих від фактичних значень щодо ціни та обсягів споживання. Клієнт здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії безпосередньо оператору системи розподілу. У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, у тому числі за внесення платежів, передбачених п.2.1 комерційної пропозиції, з порушенням строків, постачальник електричної енергії проводить клієнту нарахування за весь час прострочення: - пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, що діяла в період, за який здійснюються нарахування пені, до повного погашення боргу. Пеня сплачується на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 робочих днів з дня їх отримання.
Відповідно до п.п. 12,13 комерційної пропозиції термін дії дійсної комерційної пропозиції: з дати укладання договору до 31.03.2021. Договір про постачання електричної енергії клієнту набирає чинності з дати підписання клієнтом заяви-приєднання до договору і укладається на строк до 31.03.2021, а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи нарахування пені та штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання.
Додатком №4 до договору сторонами погоджено порядок розрахунків, зокрема, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої та розподіленої електроенергії для кожного об'єкту замовника приймається місяць з відповідного числа попереднього місяця до також числа розрахункового місяця, згідно з наведеною таблицею №1. При цьому поняття «розрахунковий період» та «календарний місяць» вважати порівняними. Розрахунки за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії проводяться споживачем виключно грошовими коштами на рахунок постачальника на підставі отриманого від постачальника рахунку, відповідно до наведеної таблиці №1, в якій зазначено: найменування об'єкта замовника - Військова частина НОМЕР_1 ; дата розрахунку об'єкта споживача - 14, 15; шифр рахунку споживача за спожиту електричну енергію - 02-4856Z/1, 04-108300Z/1, 04-1803Z/1; шифр рахунку учасника за інші платежі - 02-4856Z/2, 04-108300Z/2, 04-1803Z/2; найменування підрозділів ТОВ «ООЕК» - Центральний МП для шифру рахунку споживача за спожиту електричну енергію 02-4856Z/1 та Північний МП відповідно.
Положеннями п. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви - приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
В матеріалах справи наявний лист АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» на адресу Північного підрозділу ТОВ «ООЕК», в якому зазначена інформація щодо обсягів електричної енергії по ЕІС-кодам точок обліку Військової частини НОМЕР_1 , спожиті у розрахунковому періоді в березні 2021 року, а саме: за ЕІС-кодом 62Z6409148446863 спожито 175867 кВт/г, за ЕІС-кодом 62Z6166322820160 спожито 10925 кВт/год.
На виконання договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 17.03.2021 сторонами підписано та скріплено печатками Акт від 31.03.2021 прийняття-передавання товарної продукції, у якому в березні 2021 постачальник поставив замовнику, а замовник прийняв 175867 кВт*год. електроенергії на загальну суму 444944,42 грн. у т.ч. ПДВ.
Відтак, судом встановлено, що відповідачем у період за березень 2021 за ЕІС-кодом 62Z6409148446863 було спожито 175867 кВт/год електричної енергії на загальну суму 444944,92 грн., у підтвердження чого ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» було сформовано рахунок за спожиту електричну енергію №04-1803Z-ПВЦ/1 від 06.04.2021 на суму 444944,92 грн., термін оплати рахунку до 15.04.2021. У вказаному рахунку зазначено поточний рахунок для сплати вартості спожитої відповідачем електричної енергії - UA293288450000026039334524233 (Північний міський підрозділ ТОВ «ООЕК»).
При цьому, сформований позивачем рахунок за спожиту електричну енергію №04-1803Z-ПВЦ/1 від 06.04.2021 на суму 444944,92 грн., з терміном оплати рахунку до 15.04.2021, було отримано представником відповідача 06.04.2021 нарочно, про що свідчить відмітка про отримання відповідальною особою відповідача, що засвідчена підписом. Також, акт приймання-передавання товарної продукції від 31.03.2021 було надіслано відповідачу на адресу: Приморська, № 37, м. Одеса, 65026, та отримано останнім 08.06.2021, на підтвердження чого ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» надано суду фіскальний чек, поштову накладну та роздруківку з сайту «Укрпошти» про вручення поштового відправлення №6502400035129.
В матеріалах справи наявний лист відповідача № 70211837 від 15.07.2021, згідно якого відповідач просить ТОВ «ООЕК» загальну суму нарахування за спожиту електричну енергію в березні 2021 року в розмірі 444944,92 грн. згідно договору № 02-4856-ВЦ/35-21 про закупівлю електричної енергії у постачальника (дог. на постачання №1803) розділити на два рахунки, один на суму 254736,85 грн., а другий на залишок.
В матеріалах справи наявні два акти № 1803 прийняття-передавання товарної продукції на суму 254736,85 грн. та на суму 190208,07 грн. за березень 2021 року.
Заборгованість у розмірі 254736,85 грн. була сплачена відповідачем, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача та платіжним дорученням № 842 від 23.07.2021.
Водночас, в матеріалах справи наявні: платіжне доручення № 738 від 09.07.2021 про сплату 54929,02 грн. з призначенням платежу «за електроенергію за 03.21р; дог№02-4856-ВЦ/35-21 від 17.03.21р,АППТП№1 від 08.07.21р., ПДВ-9154,84» на поточний рахунок UA963288450000026030333524233 (Центральний підрозділ); платіжне доручення № 841 від 23.07.2021 про сплату 27640,33 грн. з призначенням платежу «за електроенергію за 03.21р; дог№02-4856-ВЦ/35-21 від 17.03.21р,АППТП№108300U від 23.07.21р.,ПДВ-4606,72» на поточний рахунок НОМЕР_5 .
Позивачем до матеріалів справи долучено рахунок № 02-4856Z/1 від 06.04.2021 за спожиту електричну енергію за березень на суму 54929,02 грн. та рахунок № 04-108300Z-ПВЦ/1 від 06.04.2021 за спожиту електричну енергію за березень на суму 27640,33 грн. З наданих позивачем рахунків встановлено також відмінність ЕІС-кодів точки комерційного обліку за об'єктами споживача.
04.08.2021 позивачем на адресу Військової частини НОМЕР_1 було направлено претензію № 06/02-3874 від 04.08.2021 щодо погашення вартості спожитої електричної енергії в розмірі 190280,07 грн. у з-денний термін з моменту отримання дійсної претензії.
Несплата відповідачем залишку заборгованості за березень 2021 року відповідно до рахунку за спожиту електричну енергію №04-1803Z-ПВЦ/1 від 06.04.2021 на суму 190208,07 грн. стала підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних, інфляційних втрат та звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.
4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язаннях встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписами ч. 1-2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
У відповідності до ч.1. п.2 ч.2 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема виконання функцій постачальника універсальних послуг.
Частиною 1 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Відповідно до п.1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. за №312 (далі - ПРРЕЕ), на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Пунктом 1.2.6 ПРРЕЕ передбачено, що оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії"). Вибір споживача зазначається в договорі про постачання електричної енергії споживачу (обраній споживачем комерційній пропозиції). У разі постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії" послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник універсальних послуг або "останньої надії". При цьому, ціни на електричну енергію, що постачається споживачам постачальниками універсальних послуг та "останньої надії", включають, у тому числі, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.
Відповідно до п.1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.
Згідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Відповідно до п. 2.1.17 ПРРЕЕ за укладеними договорами електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) оператор системи формує особові рахунки, на яких обліковує стан розрахунків за послуги з передачі (розподілу) електричної енергії, із зазначенням відповідальних за розрахунки сторін, зазначає інформацію відповідно до реєстру точок комерційного обліку споживачів відповідних електропостачальників та вносить відповідні зміни протягом одного робочого дня, наступного за днем настання таких змін.
Пунктом 3.1.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об'єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії.
Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції.
Згідно п.4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Пунктом 4.13 ПРРЕЕ передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (п. 4.14 ПРРЕЕ).
Положеннями п. 4.21 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.
Відповідно до п.п. 1 п. 5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії електропостачальник має право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.
Згідно п.п. 2 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Пунктом 7 ПРРЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплат рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до п. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Пунктом 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та Військовою частиною НОМЕР_1 виникли в силу договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №02-4856-ВЦ/35-21 від 17.03.2021, який укладено шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії спожичу, на умовах комерційної пропозиції постачальника: «Комерційна пропозиція №0: Індивідуальна комерційна пропозиція».
Так, укладений між сторонами по справі договір, за яким позивач здійснює постачання електроенергії відповідачу, є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір, як правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідачем підтверджено факт приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу шляхом підписання заявки-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної ним комерційної пропозиції ПВЦ - Індивідуальна комерційна пропозиція та не заперечено факту споживання відповідачем поставленої електричної енергії в обсязі 175867 кВт/год на суму 444944,92 грн.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Так, функції оператора комерційного обліку покладені згідно п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме - АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», яке здійснює фіксацію показників електролічильників та у відповідності до п. 4.3. ПРРЕЕ надає ТОВ «ООЕК» шляхом електронного обміну даними інформацію про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем.
Матеріалами справи, а саме рахунком за спожиту електричну енергію, отриманим представником Військової частини НОМЕР_1 без зауважень, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо відсутності фактичної заборгованості у зв'язку зі сплатою ним визначеної договором ціни в розмірі 337306,20 оскільки матеріалами справи підтверджено згоду відповідача із обсягом фактично поставленої електричної енергії за березень 2021 в розмірі 175867 кВт/год та, відповідно, визнання ним вартості спожитої електричної енергії в розмірі 444944,92 грн.
