вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" серпня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1357/18
За позовом Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (08162, Київська обл., Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд.4-А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» (03027, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Нова, буд. 1-А)
про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв'язку з необхідністю надання її для суспільних потреб.
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Капля Є.В.
Представники:
Від позивача: Гарагуля Н.О.
Від відповідача: ОСОБА_1
обставини справи:
У червні 2018 Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» (далі - відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв'язку з необхідністю надання її для суспільних потреб.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Чабанівська селищна рада прийняла рішення №1366 від 17.05.2018 «Про використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади смт Чабани та с. Новосілки, яка перебуває в оренді ТОВ «Валентина і Анатолій» для суспільних потреб - створення стадіону у с. Новосілки», яким вирішила розірвати укладений з відповідачем договір оренди від 07.02.2007 з метою використання земельної ділянки для суспільних потреб, а саме для створення стадіону з трибунами. Спортивна споруда - стадіон, яка знаходиться на цій земельній ділянці, є власністю громади смт Чабани та с. Новосілки, проте доступ мешканців двох вказаних населених пунктів до стадіону обмежується орендарем спірної земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.06.2018 у справі №911/1357/18 відмовлено Чабанівській селищній раді Києво-Святошинського району Київської області у відкритті провадження у справі за позовом Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв'язку з необхідністю надання її для суспільних потреб.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі №911/1357/18 скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 27.06.2018 у справі №911/1357/18, а справу №911/1357/18 передано на розгляд господарського суду Київської області.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №911/1357/18 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у даній справі.
Рішенням Господарського суду Київської області від 12.07.2019 у справі №911/1357/18 в задоволенні позову Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв'язку з необхідністю надання її для суспільних потреб відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 у справі №911/1357/18 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2019 у справі №911/1357/18 та прийнято нове рішення, яким розірвано укладений 07 лютого 2007 року між Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Валентина і Анатолій” договір оренди земельної ділянки (зареєстрований в реєстрі за №467), розташованої в АДРЕСА_1 , загальною площею 2,0 га (забудовані землі - землі громадського призначення) під розміщення спортивних споруд (кадастровий номер 3222457401:02:005:0071) з терміном дії 25 років за підстав надання її у використання для задоволення суспільних потреб. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» передати Чабанівській селищній раді Києво-Святошинського району Київської області земельну ділянку кадастровий номер 3222457401:02:005:0071 у належному стані, придатному для її використання відповідно до цільового призначення. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» на користь Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 3524,00 грн судового збору за звернення з позовом. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» на користь Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 5296,00 грн судових витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2020 у справі 911/1357/18 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2019 у справі № 911/1357/18, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Київської області від 02.07.2020 у справі №911/1357/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020, у задоволенні позову Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв'язку з необхідністю надання її для суспільних потреб відмовлено повністю.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі №911/1357/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи справу №911/1357/18 передано на розгляд судді Третьяковій О.О., у зв'язку з чим вказана справа підлягала прийняттю до провадження та призначенню до розгляду у підготовчому засіданні.
Під час прийняття справи №911/1357/18 до провадження судом встановлено, що рішенням 1 чергової сесії І скликання Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області від 05.11.2020 №4 змінено назву органу місцевого самоврядування, а саме з Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області на Чабанівську селищну раду Фастівського району Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.04.2021 року прийнято справу №911/1357/18 до провадження в порядку нового розгляду, підготовче засідання у справі №911/1357/18 призначено на 29.04.2021, витребувано в учасників провадження письмові пояснення у справі з урахуванням висновків, що містяться в постанові Верхового суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2021 у справі №911/1357/18.
29.04.2021 підготовче засідання у справі відкладалось на 20.05.2021. В підготовчому засіданні 20.05.2021 оголошено перерву до 10.06.2021. В підготовчому засіданні 10.06.2021 оголошено перерву до 01.07.2021.
В судовому засіданні 01.07.2021 закрито підготовче провадження у справі №911/1357/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.08.2021.
В судовому засіданні 05.08.2021 оголошувалась перерва в розгляді справи на 26.08.2021.
Під час розгляду спору представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 26.08.2021 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів у нарадчій кімнаті прийнято рішення, вступна та резолютивна частина якого проголошена.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з'ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
встановив:
Чабанівська селищна рада звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» про розірвання Договору оренди земельної ділянки комунальної власності від 07.02.2007 у зв'язку із необхідністю надання її для суспільних потреб.
Позовні вимоги про розірвання договору оренди від 07.02.2007 та зобов'язання передати земельну ділянку обґрунтовані необхідністю вжиття заходів на підставі рішення Чабанівської селищної ради від 17.05.2018 №1366 «Про використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади смт Чабани та с. Новосілки, яка перебуває в оренді ТОВ «Валентина і Анатолій» для суспільних потреб - створення стадіону у с. Новосілки» щодо вилучення земельної ділянки комунальної власності територіальної громади смт Чабани та с.Новосілки з оренди відповідача для суспільних потреб - а саме для створення стадіону з трибунами, оскільки спортивна споруда - стадіон, яка знаходиться на цій земельній ділянці, є власністю громади смт Чабани та с.Новосілки, проте доступ мешканців двох вказаних населених пунктів до стадіону обмежується орендарем спірної земельної ділянки.
Спір виник у зв'язку з відсутністю добровільної згоди відповідача припинити орендні правовідносини шляхом розірвання договору оренди на підставі рішення місцевої ради про використання спірної земельної ділянки для суспільних потреб.
За результатами попереднього розгляду спору рішенням Господарського Київської області від 02.07.2020, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020, в задоволенні позову Чабанівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв'язку з необхідністю надання її для суспільних потреб відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що позивачем не обґрунтовано та не доведено необхідності задоволення потреб громади саме шляхом вилучення земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю та розірвання договору оренди земельної ділянки. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність достатніх правових підстав та недотримання позивачем всіх умов та порядку розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного з відповідачем.
Як вбачається з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2021 у справі №911/1357/18, якою справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, касаційний суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в позові з тих підстав, що позивачем не врегульовано та не вирішено усіх питань, передбачених статтею 32-1 Закону України «Про оренду землі» (щодо відшкодування збитків орендарю), при прийнятті рішення про розірвання договору оренди та необґрунтовано необхідності задоволення суспільної потреби громади саме шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки.
Також, Верховний Суд визначив, що судові рішення у справі № 911/1357/18 ухвалені з порушенням норм процесуального права та без урахування висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах. Зокрема, у справі №911/1357/18 (вилучення земельної ділянки для спорудження стадіону) та у справі №911/2850/18 (вилучення земельної ділянки для створення міського парку) предмет, підстави позову, зміст позовних вимог, матеріально-правове регулювання спірних правовідносин та встановлені фактичні обставини є подібними. Водночас під час розгляду справи №911/1357/18 суди не врахували висновків, які викладені Верховним Судом у справі №911/2850/18 щодо застосування положень ч.1 ст.32-1 Закону України «Про оренду землі» та ч.1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», зокрема щодо необхідності встановлення судами фактичних обставин для з'ясування наявності правових підстав для розірвання договору оренди з метою використання її для суспільних потреб.
У справі №911/2850/18 Верховний Суд, посилаючись на положення ст.651 Цивільного кодексу України, ч.1, 3-7 ст.32-1 Закону України «Про оренду землі», ч.1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», ст.122 Земельного кодексу України, дійшов висновку, що у випадку припинення права користування земельною ділянкою (її частиною) через розірвання договору оренди на вимогу органу виконавчої влади, місцевого самоврядування, уповноваженого надавати земельні ділянки для суспільних потреб, а також однієї із сторін цього договору у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об'єктів, визначених ч.1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» ініціатива припинення орендних правовідносин щодо користування земельною ділянкою (її частиною) належить органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, які прийняли рішення про її надання для суспільних потреб. У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі та вирішення цього спору в судовому порядку, суд має встановити серед іншого, чи належить об'єкт, для розміщення якого прийнято рішення про використання земельної ділянки для суспільних потреб та для розірвання договору оренди цієї ділянки, до об'єктів, визначених ч.1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»; чи дотримано умову про повне відшкодування орендарю і третім особам збитків, зокрема витрат, пов'язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди (подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 902/626/17 зі спору, що виник з подібних правовідносин).
Також у справі №911/2850/18 Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі з метою використання земельної ділянки для суспільних потреб - створення міського парку, оскільки такий об'єкт належить до об'єктів, визначених ч.1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», розміщення цього об'єкта передбачено генеральним планом с. Новосілки і його розміщення на земельній ділянці іншої категорії земель є об'єктивно неможливим. За наведених обставин мета вилучення спірної земельної ділянки для суспільних потреб відповідає вимогам ч.1 ст.32-1 Закону України «Про оренду землі» та ч.1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».
Також, Верховний Суд визначив, що до предмета доказування у позовах про розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав, встановлених статтею 32-1 Закону України «Про оренду землі», входить, зокрема:
- встановлення фактичних обставин щодо необхідності вилучення такої земельної ділянки для суспільних потреб;
- встановлення неможливості розміщення об'єкта, який передбачається розмістити на земельній ділянці, на іншій земельній ділянці;
- з'ясування чи розміщення таких об'єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому;
- визначення повноважень суб'єкта, який ініціює розірвання договору оренди земельної ділянки та чинників, внаслідок яких було прийнято рішення про використання земельної ділянки для суспільних потреб, з'ясування змісту відповідного рішення;
- з'ясування обставин відшкодування орендарю збитків/витрат, пов'язаних із розірванням договору оренди.
