Справа №463/5479/21
Провадження №2-а/463/101/21
28 вересня 2021 року Личаківський районнийсуд м.Львова
у складі головуючого судді - Мармаша В.Я.,
при секретарі с/з - Заставній С.Л.,
з участю представника позивача - Кульматицької Г.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, суд, -
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом, просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 977868 від 03.05.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 та накладення штрафу у розмірі 3400 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, дала аналогічні пояснення викладені у такому.
Відповідач та представник відповідача у засідання не прибули, належним чином були повідомленими про дату, час і місце цього засідання, про причини неявки у судове засідання не повідомили. Від представника відповідача у судове засідання надійшов відзив на позов, просив у позові відмовити з підстав його неогрунтованості, оскільки позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, інспектором поліції при винесенні оскаржуваної постанови дотримано усіх вимог закону, тому така постанова є законною та не підлягає скасуванню.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України та відсутності підстав, наведених ч. 2 ст. 205 КАС України, справу слід розглядати на підставі наявних у ній доказів.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що інспектором Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Фоком І.П. винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 977868 від 03.05.2021 про накладення адміністративного стягнення на позивача за порушення вимог ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн. з тих підстав, що ОСОБА_1 03.05.2021 о 14:16 у м. Винники на вул. Шевченка, 9 керував автомобілем марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Приписами ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
У свою чергу, адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Проаналізувавши зміст викладений інспектором поліції в оскаржувані постанові судом з'ясовано, що позивача було визнано винним у порушенні вимог 2.1а ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Згідно п. 2.1а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Із змісту позову та змісту відзиву на позов вбачається, що інспектор поліції виніс оскаржувану постанову за те, що позивач не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, однак притягнув до адміністративної відповідальності останнього за ч. 2 ст. 126 КУпАП з накладенням штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Таким чином судом встановлено, що вчинене позивачем діяння не відповідає кваліфікації адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, за яке його було визнано винним, а тому не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
У відповідності до вимог п. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи зазначене, приходжу до висновку, що представником відповідача не надані докази щодо правомірності оскаржуваної постанови та доведеності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому в діях позивача відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях правопорушника.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Беручи до уваги наведене вище, всупереч вищевказаним вимогам, відповідачами не представлено до суду доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови, а тому суд приходить до висновку, що постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Крім того, згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією (а.с. 1).
Тому, із враховуючи вимог ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача на користь позивача слід стягнути 908 грн. судового збору, сплаченого останнім при поданні позовної заяви.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 2, 77, 241, 243- 246, 286, 293 КАС України, ст. ст. 9, 10, 11, 14-1, 121, 251 КУпАП суд, -
ухвалив:
позов - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Фока Івана Петровича про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 977868 від 03 травня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 908 грн. судового збору, сплаченого останнім при поданні позовної заяви.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 286, 293, п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Текст рішення складено та підписано суддею 28 вересня 2021 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції,м. Львів, вул. Перфецького, 19;
Відповідач: Інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Фок Іван Петрович, службова адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя: В.Я. Мармаш