Справа №463/7229/21
Провадження №2/463/1412/21
Заочне
02 листопада 2021 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судового засідання: Онишкевича О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів на його користь заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території за період з 1 січня 2018 року до 1 червня 2021 року в розмірі 35 347 грн. 2 коп., а також понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 2270 грн.
Позов мотивує тим, що згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №365 від 8 червня 2007 року «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м. Львові» Львівські комунальні підприємства визначено виконавцями житлово-комунальних послуг у будинках у м. Львові. Зокрема на балансі ЛКП «Господар» перебуває будинок АДРЕСА_1 . Для здійснення оплати комунальних послуг мешканцям квартири АДРЕСА_2 у вищевказаному будинку відкрито особовий рахунок. В той же час, відповідачі за період з 1 січня 2018 року по 1 червня 2021 року не сплачували вартість житлово-комунальних послуг, внаслідок чого станом на 1 червня 2021 року виникла заборгованість у розмірі 35347,02 грн. за утримання будинку та прибудинкової території. Відповідачі користуються послугами, які надає позивач і відповідно до ст. 68 Житлового кодексу зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги у встановлений термін. Однак таку оплату останні не здійснюють, що призвело до утворення боргу. Звертає увагу суду на те, що жодних актів-претензій від відповідачів протягом усього строку надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території не надходило, що є також одним із доказів належного виконання позивачем своїх обов'язків. З врахуванням наведеного позов просить задовольнити та стягнути з відповідачів заборгованість за послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, а також понесені позивачем судові витрати при зверненні до суду.
Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 24 червня 2021 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких визначено суддю Стрепка Н.Л.
Ухвалою суду від 9 липня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами на 10 вересня 2021 року, визначено у такій строк та черговість подання заяв по суті справи. Копію вказаної ухвали, а також копію позовної заяви з додатками того ж дня скеровано сторонам для відома.
7 вересня 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача Федорович Н.А., що діє на підставі довіреності від 12 квітня 2021 року, відповідно до якого просить позовну заяву задоволити в повному обсязі на підставі наявних доказів та не заперечує проти ухвалення заочного судового рішення.
В судовому засіданні 10 вересня 2021 року розгляд справи було відкладено у зв'язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачам копій ухвали про відкриття провадження та копій позовної заяви з додатками.
24 вересня 2021 року у зв'язку з ненадходженням до суду рекомендованих повідомлень про вручення відповідачам поштових відправлень та неповерненням таких до суду, судом було повторно скеровано відповідачам копії ухвали про відкриття провадження для відома, а також повідомлення про можливість ознайомлення з позовом в приміщенні суду, призначено справу для розгляду без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами на 2 листопада 2021 року.
Відтак про дату, місце та час розгляду справи відповідачі повідомлялись належним чином, однак відзиву на позовну заяву, або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні не подали.
За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 279, ч. 1 ст. 280 ЦПК України з врахуванням позиції сторони позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому у відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 19 вересня 1994 року та відповіддю ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» №2241 від 19 травня 2021 року (а.с. 7).
Житлово-комунальні послуги мешканцям вказаного будинку надаються позивачем ЛКП «Господар» згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №365 від 8 червня 2007 року «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м. Львові».
Матеріали справи не містять доказів про існування між сторонами договірних відносин.
З представленого позивачем суду розрахунку заборгованості (відомості про нарахування та оплату послуг) вбачається, що відповідачі за період з 1 вересня 2017 року по 1 червня 2021 року не сплачували належно витрати за утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_4 по особовому рахунку НОМЕР_2 , внаслідок чого станом на 1 червня 2021 року виникла заборгованість в розмірі 35347,02 грн.(а.с. 6).
Таким чином питання, які мають бути вирішені в цій справі полягають в тому, чи несуть відповідачі обов'язок з оплати житлово-комунальних послуг та чи є надані позивачем розрахунки обґрунтованими.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 9 листопада 2017 року набрав чинності 10 грудня 2017 року та був введений в дію 1 травня 2019 року. До цього часу чинним був Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року.
Отже, при вирішенні питання про стягнення заборгованості, яка утворилась до 1 травня 2019 року суд має керуватися загальними актами цивільного законодавства та положеннями Закону №1875-IV, а після 1 травня 2019 року - тими ж актами та положеннями Закону №2189-VIII.
Так згідно з ст. 13 Конституції України власність зобов'язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1 Закону №1875-IV, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Частиною 1 ст. 19 Закону №1875-IV встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
При цьому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону №1875-IV споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Враховуючи наведене, обов'язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону №1875-IV визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У частині 1 ст. 19 Закону №1875-IV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону №1875-IV обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 та підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.
Отже, відсутність між сторонами договірних відносин не є перешкодою для стягнення з відповідачів заборгованості, яка утворилась до 1 травня 2019 року.
З аналогічних підстав на думку суду вказана обставина не є перешкодою для стягнення заборгованості, яка утворилась після 1 травня 2019 року.
Зокрема, поняттю житлово-комунальних послуг положенням п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №2189-VIII надано те ж саме смислове і юридичне значення, що й Законом №1875-IV.
Крім того, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Так само як і в попередньому випадку, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189-VIII обов'язок індивідуального споживача надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Зрештою, так само як і виконавець індивідуальний споживач в силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону №2189-VIII зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
При цьому згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 9 Закону №2189-VIII споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Тому відсутність договірних відносин з 1 травня 2019 року теж не звільняє споживачів від обов'язку оплачувати житлово-комунальні послуги.
У справі, яка розглядається ніщо не свідчить про те, що проведений позивачем розрахунок заборгованості є невірним. Крім того, ніщо не свідчить про ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, оскільки доказів протилежного відповідачами не представлено.
З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення в повному обсязі.
При цьому у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути в рівних частках понесені судові витрати, а саме на оплату судового збору в загальному розмірі 2270 грн., сплата якого підтверджується наданими позивачем квитанціями (а.с. 4, 5).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 141, 223, 263-265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 541, 543, 610, 623 ЦК України, ст.ст. 67, 68, 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -
ухвалив:
позов Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 35 347 (тридцяти п'яти тисяч триста сорока семи) гривень 2 (двох) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» судові витрати в розмірі 567 (п'ятсот шістдесят сім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» судові витрати в розмірі 567 (п'ятсот шістдесят сім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» судові витрати в розмірі 567 (п'ятсот шістдесят сім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» судові витрати в розмірі 567 (п'ятсот шістдесят сім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Львівське комунальне підприємство «Господар», місцезнаходження: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 75, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20822324.
Відповідачі: ОСОБА_1 , місцезнаходження майна: АДРЕСА_5 ;
ОСОБА_2 , місцезнаходження майна: АДРЕСА_5 ;
ОСОБА_3 , місцезнаходження майна: АДРЕСА_5 ;
ОСОБА_4 , місцезнаходження майна: АДРЕСА_5 .
Суддя: Стрепко Н.Л.