Єдиний унікальний номер 219/12016/20
Номер провадження 22-ц/804/2221/21
02 листопада 2021 року м. Бахмут Донецька область
Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Канурної О.Д.,
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання: Гладуха О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на додаткове рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2021 року у цивільній справі № 219/12016/20 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гуревич Родіон Геннадійович, до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (суддя першої інстанції Давидовська Тетяна Володимирівна), -
У квітні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гуревич Родіон Геннадійович, звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судових витрат.
В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення позивач посилався на те, що в провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27.04.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволені.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5286 від 06 травня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за період із 30 квітня 2019 року по 30 квітня 2020 року в загальному розмірі 2470317,29 грн. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитом у розмірі 300000,00 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 грн.
У зв'язку з цим згідно до положень ст. 137, 141 та 270 ЦПК України вважає за необхідне звернутись до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення по справі.
У своєму позові адвокат позивача - Гуревич Р.Г. на підставі положень абз. 2 ч. 8 141 ЦПК України повідомляв суд про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс та планує понести у зв'язку із розглядом даної справи та зазначав, що розрахунок цих витрат, витрат на професійну правничу допомогу, відповідний договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт та докази в його обґрунтування будуть подані позивачем протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення по справі.
Так, позивачем, з метою захисту своїх прав та інтересів під час розгляду цивільної справи № 219/12016/20, було укладено договір про надання правової допомоги від 23.12.2020 року із адвокатом Гуревичем Р.Г.
Згідно до положень п.п. 4.3 п.4 вказаного вище договору за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі, яка складає 30000,00 грн. Крім цього, сторони домовились про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення, у розмірі 3000,00 грн. Позитивним результатом вважається: прийняття судом рішення про задоволення позову в повному обсязі або частково, закінчення справи мировою угодою та залишення позову без розгляду за заявою іншої сторони у справі.
Оплата клієнтом професійної правничої допомоги здійснюється на підставі рахунка адвоката у строк не пізніше 15 банківських днів із дати отримання рахунка.
Згідно до акту про прийняття-передачі наданих послуг від 28.04.2021р. який підписано обома сторонами, передбачено таке:
«1. Виконавець з 23 грудня 2020 року по 26 квітня 2021 року надав замовнику професійну правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомогу від 28 грудня 2020 року, а замовник прийняв надані послуги.
2. Вартість послуг за період, вказаний в п. 1 цього Акту, становить 33000,00 грн., (із урахуванням результату розгляду справи № 219/12016/20), що відповідає змісту положення п.п. 4.3 п. 4 Договору про надання правової допомоги від 23.12.2020 року.
Всього до сплати - 33000,00 грн.
До даного Акту додано Звіт про надану правову допомогу.
Вартість наданих послуг в розмірі 33000 грн. була оплачена 28.04.2021 р. згідно товарного чеку № 2804ю від 28.04.2021 р.
3. Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг замовник до виконавця немає.
Даний акт є підставою для проведення остаточних розрахунків, порядок, який визначений у договорі між клієнтом і адвокатом».
У звіті про надану правову допомогу від 28.04.2021 року адвокатом було докладно повідомлено клієнта про обсяг наданої правової допомоги.
Згідно до рахунку № 2804ю від 28.04.2021р. вартість наданих юридичних - згідно до вказаного вище договору про надання правової допомоги від 23.12.2020р. складає 33000 грн. У відповідності до товарного чеку № 2804ю від 28.04.2021р. дана грошова сума у готівковій формі була отримана від клієнта того ж самого дня.
Вважає, що у зв'язку з цим є усі правові підстави просити суд ухвалити додаткове рішення по справі в частині розподілу судових витрат, а саме стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім на отримання професійної правничої допомоги, яка була надана позивачу під час розгляду даної цивільної справи, та за заяву про забезпечення позову в розмірі 421 грн., тобто в розмірі 33421,00 грн.
Також звертає увагу суду, що ціна позову по даній справі складала 300000,00 грн., а розгляд справи здійснювався в порядку загального позовного провадження.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гуревич Родіон Геннадійович, просив суд першої інстанції стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 33421,00 грн.
Додатковим рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2021 року ухвалено додаткове рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнуто з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 33 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції та 421,00 грн. витрат, понесених при сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Із вказаним додатковим рішенням суду не погодився відповідач - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» та подав апеляційну скаргу, яка разом із матеріалами цивільної справи надійшла до Донецького апеляційного суду.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що вважає вказане додаткове рішення незаконним та необґрунтованим.
Відповідач - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» просить Донецький апеляційний суд скасувати додаткове рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2021 року та ухвалите рішення про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суми 1000,00 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» було залишено без руху, у зв'язку із тим, що апеляційна скарга не відповідала вимогам ст. 356 ЦПК України.
До Донецького апеляційного суду від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» надійшла апеляційна скарга, яка відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України і копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 19 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та встановлено позивачу та третій особі по справі строк для надання відзиву на апеляційну скаргу.
Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження відповідачем отримана (том № 2, а.с. 21,22).
Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження та копія апеляційної скарги позивачем отримана (том № 2, а.с. 23,24).
