номер провадження справи 33/93/21
26.10.2021 Справа № 908/2348/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2348/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпрометцентр” (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Мануйлівський, буд. 11, прим. 32)
до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення суми
За участю представників сторін:
від позивача: Абліцов Д.В., директор, наказ № 1 від 10.12.2021
від відповідача: Гапоненко Б.Д., виписка з ЄДР, самопредставництво
13.08.2021 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпрометцентр” до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” про стягнення заборгованості за договором поставки продукції № 22(7)20УК від 20.01.2020/53-121-01-20-09028 від 04.02.202 у сумі 1360323,69 грн., з яких: заборгованість по сплаті вартості поставленої продукції складає 1124247,15 грн., 68432,96 грн. 3% річних, 167643,58 грн. втрат від інфляції. Позов обґрунтований ст.ст. 525, 526, 610, 611, 612, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 265, 216-218, 230 ГК України.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 13.08.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2348/21 та визначено до розгляду судді МірошниченкоМ.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.08.2021 у справі №908/2348/21 вказана позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
До суду 28.08.2021 від позивача надійшли документи на усунення недоліків позовної заяви. Зокрема, позивачем було зазначено повне найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпрометцентр”.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2348/21, присвоєно справі номер провадження 33/93/21, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.09.2021 о/об 12 год. 00 хв.
28.09.2021 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 26.10.2021 о 11 год. 00 хв.
15.09.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що при здійснені поставок продукція не супроводжувалась податковими накладними (в електронному вигляді), оформленими та зареєстрованими в ЄРПН в встановлених ПК України випадках та порядку, що свідчить про невиконання позивачем п. 4.4 договору. Отже, як зазначає відповідач, у нього не виник обов'язок з оплати частини вартості продукції в розмірі суми ПДВ, але виникло право в односторонньому порядку зменшити ціну договору на суму ПДВ 423690,13грн.
Від позивача 22.09.2021 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вважає заперечення відповідача проти позову необґрунтованими, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
30.09.2021 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (долучені до матеріалів справи).
В судовому засіданні 26.10.2021 були присутні представники позивача та відповідача, здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Accord”.
26.10.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд
20 січня 2020 року між ТОВ «НВП «ДНІПРОМЕТЦЕНТР» (далі - постачальник, позивач) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ», в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (далі - покупець, відповідач), укладений договір поставки продукції №22(7)20УК від 20.01.2020р./53-121 -01-20-09028 від 04.02.2020 (далі - договір).
Відповідно до умов п.1.1. зазначеного договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити Трубу (далі - продукція) на загальну суму 2 570 381,52 грн. (два мільйона п'ятсот сімдесят тисяч триста вісімдесят одна гривень 52 копійки), в т.ч. ПДВ: 428 396,92 грн.
Найменування, код УКТ ЗЕД, кількість продукції, що підлягає поставці, зазначені в п.1.1. договору.
Відповідно до п.1.2. договору, строк поставки продукції: січень - березень 2020р.
Відповідно до умов додаткової угоди №1 від 26.02.2020р./05.03.2020р. до договору поставки продукції №22(7)20УК від 20.01.2020рУ53-121-01-20-09028 від 04.02.2020, уточнена кількість продукції, що підлягає поставці, зазначена в п.1.1. договору. Загальна вартість договору змінена на 2 546 891,52 грн. (два мільйони п'ятсот сорок шість тисяч вісімсот дев'яносто одна гривень 52 копійки), в т.ч. ПДВ: 424 481,92 грн.
Відповідно до додаткової угоди №2 від 16.03.2020р./24.03.2020р. до договору поставки продукції№22(7)20УК від 20.0І.2020р./53-121-01-20-09028 від 04.02.2020, уточнено строк поставки продукції, зазначеної в п. 1 цієї додаткової угоди, змінено на квітень 2020р.
Відповідно д п.3.2. договору, розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідно до п.3.3. договору, оплата покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), у встановлених ПК України випадках та порядку.
За період виконання договору, постачальником було відвантажено покупцю продукцію згідно умов укладеного договору на суму в розмірі 2 542 140,79 грн. (два мільйона п'ятсот сорок дві тисячі сто сорок гривень 79 копійок), що підтверджується видатковими накладними, а саме:
- Видаткова накладна №2 від 19 березня 2020 року, згідно якої постачальником відвантажено покупцю продукцію на суму 422 631,24 грн. (чотириста двадцять дві тисячі шістсот тридцять одна гривень 24 копійки), в т.ч. ПДВ: 70 438,54 грн.
Податкова накладна №2 від 19.03.2020 зареєстрована постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних 15.04.2020.
- Видаткова накладна №6 від 23 квітня 2020 року, згідно якої постачальником відвантажено покупцю продукцію на суму 1 352 937,67 грн. (один мільйон триста п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять сім гривень 67 копійки), в т.ч. ПДВ: 225 489,61 грн.
Податкова накладна №5 від 23.04.2020 зареєстрована постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних 14.05.2020.
- Видаткова накладна №9 від 29 квітня 2020 року, згідно якої постачальником відвантажено покупцю продукцію на суму 766 571,88 грн. (сімсот шістдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят одна гривень 88 копійки), в т.ч. ПДВ: 127 761,98 грн.
Податкова накладна №8 від 29.04.2020 зареєстрована постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних 06.05.2020.
Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань, покупець оплату за продукцію поставлену згідно умов укладеного договору здійснив не в повному обсязі.
Так, згідно платіжного доручення №3174 від 19 лютого 2021 року покупцем оплачено 995 262,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто п'ять тисяч двісті шістдесят дві гривні 40 копійок).
Згідно платіжного доручення №1494 від 19 лютого 2021 року покупцем оплачено 9018,00грн. (дев'ять тисяч вісімнадцять гривень 00 копійок).
Згідно платіжного доручення №1493 від 19 лютого 2021 року покупцем оплачено 34320,00 грн. (тридцять чотири тисячі триста двадцять гривень 00 копійок).
Згідно платіжного доручення №1529 від 19 лютого 2021 року покупцем оплачено 7225,92 грн. (сім тисяч двісті двадцять п'ять гривень 92 копійки).
Згідно платіжного доручення №1492 від 19 лютого 2021 року покупцем оплачено 16050,72 грн. (шістнадцять тисяч п'ятдесят гривень 72 копійки).
Згідно платіжного доручення №1491 від 19 лютого 2021 року покупцем оплачено 38303,52грн. (тридцять вісім тисяч триста три гривні 52 копійки).
Згідно платіжного доручення №1489 від 19 лютого 2021 року покупцем оплачено 7099,20 грн. (сім тисяч дев'яносто дев'ять гривень 20 копійок).
Згідно платіжного доручення №1488 від 19 лютого 2021 року покупцем оплачено 12006,00 грн. (дванадцять тисяч шість гривень 00 копійок).
Згідно платіжного доручення №1486 від 19 лютого 2021 року покупцем оплачено 192966,00 грн. (сто дев'яносто дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість гривень 00 копійок).
Згідно платіжного доручення №1485 від 19 лютого 2021 року покупцем оплачено 12126,00 грн. (дванадцять тисяч сто двадцять шість гривень 00 копійок).
Згідно платіжного доручення №1484-від 19 лютого 2021 року покупцем оплачено 78712,80 грн. (сімдесят вісім тисяч сімсот дванадцять гривень 80 копійок).
Згідно платіжного доручення №1482 від 19 лютого 2021 року покупцем оплачено 14803,08 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот три гривень 08 копійок).
Всього покупцем оплачено продукції на суму 1 417 893,64 грн. (один мільйон чотириста сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто три гривні 64 копійки).
Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи по суті, за відвантажений товар складає 1 124 247,15 грн. (один мільйон сто двадцять чотири тисячі двісті сорок сім гривень 15 копійок).
Жодних претензій та зауважень до позивача щодо кількості, якості та порядку поставки товару у відповідача не було. Проте, своїх зобов'язань з оплати отриманої від позивача продукції відповідач належним чином не виконав, в зв'язку з чим, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов'язання, а саме, поставив відповідачу продукцію згідно умов укладеного договору на суму в розмірі 2 542 140,79 грн. (два мільйона п'ятсот сорок дві тисячі сто сорок гривень 79 копійок), що підтверджується вищевказаними видатковими накладними.
