Справа № 446/1674/20
01.11.2021 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Камянка-Бузька матеріали кримінального провадження № 12019140220000511 від 17.12.2019 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителясмт. АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньо спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч.2 ст.125 КК України, -
за участю сторін та учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 15.12.2019, близько 17.00 год. перебуваючи с. Дідилів, по вул .Шевченка, Львівського району Львівської області, під час раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_6 , маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, умисно нані судар кулаком потерпілому ОСОБА_6 в ділянку лівого ока, спричинивши ОСОБА_7 тілесні ушкодження у виді синця і лівій навколо орбітальній ділянці, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Згідно висновку експерта № 74 від 23.12.2019 року - спричинені потерпілому ОСОБА_6 вищезазначене тілесне ушкодження за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив проступок, передбачений ч.1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Крім цього, ОСОБА_3 15.12.2019, близько 17.15 год. перебуваючи с.Дідилів, по вул.Шевченка, Львівського району Львівської області, під час раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_8 , маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, умисно нанісневстановлену кількість ударів руками та ногами у взутті в різні ділянки по тілу потерпілого ОСОБА_8 , спричинивши потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у виді по одному синцю на вушних раковинах, одного садна на лівій верхній кінцівці, одного садна та одного синця на правій верхній кінцівці, двох саден та двох синців на лівій нижній кінцівці, синця на правій верхній кінцівці, двох саден та двох синців на правій нижній кінцівці, синця на правій нижній кінцівці, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Згідно висновку експерта № 73 від 23.12.2019 року - спричинені потерпілому ОСОБА_8 вищезазначені тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив проступок, передбачений ч.2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованихйому проступках визнав, зокрема вказав про те, що 15.12.2019 він разом із знайомими перебував в с. Дідилів по вул. Шевченка та у них та потерпілих виник конфлікт та шарпанина в ході якого він наніс декілька ударів потерпілому ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .. Вказав про те, що не мав наміру завдати шкоди потерпілим. Конфлікт розпочали саме потерпілі та він також отримав тілесні ушкодження, однак у поліцію не звертався. В подальшому щиро розкаявся у вчиненому. Також вказав про те, що не визнає цивільний позов, а саме щодо визначеної потерпілим суми матеріальної та моральної шкоди, оскільки вона є завищеною.
Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні розповів про те, що 15.12.2019, він разом ОСОБА_6 повертались із риболовлі та зустріли компанію чоловіків, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Вони почали до них чіплятись та між ними розпочався спочатку словесний конфлік, який переріс у шарпанину. ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 удар у ліве око та після цього почав наносити удари йому по тілу та голові. Він не докінцяпамятає події та хто саме його бив, однак точно пам'ятає, що ОСОБА_3 наносив йому удари. Також декілька ударів йому наніс ОСОБА_9 .. Вважає, що ОСОБА_3 йому завдана матеріальна та моральна шкода, оскільки вчинений обвинуваченою проступок вплинув на стан його здоров'я. На запропоноване прокурором покарання обвинуваченому погоджується.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні розповів про те, що 15.12.2019, він разом ОСОБА_8 повертались із риболовлі та зустріли компанію чоловіків, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та саме вони почали до них чіплятись та між ними розпочався спочатку словесний конфлік, який переріс у шарпанину. ОСОБА_3 наніс йому удар у ліве око та після цього почав наносити удари йому по тілу та голові потерпілому ОСОБА_8 .. На запропоноване прокурором покарання обвинуваченому погоджується.
Свідок ОСОБА_9 допитаний в ході судового розгляду вказав про те, що 15.12.2019 він разом із ОСОБА_3 йшли на пиво та по дорозі зустріли ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .. ОСОБА_8 його зачепив та між ними почалась словесна перепалка, яка переросла у шарпанину, в ході якої ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_3 після чого ОСОБА_3 наніс потерпілим декілька ударів.
Свідок ОСОБА_11 допитана в ході судового розгляду вказала про те, що 15.12.2020 ОСОБА_3 разом із іншими чоловіками були у нетверезому стані та почали чіплятись до потерпілих,викрикали нецензурні слова у їх сторону. Після цього ОСОБА_12 почав бити ОСОБА_13 та потерпілий впав на землю після чого інші чоловіки почали його копати. Вона почала кричати для того щоб перестали бити потерпілого, однак на її зауваження ніхто не реагував. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_9 почали бити ще ОСОБА_6 . Вона пішла додому та одразу розповілда про те що відбулось дружині ОСОБА_6 .
Крім повного визнання ОСОБА_14 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125 та ч.2 ст. 125 КК України, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень,передбаченого ч.1 ст.125 та ч.2 ст. 125 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення,зокрема:
Заявою потерпілого ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення (а.с.7)
Висновком експерта № 73 від 23.12.2019 згідно якого у ОСОБА_8 виявлено по одному синцю на вушних раковинах,одне садно на лівій верхній кінцівці,одне садно та один синець на правій верхній кінцівці, два садна та два синці на лівій нижній кінцівці,синець на правій нижній кінцівці,щовиникло від дії тупого твердово предмета (предметів) до двох діб до моменту огляду,синці утворились по механізму удару тупим предметом (предметами) з обмеженою контактуючою поверхнею,якимзакрема могли бути руки,ноги і інші сторонні предмети.(а.с.23).