Отже, постачання позивачем відповідачу електроенергії та прийняття цієї електроенергії відповідачем є підставою виникнення у останнього зобов'язання оплатити спожиту електроенергією відповідно до умов договору та чинного законодавства шляхом здійснення оплати за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії згідно виставленого рахунку на оплату вартості спожитої активної електроенергії, копія якого наявна в матеріалах справи.
Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що предметом спору є залишок заборгованості за особовим рахунком № 04-1803Z/1 з ЕІС-кодом точки комерційного обліку за об'єктом споживача: 62Z6409148446863, з урахуванням її часткової сплати відповідачем, у розмірі 190208,07 грн.
Також, судом встановлено, що договір № 02-4856-ВЦ/35-21 від 17.03.2021 передбачав закупівлю електричної енергії за різними рахунками споживача, відкритих в різних підрозділах енергопостачальної компанії. Між тим, кошти у розмірі 27640,33 грн. та 54928,02 грн., відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень, сплачені відповідачем за спожиту електричну енергію за іншими особовими рахунками та відмінними ЕІС-кодами точкам комерційного обліку за об'єктами споживача, та зараховані ТОВ «ООЕК» на зазначені в платіжних дорученнях рахунки згідно з вказаним відповідачем призначенням платежу.
Так, загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних осіб та банків, в тому числі і вимоги щодо заповнення розрахункових документів, платіжних доручень регламентуються Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 року (надалі - інструкція).
Відповідно до п.2.1 інструкції, розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до даної Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно вимог додатку 8 до цієї Інструкції та відповідно до її глав. При цьому, згідно п.2.3 Інструкції, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ подала його до обслуговуючого банку.
Зокрема, згідно п.3.1 Інструкції, платіжне доручення, одним із реквізитів якого є графа «призначення платежу», оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 Інструкції.
В силу п.3.8 Інструкції, реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «призначення платежу».
Отже, суд доходить висновку, що ТОВ «ООЕК» правомірно було зараховано кошти в розмірі 54929,02 грн. та в розмірі 27640,33 грн, сплачені Військовою частиною НОМЕР_1 згідно платіжних доручень №738 від 09.07.2021 та № 841 від 23.07.2021 відповідно, в рахунок погашення заборгованості відповідно до зазначеного відповідачем призначення вказаного платежу.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2.29 Інструкції, платник має право відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами банку. Платник може змінити реквізит «призначення платежу».
Вказана норма чинного законодавства врегульовує порядок зміни призначення платежу, а відтак і відповідні правові наслідки у формі зміни документів, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу та їх зарахування останнім.
З огляду на зазначене, відповідач не був позбавлений права, у випадку допущення помилки, в зазначенні призначення платежу, змінити його цільове призначення чи відкликати у встановленому законодавством порядку.
Водночас, в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань, які виникли у відповідача на підставі вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» у зв'язку із споживанням електричної енергії, останнім не було своєчасно та в повному обсязі оплачено вартість спожитої у березні 2021 року електричної енергії.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем вартості спожитої електроенергії у березні 2021 згідно рахунку № 04-1803Z-ПВЦ/1 від 06.04.2021.
Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 5524,47 грн., відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи те, що відповідачем не було надано належних доказів оплати за спожиту електричну енергію за березень 2021 на спірну суму коштів або спростування правомірності її нарахування, а докази, надані позивачем, є більш вірогідними, суд погоджується з доводами позивача про існування у відповідача невиконаного зобов'язання з оплати поставленої електричної енергії.
Наразі несплатою позивачу вищевказаної суми заборгованості за спожиту електроенергію відповідач порушив умови укладеного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 190208,07 грн.
У зв'язку із тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично спожиту електроенергію суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні нарахування.
Розрахунок спірних сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань по зобов'язанням березня 2021, який долучений позивачем до позовної заяви, судом перевірено, встановлено його вірність та відповідність умовам договору, при цьому відповідачем розрахунок позивача жодним чином не спростовано.
В обґрунтування необхідності зменшення розміру штрафних санкцій відповідач лише зазначав про неправомірні дії позивача, проте будь-яких інших доказів на підтвердження можливості такого зменшення відповідачем суду не надано.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам учасників справи, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).
За вищевикладених обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», заявлений до Військової частини НОМЕР_1 слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 190208,07 грн, 3% річних в сумі 1639,83 грн, пеню в сумі 8319,08 грн та інфляційні нарахування в сумі 444,94 грн
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повній мірі, відшкодуванню відповідачем на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у розмірі 3009,18 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (вул. Мала Арнаутська, № 88, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42114410) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 190 208 (сто дев'яносто тисяч двісті вісім) грн. 07 коп., 3% річних у розмірі 1 639 (одна тисяча шістсот тридцять дев'ять) грн. 83 коп., інфляційні нарахування у розмірі 444 (чотириста сорок чотири) грн. 94 коп., пеню в розмірі 8 319 (вісім тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 3009 (три тисячі дев'ять) грн. 18 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст рішення складено 01 листопада 2021 р.
Суддя О.В. Цісельський