Однак, матеріали справи не містять доказів повної оплати відповідачем отриманої від позивача продукції, згідно умов договору.
Відповідачем не заперечувався факт належної поставки позивачем продукції та факт її прийняття відповідачем. Але, в відзиві на позовну заяві відповідач вказує на те, що внаслідок того, що продукція не супроводжувалась податковими накладеними у нього не виник обов'язок з оплати частини вартості продукції в розмірі суми ПДВ, але виникло право в односторонньому порядку зменшити ціну договору на суму ПДВ 423690,13грн.
Дані заперечення відповідача спростовуються наступним. В електронному кабінеті платника податків, розміщеному на офіційному веб-порталі Державної податкової служби України (доступ за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/) кожен платник податків має змогу відслідковувати в режимі реального часу всі зареєстровані на його користь податкові накладні.
З моменту реєстрації позивачем податкових накладних, відповідач має змогу їх відслідковувати та встановлювати факт їх реєстрації з метою формування у відповідача податкового кредиту з ПДВ, як це передбачено чинним податковим законодавством.
Податковий кодекс не визначає іншого порядку обміну інформацією стосовно зареєстрованих податкових накладних, окрім як через засоби Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН). Отже, в момент реєстрації позивачем податкових накладних, відповідач отримує інформацію про факт такої реєстрації у встановленому законом порядку через ЄРПН і, більш того, завжди може перевірити факт реєстрації через свій електронний кабінет платника податків або через інші програмні продукти, якими відповідач користується для інформаційної взаємодії з ЄРПН. Тому, з моменту реєстрації податкових накладних в ЄРПН відповідач є належним чином повідомленим про факт такої реєстрації саме в порядку інформаційної взаємодії з ЄРПН, як це встановлено чинним законодавством і вимагається в п. 3.2. договору.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1 124 247,15 грн. позивачем доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Внаслідок невиконання відповідачем умов договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 3 % річних в розмірі 68432,96 грн та суму втрат від інфляції в розмірі 167643,58грн.
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Надані розрахунки 3 % річних, втрат від інфляції перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” та встановлено, що нарахування позивачем даних сум, у зв'язку з порушенням умов договору не суперечать нормам діючого законодавства України. Розрахунки 3 % річних та суми індексу інфляції виконані позивачем правильно, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення суми 3 % річних в розмірі 68432,96 грн та суми втрат від інфляції в розмірі 167643,58грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, суд вважає такі твердження безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та доведено позивачем, на виконання умов договору постачальник здійснив поставку продукції в повному обсязі. Претензій з боку відповідача не було, продукція по кількості та якості була прийнята у повному обсязі. Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а саме поставив товар відповідачу зі складанням передбачених договором документів, податкові накладні зареєстрував. Строк виконання зобов'язання з оплати продукції відповідно до умов договору встановлений після реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН в установленому ПК України порядку та не змінює строку щодо оплати в частині суми ПДВ. Відповідач продукцію прийняв без заперечень та зауважень, а тому повинен був здійснити оплату за умовами договору, а саме шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки продукції. Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
В порядку ст. 129 ГПК України судовий збір покладається відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул.Промислова, буд. 133, ЄДРПОУ 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпрометцентр” (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Мануйлівський, буд. 11, прим. 32, ЄДРПОУ 42686992) 1 124 247 (один мільйон сто двадцять чотири тисячі двісті сорок сім) грн 15 коп. суму основного боргу, 167 643 (сто шістдесят сім тисяч шістсот сорок три) грн 58 коп. суму індексу інфляції, 68 432 (шістдесят вісім тисяч чотириста тридцять дві) грн 96 коп. суму 3% річних, 20404 (двадцять тисяч чотириста чотири) грн 86 коп. суму судового збору.
Після набрання рішення законної сили видати наказ.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 03 листопада 2021.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко