65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення заяви про відкриття провадження у справі
про неплатоспроможність
"01" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2895/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Антощук Світлани Іванівни, дослідивши матеріали заяви (вх. ГСОО №2991/21 від 24.09.2021р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою вх. ГСОО №2991/21 від 24.09.2021р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність посилаючись на положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.09.2021р. вищевказану заяву залишено без руху; встановлено Заявнику строк для усунення недоліків заяви, а саме десять днів з дня вручення даної ухвали; визначено перелік відомостей та доказів, які слід надати до суду разом із заявою про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі.
26.10.2021р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. До заяви про усунення недоліків Заявником надано список кредиторів і боржників ОСОБА_1 від 08.10.2021р.; довідку про роботодавця від 08.10.2021р.; відомості про наявні рахунки від 08.10.2021р.; копія запиту ОСОБА_1 про надання інформації та скріншот з електронної пошти, який надано, як доказ відправки зазначеного запиту кредиторам.
Щодо письмових пояснень Заявника стосовно неподання належним чином засвічених копій документів, визначених у п. 2 ухвали Господарського суду Одеської області від 29.09.2021р., господарський суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Права та обов'язки учасників справи про неплатоспроможність визначаються положеннями Господарського процесуального кодексу України з урахування, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття доказів як будь-яких даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами доказування, передбаченими у частині другій цієї статті, зокрема, письмовими доказами.
За змістом частин першої, другої статті 91 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, які подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Отже, Господарським процесуальним кодексом України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма частини четвертої статті 91 Господарського процесуального кодексу України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України "Про стандартизацію".
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 01.10.2020 у справі № 910/8794/17.
01.09.2021р. набрав чинності Національний стандарт України ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів", прийнятий наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" №144 від 01.07.2020р.
Відповідно до п. 5.26 вказаного стандарту відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій". Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Таким чином, подаючи до господарського суду копій доказів, учасники справи зобов'язані засвідчити їх і порядку визначеному вищевказаним ДСТУ, будь-якого іншого порядку засвідчення копій документів, чинним законодавством не встановлено.
Крім того, суд зазначає, що положення ДСТУ не встановлюють для Заявника вимоги щодо засвідчення кожного аркушу доказу який надається. Відповідно до вимоги національного стандарту відмітка про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа та складається із слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. У даному випадку відмітка про засвідчення копії документів повинна була складатись із наступних реквізитів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), особистого підпису Заявника, його ініціалів та прізвища та дати засвідчення копій.
Заява про відкриття провадження у справі разом із додатками була прошита Заявником, на тильній стороні останнього аркушу якої міститься відмітка "Прошито та пронумеровано 139 (сто тридцять дев'ять) аркушів. Всі копії відповідають оригіналам. 20.09.2021р. Л.Г. Лепська". Вказаний прошитий документ містив у собі як незасвідчені фотокопії так і оригінали документів. У зв'язку із чим, що фотокопії документів долучених до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не були засвідчені належним чином, господарський суд не може прийняти їх як належний та допустимий доказ у справі.
Враховуючи те, що засвідчених копій документів, визначених у ухвалі Господарського суду Одеської області від 29.09.2021р. до господарського суду не надано, у зв'язку із чим, ухвала про залишення позовної заяви без руху у даній частині господарським судом вважається невиконаною.
Щодо наданих заявником пояснення про направлення кредиторам запиту щодо надання інформації стосовно розміру загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, а також документів, на підставі яких виникла вказана заборгованість, господарський суд зазначає наступне.
Із наданого до господарського суду у якості доказу направлення вказаної заяви кредиторам скріншоту електронної пошти вбачається, що електронний лист, яким Заявник направляв кредиторам запит на надання інформації про зобов'язанання вбачається, що на вказаний запит не було накладено електронний підпис.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" встановлено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб'єктами владних повноважень у процесі надання, отримання електронних довірчих послуг, процедури надання цих послуг, нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також основні організаційно-правові засади електронної ідентифікації.
Статтею 2 Закону України " Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.
Згідно ст. 6 Закону України " Про електронні документи та електронний документообіг" накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Враховуючи викладене, господарським судом вищевказаний скріншот із електронної пошти не приймається судом як належний та допустимий доказ у справі, оскільки на вказаному документів відсутні відомості щодо накладення на документ, що направляється електронного підпису.
При цьому, господарський суд зазначає, що дії боржника щодо встановлення розміру заборгованості перед кредиторами, у тому числі відомостей щодо заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо та підстав виникнення такої заборгованості повинні передувати поданню до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі та бути відображеними у конкретизованому списку конкретизованому списку кредиторів і боржників, особи що звертається до суду.
У випадку обґрунтованої неможливості встановити такі відомості самостійно, Заявник має право звернутися до суду із клопотанням про витребування доказів. При цьому, господарський суд зазначає, що подання такого клопотання не є альтернативою виконання Заявником свого обов'язку, передбаченого ч.ч.2,3 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а вживається як виключний захід у разі об'єктивної неможливості Заявника виконати свій обов'язок щодо подання доказів.
З огляду на вищевикладене, господарським судом встановлено, що вимоги ухвали Господарського суду Одеської області від 29.09.2021р. у повному обсязі не виконано.
Враховуючи невиконання Заявником вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 29.09.2021р., господарський суд, керуючись ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повертає ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, повернення заяви про відкриття провадження у справі банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Керуючись ст.ст.174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. Заяву (вх. ГСОО №2991/21 від 24.09.2021р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - повернути Заявнику.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до приписів ч. 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, повернення заяви про відкриття провадження у справі банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Ухвала набрала чинності 01 листопада 2021р. та може бути оскаржена у порядку, ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з додатками на 139 арк.
Копію ухвали надіслати: фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Суддя С.І. Антощук