вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.10.2021р. Справа № 200/12631/16-а
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Отег», м. Дніпро
До: Дніпровського міського голови, м. Дніпро
Третя особа-1 без самостійних позовних вимог на стороні відповідача : Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, м. Дніпро
Третя особа-2 без самостійних позовних вимог на стороні відповідача : Дніпровська міська рада, м. Дніпро
Про: визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Васильєв О.Ю.
Секретар судового засідання Броян А.Р.
Від позивача: Кенжина О.О. (адвокат);
Від відповідача: Пастернак В.В. ;
Від третьої особи-1: Щербина Є.С. ;
Від третьої особи-2: Пастернак В.В.
ТОВ «Отег» (позивач ) звернулося до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Дніпропетровського міського голови ( відповідач ), в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просило: визнати протиправним та скасувати Розпорядження Дніпропетровського міського голови № 368 від 06.07.2016 «Про усунення наслідків порушень благоустрою пішохідної зони по вул. Січеславській Набережній», яке було підписано виконуючим обов'язків Дніпропетровського міського голови Єпіфанцевою С.В.; зобов'язати відповідача привести до первісного стану проїзд на пішохідній зоні по вул. Січеславській Набережній, у районі буд. № 19Д, відповідно до Топографічної зйомки масштабу 1:500 із штампом «Придатно» для прийняття планувальних та проектних рішень Інженерно-геолого-геодезичної служби Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради станом на 22.07.2011 №1478, яка є додатком до договору оренди землі від 22.11.2011 , укладеного між ТОВ «Отег», як орендарем та Дніпропетровською міською радою, як орендодавцем, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Пустовим С.В., зареєстрованим в реєстрі за №816, та зареєстрованим в Управлінні Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2011 №121010004000310, та відповідно до проекту капітального ремонту благоустрою вул. Набережна ім. В.І. Леніна (нова назва вул. Січеславська Набережна) (III черга). В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що спірним розпорядженням були порушені його права як орендаря суміжної земельної ділянки, який у відповідності до Правил благоустрою території міста Дніпропетровська та Закону України «Про благоустрій населених пунктів» , зобов'язаний утримувати в належному стані прилеглі території та забезпечувати благоустрій на такій території. Також стверджував , що жодних порушень благоустрою наявністю таких проїздів не було, проїзди були передбачені проектом капітального ремонту благоустрою вул. Набережної ім. В.І. Леніна (нова назва - вул. Січеславська Набережна) (III черга) та існували на момент передачі позивачу в оренду земельної ділянки, що підтверджується Топографічною зйомкою масштабу 1:500 із штампом «Придатно» для прийняття планувальних та проектних рішень Інженерно-геолого-геодезичної служби Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради станом на 22.07.2011 № 1478, яка є додатком до договору оренди землі.
Дніпропетровський міський голова ( відповідач ) проти задоволення позовних вимог заперечував , вказуючи , що розпорядження не порушує прав позивача. Звертав увагу на невідповідність наявного в матеріалах справи проекту капітального ремонту благоустрою вул. Набережної ім. В.І. Леніна (нова назва вул. Січеславська Набережна) (III черга) нормам Закону України «Про архітектурну діяльність», посилався на наявність у відповідача повноважень та винесення спірного розпорядження на підставі ст. 42, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (третя особа) зазначав про необґрунтованість позовних вимог у зв'язку із не доведенням порушення прав позивача, невідповідності наданих позивачем документів таким, що зберігаються в реєстрі Інженерно-геолого-геодезичної служби Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради .
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.16р. адміністративний позов задоволено. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.17р. апеляційну скаргу Дніпровського міського голови задоволено; постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.16р. скасовано; в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.04.21 р. касаційну скаргу ТОВ «Отег» задоволено частково. Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року у справі № 200/12631/16-а скасовано. Провадження у справі № 200/12631/16-а закрите. Повідомлено позивачу, що справу може бути розглянуто в порядку господарського судочинства. Роз'яснено позивачу право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій , Верховний Суд вказав наступне : … Отже, предметом позову є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, тобто цей спір є спором про право. У постанові від 05.02.2020 у справі № 200/12423/18-а Велика Палата Верховного Суду зазначила: «Цивільне законодавство визначає усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном як спосіб захисту речових прав, який може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.