При цьому, Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що суспільну необхідність громади с. Новосілки у використанні спортивної споруди - стадіону можна задовольнити без вилучення спірної земельної ділянки з користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій», оскільки твердження відповідача про наміри співпраці не підтверджені матеріалами справи і суперечать наведеним позивачем документально підтвердженим обставинам про вчинення відповідачем перешкод у користуванні стадіоном, про що також існують численні звернення мешканців с. Новосілки, директора школи та громадських організацій. Зазначаючи про відсутність у позивача намірів використовувати спірну земельну ділянку для реконструкції стадіону, суди не звернули увагу на те, що рішенням Чабанівської селищної ради № 2396 від 20.02.2020 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки на три земельні ділянки з цільовим призначенням - використання для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту.
Також, суди не надали правової оцінки доводам позивача щодо необхідності надання земельної ділянки для суспільних потреб, не звернули уваги на аргументи позивача про неможливість розміщення стадіону на іншій земельній ділянці, у тому числі не дослідили листи-відповіді Національної академії аграрних наук України, не надали правової оцінки зверненням значної кількості мешканців територіальної громади та тим обставинам, що справа становить значний суспільний інтерес.
Згідно зі ст.316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
З огляду на вказівки постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2021 у справі №911/1357/18, під час нового розгляду судом досліджено та встановлено наступне.
Як було встановлено в ході попереднього розгляду справи та підтримано касаційним судом, рішенням Чабанівської селищної ради «Про погодження місця розташування спортивних споруд на земельній ділянці в с. Новосілки ТОВ «Валентина і Анатолій» № 207 від 28.09.2005 було погоджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» місце розташування спортивних споруд в АДРЕСА_1 (біля школи) на земельній ділянці, орієнтовною площею 2,0 га, надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 25 років, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» прокласти тротуар на вул. Васильківській в с. Новосілки.
07.02.2007 між Чабанівською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого орендодавець відповідно до рішення 8 сесії 5 скликання Чабанівської селищної ради від 14.12.2006 року №171 зобов'язався надати в оренду, а орендар - прийняти у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, загальною площею 2 га (забудовані землі - землі громадського призначення), розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222457401:02:005:0071, цільове призначення - для розміщення спортивних споруд (далі - Договір).
Спірна земельна ділянка надавалася відповідачу для розміщення спортивних споруд (пункт 1.1 Договору), основним видом діяльності відповідача є функціонування спортивних споруд.
Пунктом 3.4. Договору передбачено, що орендар зобов'язується дотримуватися встановлених обмежень та земельних сервітутів.
Відповідно до п.3.11. Договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому ніж той, що був зафіксований в акті передачі на зберігання встановлених межових знаків, про що за п'ять днів до дня припинення дії договору, складається відповідний акт передачі земельної ділянки.
Згідно з п.6.5 Договір припиняється у випадках, передбачених Законом України «Про оренду землі» (стаття 31), визначених Земельним кодексом України (статті 141, 143), а також в інших випадках, визначених законодавством.
За час користування спірною земельною ділянкою відповідач побудував допоміжні приміщення (роздягальню, душову, будинок КПП, встановив огорожу). Наведені об'єкти, в тому числі й огорожа, були споруджені відповідачем на вимогу Розпорядження Виконавчого комітету Чабанівської селищної ради №306 від 30.12.2006, яким зобов'язано керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» огородити орендовану земельну ділянку із встановленням будиночка для охорони, спорудити роздягальню, туалет, а також облаштувати місце для встановлення сміттєзбірних контейнерів.
Відповідно до Витягу про право власності на нерухоме майно від 19.06.2013 Товариству з обмеженою відповідальністю «Валентна і Анатолій» належить на праві власності відповідна підпірна стіна площею 432,0 м2, що включає в себе паркан-огорожу, який встановлено на відповідній земельній ділянці, та дві допоміжні господарські споруди - приміщення охорони та роздягальні з душовими.
24.11.2017 Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України передав, а Чабанівська селищна рада прийняла в комунальну власність майно: стадіон з трибунами, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3222457401:02:005:0071, на АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним актом приймання-передачі.
Згідно з Актом огляду земельної ділянки від 03.05.2018, складеним представниками Чабанівської селищної ради із залученням мешканців с. Новосілки встановлено, що земельна ділянка має ознаки деградації - заростання очеретом, велика кількість сухої трави може спричинити пожежу та сприяє розповсюдженню кліщів. Земельна ділянка не має ознак прибирання та догляду. Жодних спортивних споруд на земельній ділянці не встановлено, організація спортивного дозвілля відсутня. На території земельної ділянки знаходяться будівельні матеріали та різного роду сміття, що мають ознаки довготривалого зберігання. Вільний доступ до земельної ділянки відсутній.
Також, на адресу Чабанівської селищної ради надходили численні звернення директора КДЮСШ КОО ВФСТ «Колос», голови ГО «Перша футбольна академія «Зірки футболу», мешканців села Новосілки, голови ГО «СК «Авангард», голови ГО «Розвиток Київщини», директора Новосілківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, в яких наголошувалось на відсутності на території Чабанівської селищної ради належного місця для проведення занять спортом на відкритому повітрі та про неможливість займатися на існуючому стадіоні, який розміщений на спірній земельній ділянці. Із земельною ділянкою, на якій розміщено стадіон, межує Новосілківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, яка не має власного спортивного майданчика для забезпечення належного спортивного виховання учнів на відкритому повітрі.
Згідно з протоколом засідання постійної Комісії з питань освіти, культури, спорту, духовного розвитку та молодіжної політики Чабанівської селищної ради від 08.05.2018 №1 на підставі вищевказаних звернень встановлено суспільну необхідність у створенні стадіону для зайнять спортом на відкритому повітрі. Враховуючи, що на спірній земельній ділянці наявний стадіон, що перебуває на балансі Чабанівської селищної ради, створення нового стадіону в іншому місці призведе до значних матеріальних витрат з бюджету Чабанівської селищної ради, запропоновано створити новий стадіон на базі старого для уникнення значних матеріальних витрат. Враховуючи викладене запропоновано винести на розгляд сесії Чабанівської селищної ради питання розірвання спірного договору оренди та передачі земельної ділянки у комунальну власність для створення стадіону з метою задоволення суспільних потреб територіальної громади смт. Чабани та с. Новосілки.
Рішенням Чабанівської селищної ради від 17.05.2018 №1366 «Про використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади смт. Чабани та с. Новосілки, яка перебуває в оренді ТОВ «Валентина і Анатолій» для суспільних потреб - створення стадіону у с. Новосілки» вирішено розірвати Договір з метою використання земельної ділянки для суспільних потреб, а саме створення стадіону з трибунами (пункт 1), надіслати вказане рішення Товариству з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» для добровільного виконання (пункт 2), у разі невиконання рішення - підготувати позовну заяву про розірвання договору у судовому порядку (пункт 3), передбачити відшкодування збитків сторонам договору, спричинених розірванням договору оренди земельної ділянки (пункт 4), для задоволення суспільних потреб територіальної громади передати земельну ділянку у комунальну власність Чабанівської селищної ради (пункт 5).
Також, рішенням виконавчого комітету Чабанівської селищної ради від 30.05.2018 №139 затверджено схему проекту реконструкції стадіону, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, кадастровий номер 3222457401:02:005:0071, для його подальшого впровадження.
Як визначено ст. 32-1 Закону України «Про оренду землі» договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об'єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».
Уразі прийняття рішення про використання для суспільних потреб лише частини земельної ділянки може бути заявлена вимога про виділення такої частини в окрему земельну ділянку та розірвання договору оренди.
Вимога про розірвання договору оренди, зазначена у частині другій цієї статті, може бути пред'явлена органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими надавати земельні ділянки для суспільних потреб відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, а також однією із сторін цього договору.
Розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об'єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об'єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.
Розірвання договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов'язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.
У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
У рішенні органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності, яка перебуває в оренді, для суспільних потреб зазначаються:
- площа, місцезнаходження земельної ділянки або її частини, кадастровий номер земельної ділянки (за наявності);
- договори оренди землі, що підлягають розірванню;
- суспільні потреби, для задоволення яких здійснюється розірвання договорів оренди землі;
- особа, якій після розірвання договору оренди передається земельна ділянка для задоволення суспільних потреб, з визначенням умов такої передачі.
Частиною 1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб:
- забезпечення національної безпеки і оборони;
- будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів необхідних для їх експлуатації;
- розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
- розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
- будівництво захисних гідротехнічних споруд;
- будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
- створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;
- розташування об'єктів природно-заповідного фонду.
Таким чином, об'єкт, для розміщення якого прийнято рішення про використання земельної ділянки для суспільних потреб та для розірвання Договору оренди цієї ділянки - стадіон, належить до об'єктів, визначених ч.1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».
Згідно з ч. 4 ст. 32-1 Закону України «Про оренду землі» розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об'єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об'єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.
Щодо вказівок касаційного суду про необхідність дослідження суспільної необхідності та обставин щодо можливості розміщення стадіону на іншій земельній ділянці, судом встановлено наступне.
Обґрунтовуючи суспільну необхідність у використанні земельної ділянки для створення стадіону, позивач посилається на численні звернення до Чабанівської селищної ради директора КДЮСШ КОО ВФСТ «Колос», голови ГО «Перша футбольна академія «Зірки футболу», мешканців села Новосілки, голови ГО «СК «Авангард», голови ГО «Розвиток Київщини», директора Новосілківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів про те, що школа не має свого власного спортивного майданчика для забезпечення спортивного виховання учнів на відкритому повітрі.