Протоколом проведеного слідчого експерименту від 04.02.2020 проведеного в с.Дідилів за участю свідка ОСОБА_11 та відеозаписом до нього (а.с.63-66).
Протоколом проведеного слідчого експерименту від 08.02.2020 проведеного в с.Дідилів за участю потерпілого ОСОБА_8 та відеозаписом до нього (а.с.67-70).
Протоколом проведеного слідчого експерименту від 08.02.2020 проведеного в с. Дідилів за участю потерпілого ОСОБА_6 та відеозаписом до нього (а.с.70-74).
Протоколом проведеного слідчого експерименту від 08.02.2020 проведеного в с. Дідилів за участю обвинуваченого ОСОБА_3 та відеозаписом до нього (а.с.75-78).
Протоколом проведеного слідчого експерименту від 08.02.2020 проведеного в с. Дідилів за участю свідка ОСОБА_9 та відеозаписом до нього (а.с.79-82).
Заявою потерпілого ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення (а.с.83)
Висновком експерта № 74 від 23.12.2019 згідно якого у ОСОБА_6 виявлено один синець на лівій навколоорбітальній ділянці, що утворились по механізму удару тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, яким зокрема могли бути руки, ноги та інші сторонні предмети, вказаний синець відноситься до легких тілесних ушкоджень.(а.с.90).
Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_15 у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження щодо ОСОБА_7 , а тому його дії кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Крім цього, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_15 у вчиненні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, щодо ОСОБА_16 , а тому його дії кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченої та інші обставини зазначені уст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування уКПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 125 та ч.2 ст. 125 КК України класифікуються як кримінальний проступок, також враховуються дані про його особу, зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, розкаявся у вчиненому, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання у відповідності до ст. 66 КК України - є щире каяття у вчиненому.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченій у відповідності до ст. 67 КК України суд не встановив.
Відтак, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно обрати покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 125 та ч.2 ст. 125 КК України у виді штрафу, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, виправдає мету покарання, і суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статтей.
Крім того, судом ураховано позицію прокурора, висловлену в судових дебатах, щодо можливого призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, а також думку потерпілих та захисника.
Щодо поданого ОСОБА_17 цивільного позову суд виходить із наступних мотивів:
В судовому засіданні потерпілий ( цивільний позивач) та представник потерпілого ( представник цивільного позивача) заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити та дали аналогічні пояснення тим, які викладені у позовній заяві.
Прокурор у судовому засіданні при вирішенні цивільного позову потерпілого поклався на розсуд суду.
Цивільний відповідач ОСОБА_18 заперечив позовні вимоги, та вказав про те, що сума матеріальної та моральної шкоди є значно завищеню та безпідставною, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого та вказав про те, що розмір шкоди є значно завищеним та необгрунтованим.
Суд, заслухавши думку учасників, давши належну оцінку зібраним доказам з точки зору їх належності та допустимості, дійшов переконливого висновку, що цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов, зокрема, до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно ст. 1166 ЦПК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, яка її завдала.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Частинами 1,2,3 ст.22, ч.ч.1,2 ст.1166ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31 березня 1989 року за №3 встановлено, що вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.
В ході розгляду справи, судом не встановлено, та потерпілим ОСОБА_8 не надано належних та допустимих доказів які б підтверджували розмір матеріальної шкоди на суму 35000 грн., а тому суд приходить до висновку,що у зв'язку з недоведеністю така вимоги до задоволення не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 .
Крім цього, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Аналізуючи фактичні обставини кримінального провадження, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вини ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч.2 ст. 125 КК України.
Вирішуючи питання щодо розміру завданої моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд бере до уваги тривалість моральних страждань і переживань потерпілої, оскільки останній обвинувачена спричинив легкі тілесні ушкодження, що призвело до істотних змін у його житті та негативно позначилося на його моральному та психологічному стані.
Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, яких зазнала потерпіла, їх тривалість, та зважаючи на обставини, за яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_8 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, а з обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_8 5 000,00 грн. моральної шкоди.
Визначаючи саме такий розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю, а тому на підставі ст. 1167 ЦК України така шкода підлягає відшкодуванню і з урахуванням наведених норм права та встановлених судом обставин справи. Ця сума, враховуючи особу обвинуваченого і характер його дій, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_19 не обирався.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ухвалив :
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання
за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень;
за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень
На підставі ст. 70 КК України шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Цивільний позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_8 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням - в розмірі 5 000 (п'яти тисяч) грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Головуючий ОСОБА_1