вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"03" листопада 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/613/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕСКО мерчендайзинг”, м. Київ
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «КОТНАР ХІЛЛ», с. Мужієво Закарпатська область
про стягнення 50 414,41 грн
Секретар судового засідання - Корольчук М.М.
Сторони не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю “ФЕСКО мерчендайзинг” заявило позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОТНАР ХІЛЛ» про стягнення 50 414,41 грн боргу, в т.ч. 16 098,40 грн - основного боргу, 28 977,93 грн - штраф відповідно до п. 9.3 Договору, 2 616,38 грн - пеня, відповідно до п. 9.2 Договору, інфляційні втрати - 2 228,43 грн та 493,27 грн - 3% річних. Позов заявлено посилаючись на ст. ст. 41,44-46, 162,171,249 ГПК України. з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 236 836,10 грн за Договором купівлі-продажу, посилаючись на ч.1 та ч.2 ст. 692, ч.1 ст. 530 ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, ч.7 ст.193 ГК України.
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат складає 2 270,00 грн сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 09.08.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
31.08.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
10.09.2021 позивач надіслав до суду відповідь на відзив на позовну заяву.
20.09.2021 до Господарського суду Закарпатської області надійшло заперечення відповідача.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив взяті на себе, за Договором зобов'язання. Позивач стверджує, що відповідач не сплатив спожиті послуги, які були надані йому позивачем в період з 01.05.2021 по 16.05.2021. Також позивач заявляє, що погашення заборгованості відповідачем проводилося з численними порушеннями. Як наслідок, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 50 414,41 грн, яка складається з 16 098,40 грн - основного боргу, 28 977,93 грн - штрафу, відповідно до п. 9.3 Договору, 2 616,38 грн - пені, відповідно до п. 9.2 Договору, інфляційні втрати - 2 228,43 грн та 493,27 грн - 3% річних, нарахованих через несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в період з 01.11.2020 по 16.05.2021.
Заперечення відповідача
У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що сплатив основну заборгованість в розмірі 16 098,40 грн та надав на підтвердження цього платіжне доручення № 1423 від 16.08.2021. Відповідач готовий сплачувати по мірі можливості штрафні санкції в частині стягнення: 2 616,38 грн - пені, відповідно до п. 9.2 Договору, інфляційні втрати - 2 228,43 грн та 493,27 грн - 3% річних. Проте зазначив, що вважає штраф в розмірі 28977,93 грн несправедливим, недобросовісним, завищеним та просить зменшити його розмір до 1 000,00 грн.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
13 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕСКО мерчендайзинг» (надалі - Позивач), як Виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТНАР ХІЛЛ» (надалі - Відповідач), як Замовником, було укладено договір про надання маркетингових послуг № 01/10/20 (далі - Договір), згідно з п. 2.1, якого Виконавець зобов'язався надавати послуги на умовах та у встановлені Договором строки, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити замовлені послуги на умовах Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору, Виконавець зобов'язується надавати послуги на умовах та у встановлені даним Договором строки, а Замовник зобов'язався замовляти та прийняти послуги і оплатити їх на умовах Договору.
Згідно п. 5.1. Договору, надання послуг здійснюється на підставі прийнятих Виконавцем до виконанні Замовлень, надісланих Замовником.
Відповідно до п.5.14 Договору, Замовлення, підтвердження Замовлення, повідомлення про відхилення замовлення передається на вибір сторін електронною поштою (або факсом.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2021 року на електронну адресу уповноваженого співробітника Позивача, було надійшло підтвердження замовлення послуг на період з 01.05.2021 по 16.05.2021 уповноваженим співробітником Відповідача.
Відповідно до п. 6.1. Договору, Замовник приймає за зазначеним Договором послуги два рази на місяць на підставі, наданих Виконавцем, актів здачі - прийняття наданих послуг.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Щодо основного боргу
Відповідач сплатив позивачу основну заборгованість в розмірі 16098,40 грн та надав на підтвердження цього платіжне доручення № 1423 від 16.08.2021. Позивач, в свою чергу, підтвердив це у відповіді на відзив та просив закрити провадження в частині стягнення основної заборгованості. Зважаючи на наведене, та на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, суд доходить висновку про закриття провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 16 098,40 грн.
Щодо пені, 3% річних та інфляційних втрат
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач визнає вимоги у частині штрафних санкцій, а саме: 2 616,38 грн - пені, відповідно до п. 9.2 Договору, інфляційні втрати - 2 228,43 грн та 493,27 грн - 3% річних. Відтак, суд задовольняє позов у цій частині.
Щодо штрафу
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як уже зазначалося, за змістом п. п. 9.3 Договору, у випадку якщо затримка по оплаті наданих послуг становить більше 30 календарних днів, Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю штраф у розмірі 50% від суми заборгованості, а протоколом розбіжностей від 13.10.2020 до договору погоджено штраф у розмірі 25% від суми заборгованості.
Позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 28 977,93 грн.
Водночас, відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів для виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідно до вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, завдання господарського судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору, ціни позову (стаття 15 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи наведені вище норми матеріального права, які регулюють питання відповідальності відповідача, суд в даному випадку враховує, що розмір заявленого позивачем до стягнення штрафу становить майже вдвічі більу суму основної заборгованості 16098,40 грн, яка є предметом спору, а штраф складає 28 977,93 грн.
Враховуючи що матеріали справи не містять доказів про понесення позивачем збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати в такому розмірі, стягнення штрафу в заявленому позивачем розмірі міститиме вагомий дисбаланс між розміром штрафних санкцій та суті зобов'язання з огляду на відсутність співмірних штрафним санкціям негативних наслідків, спричинених позивачу таким простроченням; встановлення такого значного розміру штрафу не сумісне з принципом розумності, справедливості та має не компенсаційний характер, а є додатковим надходженням (прибутком) для позивача, які б воно не отримало за умови належного виконання відповідачем умов договору; покладення на відповідача штрафу у заявленій до стягнення сумі може стати непомірним тягарем для відповідача.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу на 50%. Таким чином, з відповідача слід стягнути штраф в розмірі 14 488,96 грн.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат.
При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено 2 270,00 грн судового збору.
Відповідно до п. 5 ч.1 ЗУ «Про судовий збір» Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом). Оскільки, в частині стягнення основного боргу в розмірі 16 098,40 грн суд закриває провадження, судовий збір у розмірі 724,81 грн суд може повернути ухвалою суду за клопотанням позивача.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 892,79 грн витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 191, 231, 236, 238, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕСКО мерчендайзинг” задовільнити частково.
2. Провадження, в частині стягнення основного боргу 16 098,40 грн, - закрити.
3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «КОТНАР ХІЛЛ», (90260, вул. Ф. Ракоці, буд. 274А, с. Мужієво, Берегівський р-н Закарпатська обл., ЄДРПОУ 43148896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕСКО мерчендайзинг” (04107, вул. Багговутівська, 17-21, м. Київ, ЄДРПОУ 4149348) суму 19 827,04 грн (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять сім гривень 04 коп.) в т.ч. 14 488,96 грн - штрафу, відповідно до п. 9.3 Договору, 2 616,38 грн - пені, відповідно до п. 9.2 Договору, інфляційні втрати - 2 228,43 грн та 493,27 грн - 3% річних та 892,79 грн (вісімсот дев'яносто дві гривні, 79 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається- http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua
Суддя Л.В. Андрейчук