У вказаних зверненнях наголошується на відсутності на території Чабанівської селищної ради належного місця для проведення занять спортом на відкритому повітрі та про неможливість займатися на існуючому стадіоні, який розміщений на спірній земельній ділянці. Із земельною ділянкою, на якій розміщено стадіон, межує Новосілківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, яка не має власного спортивного майданчика для забезпечення належного спортивного виховання учнів на відкритому повітрі.
В ході нового розгляду справи позивачем надано до матеріалів справи звернення ГО «Футбольний клуб «Тріумф-Новосілки» від 24.03.2021 (з підписами 50 осіб), Спортивного клубу «Енергія Чабани» за квітень 2021, ГО «Перша футбольна академія «Зірки футболу» від 18.03.2021 (з підписами 111 осіб), Колективне звернення від мешканців смт Чабани та с. Новосілки за березень 2021 (підписане 319 особами), звернення Новосілківського академічного ліцею «ЕРУДИТ» від 23.03.2021, зі змісту яких також вбачається актуальність питання спорудження якісного стадіону на території громади, в місці, зручному в першу чергу для школярів.
Наведені обставини та докази свідчать про існування значного суспільного інтересу та необхідності задоволення потреб громади смт Чабани та с. Новосілки в спорудженні належного місця для проведення занять спортом на відкритому повітрі.
Щодо тверджень відповідача, що ним облаштовано земельну ділянку під спортивний стадіон, встановлено ігрові ворота, споруджено бігові доріжки, побудовано допоміжні приміщення (роздягальня, душова, будинок КПП, встановлено огорожу), судом встановлено, що земельна ділянка надавалась відповідачу з уже існуючими елементами стадіону, однак без врахування того факту, що на відповідній земельній ділянці стадіон вже було побудовано і він існував як об'єкт на балансі Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, який 24.11.2017 передав Чабанівській селищній раді в комунальну відповідне майно: стадіон з трибунами, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3222457401:02:005:0071, на АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним актом приймання-передачі.
Наведене спростовує твердження відповідача про облаштування ним земельної ділянки під спортивний стадіон, встановлення ігрових воріт та спорудження бігових доріжок, оскільки відповідні об'єкти існували на земельній ділянці і, як свідчать дані наданих позивачем Актів огляду земельної ділянки від 03.05.2018 та від 26.03.2021 з доданими до них фото, земельна ділянка має ознаки деградації, не має ознак прибирання, догляду та використання в спортивних цілях, бігові доріжки зруйновані без ознак жодного ремонту, спортивних споруд (відмінних від елементів старого стадіону) на земельній ділянці не встановлено, організація спортивного дозвілля відсутня. На території земельної ділянки знаходяться будівельні матеріали та різного роду сміття, що мають ознаки довготривалого зберігання. Вільний доступ до земельної ділянки відсутній через встановлення капітальної огорожі.
В свою чергу, відповідачем наведені обставини не спростовані, не зазначено які спортивні заходи проводяться, які спортивні споруди ним збудовано, ким і як використовуються.
Наведене свідчить, що відповідачем за період користування земельною ділянкою побудовано лише допоміжні приміщення (роздягальня, душова, будинок КПП, встановлено огорожу), які не мають ознак спортивних споруд і використання яких в спортивних цілях відповідачем не обґрунтовано та не доведено.
Також, суд звертає увагу на те, що спірна земельна ділянка надавалася відповідачу для розміщення та функціонування спортивних споруд (пункт 1.1 договору оренди), однак, відповідачем за період оренди не приведено земельну ділянку в придатний для використання за призначенням стан, майно існуючого старого стадіону не відремонтовано, доступ мешканців громади не забезпечено.
Слід також враховувати, що відповідна земельна ділянка належить громаді смт Чабани та с. Новосілки і на такій земельній ділянці наявне комунальне майно старого стадіону, яке є власністю громади, тобто всіх її мешканців, і саме думка громади у використанні відповідного комунального майна визначає суспільну необхідність.
З огляду на вище встановлені обставини, враховуючи неналежне користування відповідачем земельною ділянкою (незабезпечення встановленого договором цільового використання), що перешкоджає мешканцям громади користуватись належним їм майном, яке має бути загальнодоступним, суд дійшов висновку, що існує суспільна необхідність у вилученні земельної ділянки у відповідача для спорудження стадіону і в такому вилученні дотримано справедливий баланс інтересів, в яких беззаперечний пріоритет належить інтересам громади.
Щодо посилання відповідача на можливість задоволення суспільної необхідності громади с. Новосілки у використанні спортивної споруди - стадіону без вилучення спірної земельної ділянки з користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій», суд враховує, що на такій земельній ділянці розташоване комунальне майно стадіону, яке перебуває в незадовільному стані і відповідач не вживає заходів щодо його поліпшення та підтримання, на земельній ділянці відсутні ознаки спортивної діяльності і відповідачем не обґрунтовано яку саме спортивну діяльність він проводить.
Оскільки на земельній ділянці відсутні належні відповідачу спортивні споруди, а існуюча спортивна споруда старого стадіону, яка перебуває на орендованій відповідачем земельній ділянці, утримується в занедбаному стані і доступ до неї обмежується відповідачем, суд критично оцінює посилання відповідача на необхідність та можливість вирішення питання про спільне використання спортивних споруд.
Натомість, позивач в позові посилається на намір провести реконструкцію існуючого стадіону з трибунами, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 3222457401:02:005:0071, по АДРЕСА_1 , який розташований на орендованій відповідачем земельній ділянці і був переданий позивачу 24.11.2017 Інститутом садівництва НААН України в комунальну власність.
В обґрунтування відповідних доводів позивач надав рішення виконавчого комітету Чабанівської селищної ради від 30.05.2018 №139, яким затверджено схему проекту реконструкції стадіону, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, кадастровий номер 3222457401:02:005:0071, для його подальшого впровадження.
19.12.2019 Чабанівська селищна рада зареєструвала об'єкт нерухомого майна (стадіон з трибунами), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222457401:02:005:0071 по АДРЕСА_1 , який був переданий 24.11.2017 Чабанівській селищній раді від Інституту садівництва НААН України у комунальну власність, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.12.2019.
20.02.2020 Рішенням Чабанівської селищної ради №2396 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222457401:02:005:0071 по АДРЕСА_1 на три земельні ділянки: кадастровий номер 3222457401:02:005:5138, площею 0,0027 га для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту; кадастровий номер 3222457401:02:005:5139, площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту; кадастровий номер 3222457401:02:005:5140, площею 1,9373 га для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту.
Щодо зауважень відповідача про невідповідність Рішення Чабанівської селищної ради від 17.05.2018 №1366 ««Про використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади смт Чабани та с. Новосілки, яка перебуває в оренді ТОВ «Валентина і Анатолій» для суспільних потреб - створення стадіону у с. Новосілки»» вимогам ст.32-1 Закону України «Про оренду землі», судом досліджено та встановлено, що п.5 відповідного рішення містить інформацію про особу, якій земельна ділянка буде надана - у комунальну власність Чабанівської селищної ради для задоволення суспільних потреб територіальної громади.
Також, п.4 Рішення Чабанівської селищної ради від 17.05.2018 №1366 «Про використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади смт Чабани та с. Новосілки, яка перебуває в оренді ТОВ «Валентина і Анатолій» для суспільних потреб - створення стадіону у с. Новосілки» містить умову про відшкодування відповідачу збитків, спричинених розірванням договору оренди земельної ділянки.
В ході нового розгляду справи позивачем надано докази створення за Розпорядженням Чабанівської селищної ради від 03.06.2021 №81-В комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, як того вимагає «Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», затверджений постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993.
Згідно з Протоколом виконавчого комітету Чабанівської селищної ради №1 від 08.06.2021 засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій», останньому було встановлено строк 14 днів для надання виконавчому комітету обґрунтованих та документально підтверджених розрахунків можливих збитків та їх розміру в разі розірвання договору оренди.
Наведене свідчить, що позивачем вжито необхідних і залежних від нього заходів, спрямованих на вирішення питання відшкодування орендарю збитків, спричинених розірвання договору оренди та вилученням земельної ділянки для суспільних потреб.
Однак, суду не надано відомостей щодо звернення відповідача з приводу надання обґрунтованих розрахунків та відшкодування збитків та здійснення такого відшкодування.
Щодо з'ясування обставин відшкодування орендарю збитків/витрат, пов'язаних із розірванням договору оренди, позивач зазначив, що відповідно до експертного висновку від 18.02.2021 №16081/20-41 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи щодо встановлення відповідності фактичних меж земельної ділянки кадастровий номер 3222457401:02:005:0071 межам, які були визначені при розробці проекту землеустрою та розташування на ній будівель встановлено, що побудовані і належні на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» побутова будівля літ. «В» площею 56,4 кв.м та стіна підпірна «III» площею 432,0 кв.м виходять за межі земельної ділянки кадастровий номер 3222457401:02:005:0071, до меж земельної ділянки з кадастровим номером 3222457401:02:005:0071 частково входив будинок охорони літ «А», що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій».
Однак, відповідні обставини щодо відшкодування збитків не входять до предмету доказування у даній справі, тому не підлягають дослідженню по суті.
В той же час, позивачем надано суду обґрунтовані пояснення щодо понесення громадою значних матеріальних збитків у разі будівництва стадіону в іншому місці. Зокрема, позивачем наведено розрахунки, виходячи з вартості будівництва аналогічних об'єктів вибірково в декількох регіонах країни. Також, позивачем надано розрахунки кошторисної вартості реконструкції старого стадіону, за якими витрати є значно меншими.
Щодо неможливості розміщення об'єкта на іншій земельній ділянці позивач пояснив та надав докази, що рішенням Чабанівської селищної ради №299 від 11.08.2016 було затверджено генеральний план с. Новосілки, відповідно до якого запроектовано будівництво школи зі спорткомплексом та стадіоном на земельній ділянці, яка на момент прийняття змін до генерального плану у вересні 2018 перебувала у приватній власності громадян. Рішенням Чабанівської селищної ради №1481 від 27.08.2018 було затверджено містобудівна документація «Проект внесення змін до генерального плану села Новосілки Києво-Святошинського (нині Фастівського) району Київської області відповідно до якого було перенесено запроектоване будівництво школи зі спорткомплексом та стадіоном під номером 3, 38, 42 на іншу територію, яка перебуває в державній власності та в постійному користуванні Дослідного господарства «Новосілки» Інституту садівництва УААН згідно з Державним актом, серія І-КВ № 001208.
02.03.2020 Чабанівська селищна рада звернулася до Інституту садівництва НААН України з проханням розглянути питання щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222457400:04:003:5626, на якій відповідно до затвердженої містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Новосілки Києво-Святошинського району Київської області», запроектоване будівництво школи зі спорткомплексом та стадіоном під номером 3, 38, 42. в с. Новосілки.
15.04.2020 від Інституту садівництва НААН України до Чабанівської селищної ради надійшов лист №296 від 06.04.2020, в якому наголошується, що розгляд питання про припинення права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222457400:04:003:5626 є не можливим з посиланням на те, що на даній земельній ділянці знаходяться довгострокові біологічні активи - яблуневі сади.
Вищенаведене свідчить про неможливість задоволення суспільної потреби у будівництві стадіону за рахунок вказаної земельної ділянки, оскільки дана земельна ділянка перебуває у державній власності з розташуванням на ній біологічних наукових активів.
Будь-які інші вільні земельні ділянки, які можна використати для будівництва стадіону з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту, у комунальній власності селищної ради відсутні.
Щодо поділу спірної земельної ділянки позивач пояснив, що такий поділ відбувався в період, коли постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 було задоволено апеляційну скаргу Чабанівської селищної ради, якою розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 07.02.2007 між Чабанівської селищною радою та відповідачем, і 19.12.2019 Чабанівська селищна рада зареєструвала об'єкт нерухомого майна (стадіон з трибунами), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222457401:02:005:0071 по АДРЕСА_1 .
20.02.2020 Рішенням №2396 Чабанівської селищної ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222457401:02:005:0071 по АДРЕСА_1 на три земельні ділянки, які всі три мають цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту.
Таким чином, новоутворені земельні ділянки віднесено до категорії - землі рекреаційного призначення з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту, що відповідає суспільній необхідності.
Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Статтею 32-1 Закону України «Про оренду землі» врегульовано порядок розірвання договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі необхідності надання її для суспільних потреб.
За наслідками розгляду спору судом встановлено наявність суспільної необхідності у вилученні орендованої відповідачем земельної ділянки для розміщення об'єкту - стадіону, що відповідає ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».
Приписами ст.1 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» визначено, що суспільна потреба - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, викуп яких здійснюється в порядку, встановленому законом.
Поряд з цим, слід зазначити, що у відповідності до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Обставини справи свідчать про повне дотримання позивачем умов ст.32-1 Закону України «Про оренду землі», що є достатньою законною підставою для розірвання договору оренди землі у зв'язку з необхідністю надання земельної ділянки для суспільних потреб і позивач має право ініціювати таке розірвання договору.
Згідно з ч.4 ст.41 Конституції України примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
При прийнятті рішення про розірвання договору оренди питання, обов'язкові для розірвання договору оренди з підстав, передбачених ст. 32-1 Закону України «Про оренду землі», належним чином вирішені та врегульовані. За наслідками розгляду спору судом встановлено наявність достатніх правових підстав та дотримання позивачем всіх умов та порядку розірвання Договору оренди земельної ділянки, укладеного з відповідачем.
Відповідно до п.3.11. Договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому ніж той, що був зафіксований в акті передачі на зберігання встановлених межових знаків, про що за п'ять днів до дня припинення дії договору, складається відповідний акт передачі земельної ділянки.
Таким чином, суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та вивчивши позиції учасників процесу, дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
В ході нового розгляду справи відповідач в заперечення позовних вимог у відзиві посилався на вчинення позивачем за період розгляду спору дій, що унеможливлюють використання земельної ділянки для задоволення суспільних потреб, зокрема, створення стадіону з трибунами, оскільки земельну ділянку, на якій він розташований, у лютому 2020 позивачем поділено на три земельні ділянки, тобто земельної ділянки не існує. Відповідач зазначає, що задоволення суспільних потреб шляхом створення вже існуючого стадіону на земельній ділянці, яка вже не існує, є неможливим, тому в розірванні договору відпала необхідність. Також, відповідач наголошує, що з огляду на ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна , що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» необхідною підставою для розірвання договору оренди землі є суспільна необхідність саме створення стадіону, а не його ремонт чи реконструкція вже наявного об'єкту.
Суд не приймає до уваги наведені заперечення відповідача, оскільки вони не спростовують існування суспільної необхідності у вилученні орендованої відповідачем земельної ділянки.
Щодо посилання на порушення позивачем права відповідача на мирне володіння майном суд зазначає, що згідно зі ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з предметом спору у даній справі мова йде про вилучення земельної ділянки для суспільних потреб, тобто в інтересах суспільства, що підпадає під виключення, наведене в тій же ст.1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо посилання відповідача на недотримання ч.4 ст.41 Конституції України, суд зазначає, що відповідна норма стосується примусового відчуження об'єктів права приватної власності, в той час, як у справі мова йде про вилучення земельної ділянки комунальної власності з орендного користування відповідача і згідно зі ст. 32-1 Закону України «Про оренду землі» в такому випадку передбачено відшкодування не вартості відповідного майна, а збитків, спричинених вилученням земельної ділянки для суспільних потреб, зокрема витрат, пов'язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.
Як свідчать матеріали справи, позивачем вжито всіх залежних від нього заходів для врегулювання питання відшкодування збитків, однак саме відповідач ухиляється від надання обґрунтованого розрахунку, чим сам перешкоджає вирішенню відповідного питання.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.
Щодо обставин, які виникли за час перебування спору на розгляді в суді, зокрема, поділу первісної земельної ділянки на три земельні ділянки, суд зазначає, що новоутворені земельні ділянки кадастровий номер 3222457401:02:005:5138, площею 0,0027 га для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту; кадастровий номер 3222457401:02:005:5139, площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту; кадастровий номер 3222457401:02:005:5140, площею 1,9373 га для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту, складає в сукупності первісну земельну ділянку кадастровий номер 3222457401:02:005:0071, яка існувала на момент подання позову. Таким чином, задоволення позовної вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» передати Чабанівській селищній раді Фастівського району Київської області земельну ділянку кадастровий номер 3222457401:02:005:0071 передбачає необхідність передачі земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , загальною площею 2,0 га, яка мала кадастровий номер 3222457401:02:005:0071 і наразі внаслідок поділу складається з земельних ділянок з кадастровими номерами 3222457401:02:005:5138, 3222457401:02:005:5139, 3222457401:02:005:5140 для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, суд вважає за доцільне послатися на норми процесуального законодавства, які, серед іншого, передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України). Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч.2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. У ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, нормами, закріпленими у ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, за наявності обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За наслідками нового розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому вимоги Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв'язку з необхідністю надання її для суспільних потреб, внаслідок чого зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» повернути таку земельну ділянку Чабанівській селищній раді Фастівського району Київської області, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем у зв'язку з розглядом (переглядом) справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв'язку з необхідністю надання її для суспільних потреб задовольнити повністю.
2. Розірвати укладений 07.02.2007 між Чабанівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» договір оренди земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №467), розташованої в АДРЕСА_1 , загальною площею 2,0 га (забудовані землі - землі громадського призначення) під розміщення спортивних споруд (кадастровий номер 3222457401:02:005:0071) з терміном дії 25 років з підстав надання її у використання для задоволення суспільних потреб.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» (03027, Київська обл., Києво-Святошинський (нині Фастівський) район, с. Новосілки, вул. Нова, буд. 1-А, ідентифікаційний код 32903847) передати Чабанівській селищній раді Фастівського району Київської області (08162, Київська обл., Києво-Святошинський (нині Фастівський) район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд.4-А, ідентифікаційний код 04362160) земельну ділянку, надану в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» за укладеним 07.02.2007 між Чабанівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» договором оренди земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №467), розташованої в АДРЕСА_1 , загальною площею 2,0 га (забудовані землі - землі громадського призначення) під розміщення спортивних споруд (кадастровий номер 3222457401:02:005:0071) з терміном дії 25 років.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» (03027, Київська обл., Києво-Святошинський (нині Фастівський) район, с. Новосілки, вул. Нова, буд. 1-А, ідентифікаційний код 32903847) на користь Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (08162, Київська обл., Києво-Святошинський (нині Фастівський) район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд.4-А, ідентифікаційний код 04362160) 22906 (двадцять дві тисячі дев'ятсот шість) грн 00 коп. судового збору.
5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03.11.2021.
Суддя О.О. Третьякова