Відповідно до статті 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Як зазначає скаржник, належна йому на праві оренди земельна ділянка, на якій розміщені об'єкти нерухомого майна, що є його власністю, межує із земельною ділянкою комунальної власності. При цьому, на думку позивача, міськрада ухиляється від вчинення дій на забезпечення права користування землею ТОВ «Отег», чим порушує вимоги ЗК України.
Згідно зі статтею 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Зі змісту статті 16 Закону № 280/97-ВР у контексті спірних правовідносин можна зробити висновок, що орган місцевого самоврядування виступає в цій справі не як суб'єкт владних повноважень, а як номінальний володар певного рухомого та нерухомого майна у цивільних правовідносинах з іншими суб'єктами речових прав, зокрема і з позивачем».
Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із запропонованим підходом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Зважаючи на суб'єктний склад та приватноправовий характер спірних правовідносин у цій справі, вона має вирішуватись у порядку господарського судочинства.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.05.21 р. заяву директора ТОВ «Отег» задоволено ; справу №200/12631/16-а передано до господарського суду Дніпропетровської області.
04.06.21р. матеріали справи надійшли на адресу господарського суду Дніпропетровської області та системою автоматичного розподілу справ розподілені на суддю Васильєва О.Ю. Ухвалою суду від 09.06.21р. справу №200/12631/16-а прийнято до свого провадження суддею Васильєвим О.Ю. та підготовче засідання призначено на 29.06.21р.
23.06.21р. до канцелярії суду від ТОВ «Отег» (позивач) надійшла заява про участь у судовому засіданні 29.06.21р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку «ЕasyCon». Ухвалою суду від 24.06.21р. відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Отег» про участь у судовому засіданні 29.06.21р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у зв'язку з відсутністю технічної можливості проведення.
ТОВ «Отег» подав до господарського суду уточнену позовну заяву , в якій просив суд : визнати протиправним та скасувати Розпорядження Дніпропетровського міського голови № 368-р від 06.07.2016р. «Про усунення наслідків порушень благоустрою пішохідної зони по вул. Січеславській Набережній», яке було підписано виконуючим обов'язків Дніпропетровського міського голови Єпіфанцевою С.В.; та зобов'язати Дніпропетровського міського голову привести до первісного стану проїзд на пішохідній зоні по вул. Січеславській Набережній, у районі буд. № 19Д, відповідно до Топографічної зйомки масштабу 1:500 із штампом «Придатно» для прийняття планувальних та проектних рішень Інженерно-геолого-геодезичної служби Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради станом на 22.07.2011р. №1478, яка є додатком до договору оренди землі від 22.11.2011 , укладеного між ТОВ «Отег», як орендарем та Дніпропетровською міською радою, як орендодавцем, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Пустовим С.В., зареєстрованим в реєстрі за №816, та зареєстрованим в Управлінні Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2011р. №121010004000310, та відповідно до проекту капітального ремонту благоустрою вул. Набережна ім. В.І. Леніна (нова назва вул. Січеславська Набережна) (III черга). В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що в період ухвалення оспорюваного ним розпорядження у Дніпропетровського міського голови були відсутні відповідні повноваження ( оскільки саме Виконком Дніпропетровської міської ради є суб'єктом благоустрою , до повноважень якого віднесено здійснення контролю за порушеннями правил благоустрою ) . Оспорюване розпорядження суперечить вимогам «Порядку здійснення заходів з контролю за утриманням в належному стані, збереженням ,відновленням та упорядкуванням об'єктів благоустрою міста Дніпропетровська» . Через демонтаж проїздів на підставі оскаржуваного розпорядження ускладнюється можливість користування позивачем майном та земельною ділянкою , оскільки до будівлі ресторану обмежений проїзд в тому числі і спеціальної техніки ( машин швидкої допомоги ,пожежної служби, рятувальників ) , що у випадку виникнення надзвичайних ситуацій призведе до негативних наслідків .Також позивач стверджує , що відсутність проїзду до будівлі ресторану унеможливлює виконання ним обов'язків з утримання прилеглої території.
