22-ц/804/2674/21
264/606/21
Іменем України
Єдиний унікальний номер 264/606/21
Номер провадження 22-ц/804/2674/21
02 листопада 2021 року місто Маріуполь
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Лопатіної М.Ю.
суддів -Биліни Т.І., Пономарьової О.М.
сторони:
позивачка - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 серпня 2021 року, ухвалене у складі судді Штифорук О.В., повний текст якого складено 26 серпня 2021 року,-
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Позов мотивовано тим, що судовим рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 04 лютого 2020 року. З огляду на те, що відповідач сплачує аліменти несвоєчасно та не в повному обсязі, в нього виникла заборгованість у сумі 4 837,04 грн.
З урахуванням викладеного, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів на її утримання за період з 04 лютого 2020 року по 01 січня 2021 року у розмірі 4 837,04 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 серпня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову, місцевий суд, виходив з того, що до даних правовідносин вимоги статті 196 СК України не застосовуються.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Скарга мотивована тим, що місцевий суд зробив необґрунтований висновок про те, що вона не має право на отримання від відповідача неустойки(пені) за прострочення сплати аліментів на її утримання і це порушує її права.
Доводи і заперечення інших учасників справи
Відповідач своїм процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Відповідно до вимог ч.13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.
Фактичні обставини справи.
Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 липня 2020 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи утримання з 04 лютого 2020 року ( а.с. 115-116).
Виданий на підставі вказаного судового рішення виконавчий документ знаходиться на примусовому виконанні в Лівобережному відділі державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с.8-9, 10-11).
Згідно довідки-розрахунку Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 01 лютого 2021 року, ОСОБА_2 має заборгованість за аліментами на утримання ОСОБА_1 з 04 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року у сумі 4837,04 грн. (а.с.10-11)
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права.
Підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначені СК України.
Обов'язок матері, батька утримувати дитину та виконання указаного обов'язку регламентовано у главі 15 СК України.
Глава 15 СК України містить статтю 196, якою передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Сімейне законодавство поширює положення статті 196 СК України також на правовідносини, визначені главою 16 СК України, якими встановлено обов'язки батьків утримувати повнолітніх дочку, сина (ст. 201 СК України).
Разом з тим, сімейне законодавство не містить положень, які поширюють дію статті 196 СК України на правовідносини, визначені главою 9 СК України, якими встановлено права та обов'язки подружжя по утриманню, зокрема право жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, за наслідками повно та всебічно досліджених обставини справи, перевірених доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємного зв'язку, та з врахуванням того, що вимоги статті 196 СК України передбачають відповідальність за прострочення сплати аліментів у вигляді неустойки, тільки при виникненні заборгованості за аліментами, які сплачуються на дітей, місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 за їх безпідставністю.
Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 27 червня 2019 року у справі № 635/6679/16-ц (провадження 61-22926св18).
З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин та обґрунтованих висновків суду.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вищевказаних обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374,375,381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня її прийняття.
Судді:
Повний текст постанови складено 02 листопада 2021 року.
Суддя: