ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
03.11.2021Справа № 910/17576/21
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосіпан»
про стягнення 70 700, 00 грн.,
Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосіпан» (далі - відповідач) про стягнення 70 700, 00 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на таке.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначені права та обов'язки учасників справи. Так, згідно з абзацом другим частини восьмої вказаної статті якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Приписами частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що позовна заява подається до суду у письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Таким чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити власноручний підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.
Тоді як, на поданій позовній заяві міститься підпис від імені Голови правління Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» ОСОБА_1 із очевидним застосуванням механічних засобів відтворення власноручного підпису - технічне відтворення підпису за допомогою ксерокопіювання.
Суд зазначає, що підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об'єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.
Технічній спосіб відтворення підпису від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну та реальну волю особи, чий підпис відтворено.
За приписами частини 3 статті 207 Цивільного кодексу України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи (позивача) на уповноваження певної особи на представництво та відображенні даної волі у проставленому на позовній заяві представником власноручного підпису. Зазначене дає змогу суду виключити будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення на звернення до суду з позовом.
Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле/механічного засобу відтворення підпису (роздруківка на принтері) при підписанні позову при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а також, враховуючи те, що механічний засіб відтворення підпису по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи на позовній заяві, беззаперечно відтворений за допомогою копіювальних засобів, не може вважатися таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано позов.
Процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та власноручного підписання заяви уповноваженою особою, а відтак подання відповідних заяв з використанням технічного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам частини 2 статті 4, статті 46, частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа. Підписання позовної заяви за допомогою технічних засобів (роздруківка на кпринтері/ факсиміле) не може вважатися додержанням заявником вимог господарського процесуального законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №916/3209/20 та ухвалах Верховного Суду від 12.10.2020 у справі №922/561/20, від 19.08.2020 у справі №922/561/20, від 24.03.2020 у справі №5015/118/11, від 15.04.2019 у справі №922/530/18 та від 18.03.2019 у справі №916/1901/18.
Позовна заява, яка підписана за допомогою факсиміле/технічних засобів, в розумінні Господарського процесуального кодексу України, є такою, що не підписана повноважною особою позивача, оскільки не відображає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для повернення позовної заяви.
За усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
За приписами пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Приписами частини 7 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
При цьому, суд звертає увагу Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України», що відповідно до частини 8 статті статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» повернути заявникові.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги, з урахуванням положень п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України
Суддя В.С. Ломака