Дніпровський міський голова ( відповідач ) проти задоволення позовних вимог заперечував , вказуючи наступне : оскаржуваним позивачем розпорядженням не порушуються будь-які його права ; це розпорядження прийняте міським головою у відповідності з його повноваженнями , встановленими Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради ( третя особа-1 ) проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи ,що земельна ділянка ,відносно якої міським головою було прийняте оскаржуване розпорядження, не знаходиться у користуванні позивача ,а тому твердження про порушення його прав користування земельною ділянкою є безпідставними . Також вказує , що дольова участь позивача в капітальному ремонті вул. Січеславська набережна не надає тому права користування суміжною земельною ділянкою; тощо.
Дніпровська міська рада ( третя особа-2 ) письмових пояснень щодо позову не надала ,але її представник під час судових засідань проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав , аналогічних тим, що викладені у відзиві на позов Дніпровського міського голови .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, господарський суд , -
Рішенням Дніпропетровської міської ради № 108/10 від 07.02.07 р. «Про передачу ТОВ «Отег» земельної ділянки за адресою вул. Набережна ім. В.І. Леніна - вул. Юліуша Словацького для завершення будівництва споруди підприємства громадського харчування» позивачу передана в оренду земельна ділянка для завершення будівництва споруди підприємства громадського харчування за адресою: вул. Набережна ім. В.І. Леніна - вул. Юліуша Словацького.
16.07.07 р. між ТОВ «Отег» та ТОВ «Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС»» укладено договір № 29 про дольову участь в капітальному ремонті. Відповідно до п. 1.1. цього договору для досягнення спільної мети сторін в договорі, а саме - проведення капітального ремонту по благоустрою вул. Набережна ім. В.І. Леніна (третя черга): фонтан, амфітеатр, між вул. Ю.Словацького та вул. Леніна_6 (надалі за договором «Обєкт»), у відповідності до договору підряду № 41-з від 11.07.07 р. між ТОВ «УПП ІІ «УПС» та Дніпропетровським міським комунальним підприємством «Управління по ремонту та експлуатації автомобільних доріг», ТОВ «УПП ІІ «УПС» прийняло на себе зобов'язання з проведення капітального ремонту благоустрою об'єкту, а ТОВ «Отег» прийняв на себе зобов'язання по оплаті частини вартості матеріалів, необхідних для виконання робіт. Вартість матеріалів складала 1 148 885 грн.
В подальшому, відповідно до договору оренди землі від 22.11.11 р. , укладеного між ТОВ «Отег» ( орендар ) та Дніпропетровською міською радою ( орендодавець ), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Пустовим С.В., зареєстрованим в реєстрі за № 816, та зареєстрованим в Управлінні Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2011 року № 121010004000310, позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню споруди підприємства громадського харчування, яка знаходиться за адресою: по вул. Набережна ім. В.І. Леніна (нова назва вул. Січеславська Набережна) 19-д (п .1 договору). Площа земельної ділянки, переданої в оренду - 0,2623 га. Строк оренди десять років (п. 8 договору). Станом на день подання позовної заяви договір є чинним.
06.07.16 р. винесено Розпорядження Дніпропетровського міського голови № 368-р «Про усунення наслідків порушень благоустрою пішохідної зони по вул. Січеславській Набережній», яке було підписано виконуючим обов'язків Дніпропетровського міського голови - Єпіфанцевою С.В., та відповідно до якого, зокрема, вирішено: «У зв'язку з неодноразовими наріканнями мешканців міста на паркування автотранспорту на пішохідній зоні по вул. Січеславській Набережній, у районі будинку № 19Д, з метою унеможливлення заїзду автотранспорту та усунення наслідків порушень благоустрою зазначеною території, відповідно до листа Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпропетровської міської ради від 06.07.2016 року вх. №8/2180:
1. Усунути наслідки порушень благоустрою пішохідної зони по вул. Січеславській Набережній, у районі будинку № 19д .
2. Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпропетровської міської ради шляхом демонтажу проїзду на пішохідній зоні привести до первісного стану земельну ділянку (п. 1 цього розпорядження);
3. Департаменту громадського порядку і цивільного захисту Дніпропетровської міської ради організувати забезпечення громадського порядку під час усунення наслідків порушень благоустрою (п. 1 цього розпорядження).»
Позивач вказує , що це розпорядження виконано шляхом демонтажу проїзду на пішохідній зоні по вул. Січеславській Набережній, у районі будинку № 19д. Вважаючи, що це розпорядження порушує його права та охоронювані законом інтереси ( як користувача суміжною земельною ділянкою ) позивач звернувся до суду з цим позовом.
У відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч.5, 8 ст. 60 «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Статтею 145 Конституції України встановлено, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Пунктом 33 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» встановлено, що застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник манна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння
Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані , на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки. Позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.
Господарським судам для визначення правильності обрання позивачем способу захисту порушеного права необхідно розмежовувати встановлення сервітуту та усунення перешкод у користуванні майном (негаторний позов). У зв'язку з цим слід звернути увагу господарських судів на те, що основним критерієм у відповідному розмежуванні є наявність або відсутність протиправного характеру дій відповідача. За відсутності протиправного характеру дій відповідача виключається можливість задоволення негаторного позову про усунення перешкод у користуванні майном. У такому разі позивач для задоволення потреби у доступі до свого нерухомого майна повинен вжити заходів для встановлення земельного сервітуту або іншим способом отримати право користування земельною ділянкою.
Як зазначалося вище , позивач обґрунтовує свої позовні вимоги посиланням на те , що оспорюване розпорядження суперечить вимогам «Порядку здійснення заходів з контролю за утриманням в належному стані, збереженням , відновленням та упорядкуванням об'єктів благоустрою міста Дніпропетровська» . Через демонтаж проїздів на підставі оскаржуваного розпорядження ускладнюється можливість користування позивачем майном та земельною ділянкою , оскільки до будівлі ресторану обмежений проїзд в тому числі і спеціальної техніки ( машин швидкої допомоги ,пожежної служби, рятувальників ) , що у випадку виникнення надзвичайних ситуацій призведе до негативних наслідків .Також позивач стверджує , що відсутність проїзду до будівлі ресторану унеможливлює виконання ним обов'язків з утримання прилеглої території.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Отже , для вирішення цього спору суд повинен встановити , чи відповідає оспорюване розпорядження вимогам чинного законодавства , чи прийняте воно компетентним органом та чи відбулося у зв'язку з прийняттям відповідного акта порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі .
Відповідно до приписів ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» : сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях (ст.12 )
Сільський, селищний, міський голова: 1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;
2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; 3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету; 4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; 5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; 6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; 7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; 8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; 9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; 10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру"; 11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання; 111) вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; 112) вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; 12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; 13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; 14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; 15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; 16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; 17) веде особистий прийом громадян; 18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань; 181) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"; 19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; 20) видає розпорядження у межах своїх повноважень ( ст.42 )
Відповідно до ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» : 1. До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:
1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;
2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;
3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);
4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
2. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:
1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;
2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях;
3) організація місць відпочинку для населення;
4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів;
5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо;
6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою;
7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території;
8) визначення на об'єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень;
9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;
10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою;
11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища;
12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;
13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку";
14) видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом ( ст.10 )
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України , суд вважає , що позивачем не доведено належними доказами невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Стосовно порушення у зв'язку з прийняттям оспорюваного розпорядження прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Отег» - позивача у справі, слід зазначити наступне . Твердження позивача відносно неможливості утримання ним в належному стані прилеглої до орендованої ним земельної ділянки території та перешкоджання встановлених на виконання оспорюваного розпорядження стовпчиків проїзду безпосередньо до приміщення ресторану машин швидкої допомоги, газових служб ,водоканалу ,тощо не підтверджується жодними належними доказами ; а відтак не є доведеними .
Враховуючи вищевикладене ,суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасувати Розпорядження Дніпропетровського міського голови № 368-р від 06.07.2016р. «Про усунення наслідків порушень благоустрою пішохідної зони по вул. Січеславській Набережній». Оскільки позовні вимоги про зобов'язання Дніпропетровського міського голови привести до первісного стану проїзд на пішохідній зоні по вул. Січеславській Набережній, у районі буд. № 19Д, відповідно до Топографічної зйомки масштабу 1:500 із штампом «Придатно» для прийняття планувальних та проектних рішень Інженерно-геолого-геодезичної служби Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради станом на 22.07.2011р. №1478, є похідними від позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження ( в задоволенні яких відмовлено) ,то й ці вимоги також не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .
Суддя Васильєв О.Ю.
Повне рішення складене
03.11.2021 р.