22-ц/804/2739/21
263/5434/21
Іменем України
Єдиний унікальний номер 263/5434/21
Номер провадження 22-ц/804/2739/21
02 листопада 2021 року місто Маріуполь
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Лопатіної М.Ю.
суддів - Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.
за участю секретаря Лазаренко Д.Т.
сторони:
позивач - Виконавчий комітет Маріупольської міської ради Донецької області
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 вересня 2021 року, постановлену у складі судді Васильченко О.Г.,-
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
У січні 2021 року Виконавчий комітет Маріупольської міської ради Донецької області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про виселення його з житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу, у травні 2021 року, ОСОБА_1 , який діяв в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , звернувся із зустрічною позовною заявою до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, де треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради, в якій просив визнати право користування за ним та за його малолітнім сином квартирою АДРЕСА_2 .
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення зустрічного позову, яка мотивована тим, що між сторонами виник спір, предметом розгляду якого є квартира АДРЕСА_2 , яка знаходиться в комунальній власності Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, а тому даний орган може здійснити відчуження спірної квартири, що унеможливить виконання рішення суду по цій справі.
В зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 та заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного житлового приміщення.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 вересня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаної квартири.
Забезпечуючи позов, місцевий суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Маріупольської міської ради Донецької області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначив, що суд першої інстанції не врахував факт відсутності доказів на підтвердження необхідності застосування заходів забезпечення позову. Крім того, місцевий суд застосував заходи забезпечення позову у виді накладення арешту шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій, який включає в себе два різних види забезпечення позову.
Доводи і заперечення інших учасників справи
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні представник Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області Черноусов В.С. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Треті особи у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради надав заяву, в якій просив справу розглянути за її відсутності.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У пунктах 1-2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Оцінюючи співмірність, необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, відповідність заявленій вимозі, їхній меті, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 послався лише на те, що Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради може здійснити відчуження спірної квартири, що скоріш за все унеможливить виконання рішення по справі.
Необхідність застосування заходів забезпечення позову в оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції обґрунтував виключно тим, що предметом позову ОСОБА_1 є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, заявником належним чином не обґрунтовані підстави застосування відповідних заходів забезпечення позову, не надано доказів об'єктивного існування ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси заявника будуть порушені. В свою чергу, місцевим судом, при використанні механізму забезпечення позову, не встановлено наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 , зокрема, не встановлено обставин на підтвердження вчинення виконавчим комітетом Маріупольської міської ради дій, спрямованих на реалізацію спірного майна.
Таким чином, обґрунтування оскаржуваного судового рішення побудоване на припущеннях того, що невжиття заходів до забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі, що не допускається процесуальним законом. У свою чергу, твердження позивача за зустрічним позовом про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення зустрічного позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Крім того, задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд фактично застосував вид забезпечення позову, який не передбачений вимогами процесуального закону, а саме наклав арешт на спірну квартиру шляхом заборони вчинення реєстраційних дій.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Згідно п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на те, що місцевим судом допущено неправильне застосування норм процесуального права, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 367, 374,376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 вересня 2021 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Судді:
Повний текст постанови складено 02 листопада 2021 року.
Суддя: