Справа № 462/5664/21
05 жовтня 2021 року Залізничний районний суд міста Львова
в складі:
головуючого-судді Ліуша А.І.
з участю секретаря Аврамишиної Д.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування шкоди, покликаючись на те, що відповідач 11 жовтня 2020 року, керуючи автомобілем марки «Вольво», державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем марки «Форд», який їй належить. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у СК «Оберіг», яка сплатила позивачу 89523,85 грн. Однак, згідно звіту експерта вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Форд» становить 166584,74 грн. А також, згідно рахунку №СМП-084 від 29 березня 2021 року нею понесено витрати на відновлення автомобіля у розмірі 164951,00 грн. Також, нею понесено витрати на транспортування автомобіля та простою на стоянці у розмірі 2800,00 грн. Крім того, покликається на те, що їй завдано моральну шкоду внаслідок дій відповідача. Просить стягнути з відповідача 72828,00 грн. невідшкодованої шкоди, 2800,00 грн. витрат на транспортування автомобіля, 20000,00 грн. моральнох шкоди.
Відповідача належним чином, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Лазаренко та інші проти України", повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованою поштовою кореспонденцією, що стверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано відповідачем 17 вересня 2021 року, однак відповідач відзив на позов не подав, а тому суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній даних та доказів.
У зв'язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , 11 жовтня 2020 року о 20 год. 12 хв. на перехресті вул. Кульпарківська-Садова у м. Львів керуючи автомобілем «Вольво В40» реєстраційний номер НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, на регульованому перехресті проїхав на заборонений сигнал світлофора (червоний),, в наслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Форд Фієста» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . При ДТП автомобілі отримали технічні пошкодження а водій ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження.
СК «Оберіг», у якому застраховано цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу «Вольво», здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 89523,85 грн., що додатково стверджується платіжним дорученням від 03 березня 2021 року.
Згідно з ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Відповідно до ст.29, п.32.7 ст.32 ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
У відповідності до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 369/3461/17 від 09 жовтня 2019 року відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу №70478 від 29 листопада 2020 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Форд Фієста» реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 166584,74 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт Бош Авто Сервіс «112 Україна» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Форд Фієста» реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 164951,00 грн.
Отже, як встановлено судом, сума страхового відшкодування виплачена СК «Оберіг» за пошкодження автомобіля «Форд», внаслідок дій відповідача ОСОБА_2 , становить 89523,85 грн., а у страховика відсутній обов'язок здійснити відшкодування в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, без урахування зносу деталей, що підлягають заміні, а тому суд вважає, що невідшкодовану суму матеріального збитку у розмірі 72828,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Крім того, суд вважає, що у задоволенні вимог про стягнення 2800,00 грн. витрат на транспортування автомобіля слід відмовити, оскільки позивачем не надано суду жодних належних доказів здійснення нею оплати таких витрат у сумі 2800,00 грн., а надані позивачем квитанції від 19 жовтня 2020 року, 17 листопада 2020 року, 09 березня 2021 року не містять печаток чи будь-яких інших даних про здійснення оплати послуг позивачем у розмірі 2800,00 грн.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачу ОСОБА_1 внаслідок ушкодження автомобіля та її здоров'я, завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях позивача через фізичний біль, який вона зазнала, матеріальні втрати через пошкодження автомобіля та докладення зусиль для його відновлення, суд вважає, що дану позовну вимогу щодо стягнення з ОСОБА_2 20000,00 грн. моральної шкоди слід задовольнити частково в сумі 5000,00 грн., так як завдана відповідачем моральна шкода за характером та тривалістю відповідає такому розміру.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє часткове ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до часткового задоволення.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, суд вважає, що з відповідача слід також стягнути на користь позивача 908,00 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 / на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 / 72828 /сімдесят дві тисячі вісімсот двадцять вісім/ гривень 00 копійок відшкодування шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 / на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 / 5000 /п'ять тисяч/ гривень 00 копійок моральної шкоди.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат на транспортування автомобіля та простой на стоянці - відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 / на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 / 908 /дев'ятсот вісім/ гривень 00 копійок сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя /підпис/ А.І.Ліуш
Копія вірна.
Суддя: А.І.Ліуш