До Донецького апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача (том № 2, а.с. 25-31).
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 06 вересня 2021 року цивільну справу було призначено до розгляду.
В судове засідання Донецького апеляційного суду 02.11.2021 року позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том № 2, а.с. 68).
В судове засідання Донецького апеляційного суду 02.11.2021 року третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до статті 130 ЦПК України, що підтверджується довідкою Укрпошти (том № 2, а.с. 70).
Заслухавши головуючого суддю, вислухавши пояснення представника позивача - адвоката Гуревича Р.Г., вислухавши пояснення представника відповідача - Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції частково не відповідає.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26.04.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», за участю третьої особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволені. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5286 від 06 травня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, яким запропоновано стягнути ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за період із 30.04.2019 року по 30.04.2020 року в загальному розмірі 2470317,29 грн про стягнення з ОСОБА_1 , на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитом у розмірі 300 000 грн 00 коп. Стягнуто з Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 грн.
Задовольняючи заяву представника позивача, суд першої інстанції виходив з того, що затрачений ним час (зокрема, складення і подання до суду позовної заяви, заяви про забезпечення позову, заяви про ухвалення додаткового рішення, заяви до Бахмутсько-Лиманського Управління ПФУ Донецької області щодо зупинення утримання пенсії, заяви до приватного виконавця Григорчука П.В. про надіслання копії документів, затрачений час на підготовку до судового процесу, яка включала роздруківку, посвідчення копій документів, формування доказової бази, систематизації, ґрунтування доказів, надання консультацій клієнту, ознайомлення та правовий аналіз змісту матеріалів виконавчого провадження, правовий аналіз чинного законодавства України та постанов ВСУ) суд вважає, що заявлена сума цих витрат у розмірі 30000, 00 грн. є співмірними із складністю справи, ціню позову - 300000 грн., витраченим часом та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, тому виходячи з критерію реальності і розумності розміру цих витрат, суд дійшов висновку про повне задоволення заяви представника позивача та стягнення з ПУМБ на користь ОСОБА_1 33000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді.
Колегія суддів частково не погоджується з даним висновком суду з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 3 вказаної вище статті, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правову допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 вказаної вище статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається із частин 4 вказаної вище статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотання іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною 6 вказаної вище статті, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу Артемівського міськрайонного суду Донецької області було подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу (том № 1, а.с. 204 - 207), яке суд першої інстанції не взяв до уваги при ухваленні додаткового рішення.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Вказане вище співпадає з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у Постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18, провадження № 14 - 26цс21.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вказане вище співпадає з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у Додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14 - 382цс19.
Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат на правову допомогу адвокатом надано: договір про надання правової допомоги, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Гуревич Р.Г., відповідно до якого Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Пунктом 4.3. вказаного договору передбачено, що за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі, яка складає 30000 грн. 00 коп. Крім цього, сторони домовилися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення у розмірі 3000,00 грн.; Акт про прийняття - передачі наданих послуг, відповідно до пункту 1 якого Виконавець з 23 грудня 2020 року по 19 квітня 2021 року надав Замовнику професійну правову допомогу відповідно до Договору про надання правової допомоги від 10 квітня 2020 року, а Замовник прийняв надані послуги. Відповідно до пункту 2 вказаного Акту, вартість наданих послуг в розмірі 33000 грн. була оплачена 28.04.2021 року згідно до товарного чеку № 2804ю від 28.04.2021 року; звіт про надану правову допомогу, відповідно до якого під час надання професійної правничої допомоги згідно до умов Договору про надання правової допомоги від 23.12.2020 року адвокатом було складено наступні процесуальні документи: позовна заява; заява про забезпечення позову; заява до Бахмутсько-Лиманського Управління ПФУ Донецької області щодо зупинення утримання пенсії згідно до ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29.12.2020 року про забезпечення позову; заява до приватного виконавця Григорчука П.В. про надання документів щодо виконавчого провадження та копію виконавчого напису нотаріуса; клопотання від 25.01.2021 року; клопотання від 12.04.2021 року; згідно рахунку № 2804ю від 28.04.2021 року ОСОБА_1 сплачено адвокату Гуревич Р.Г. 33000,00 грн. (а.с. 182 - 187).
Крім того, в судових засіданнях адвокат Гуревич Р.Г. участі не приймав, писав заяви про розгляд справи в його відсутність, а також не надано доказів, скільки часу витрачав адвокат на професійна правничу допомогу.
Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що розумний розмір про надання правової допомоги буде складати 10000,00 грн. та 3000,00 грн. - гонорар (премія) відповідно до пункту 4.3 договору про надання правової допомоги, а всього 13000,00 грн.
Крім того, підлягає стягненню 421,00 грн. - витрати, понесені при сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» задовольнити частково.
Додаткове рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2021 року змінити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 13000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. та 421 грн. 00 коп. витрат, понесених при сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а всього 13421 (тринадцять тисяч чотириста двадцять одна) грн. 00 коп.
В іншій частині заяви відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
Повний текст постанови складений 02 листопада 2021 року
Суддя О.Д.Канурна