Справа № 465/4672/21 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.
Провадження № 22-ц/811/2631/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
Категорія справи:41
01 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,
за участю секретаря Симця В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 18 червня 2021 року,
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні заявиОСОБА_1 про забезпечення його позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича та приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка Ігоря Сергійовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (а.с. 29-31).
Дану ухвалу оскаржив позивач.
Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову, покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права (а.с. 38-43).
Апелянт, будучи належним чином повідомленим про час і місце апеляційного розгляду справи, подав до суду клопотання про проведення апеляційного розгляду справи без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Таким чином забезпечення позову покликане забезпечити належне виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вплинути на можливе утруднення його виконання чи сприяти уникненню можливості його невиконання. Вказані заходи не стосуються інших можливих подальших наслідків, що можуть виникнути внаслідок задоволення позовних вимог.
При цьому цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлено, що ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
Предметом спору в даній справі є позовні вимоги немайнового характеру - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Таке судове рішення (про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню) не підлягає примусовому виконанню.
Ні заява про забезпечення позову, ні апеляційна скарга не містять доводів стосовно того, як саме незабезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
За вищенаведених обставин в їх сукупності суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення даного позову.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні і апеляційну скаргу на неї, доводи якої висновків оскаржуваної ухвали не спростовують, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 18 червня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Повну постанову складено 01 листопада 2021 року.
Головуючий: Цяцяк Р. П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.