Справа №442/6228/21
Провадження №2/442/1326/2021
02 листопада 2021 року Дрогобицький міськрайоний суд Львівської області
в складі : головуючої - судді Гарасимків Л.І.
при секретарі Михавко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Позивач у підтвердження заявлених вимог посилається на те, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з 26.07.2013 року по 30.09.2015 року. У шлюбі народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. За рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 березня 2015 року присуджено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі в розмірі по 700 гривень щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дочкою повноліття. З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів дочка підросла, розмір витрат на утримання дитини зріс, вартість продуктів харчування, засобів гігієни, одягу, взуття значно зросла, також законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів, де мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Так, з 1 липня 2021 року розмір аліментів змінився і для дітей віком від 6 до 18 років мінімальні виплати складатимуть - 1255 грн., що значно перевищує суму, яку батько сплачує на утримання своєї дитини у розмірі 700 грн. У зв'язку з чим виникла потреба у збільшенні розміру матеріального забезпечення дочки. Її матеріальне становите змінилось, оскільки в шлюбі, укладеному 28 листопада 2020 року, у неї ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась дитина, а відтак, вона перебуває у декретній відпустці і на даний час не працює. Відповідача матеріальне становище стабілізувалося та доходи значно зросли, оскільки, їй відомо, що він періодично їздить на роботу за кордон, але добровільно допомогу чи будь-яку іншу матеріальну допомогу не надає, в додаткових витратах участі не приймає, участі у вихованні дитини не бере. А тому у нього виникла необхідність звернутися до суду.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву не подавав, ухвалу про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні отримано, повідомлення міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст.247 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги слід задоволити з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст.263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 10.12.2013р. вбачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками зазначені сторони по справі.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.03.2015року, з відповідача стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 ( на даний час ОСОБА_1 ) на утримання доньки ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 700 гривень щомісячно, починаючи з 12.03.2015р. і до досягнення дитиною повноліття.
Верховний суд України в п.23 Постанови Пленуму «Про застосування судом окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за №3 роз'яснив, що «...відповідно до ст.192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв 'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них...».
Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п.17 постанови від 15 травня 2006 року N3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника відповідно до ч.3 ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження» не повинен перевищувати 50% заробітної плати цієї особи (абз. 4 п. І7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р.).
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно із статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно норм ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Пунктом 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
До вказаних правовідносин застосовуються норми права, визначені Сімейним кодексом України.
Крім того, згідно із статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати, та враховуючи правову позицію ВСУ у справі №6-1798цс16, згідно якої - «Що ж максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виколнавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягненння аліментів - 50% заробітної плати боржника.
Крім того, при розгляді справи судом враховано принцип рівності та пропорційності, недопущення дискримінації.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право нa рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до пунктів 1 і 2 статті 3 Конвенції про права дитини, що була ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
За змістом статті 18 Конвенції, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними, а відтак заявлені позовні вимоги слід задоволити.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 133, 141, 354 ЦПК України, ст.ст.181, 182 Сімейного Кодексу України, суд,
Позов задоволити.
Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_2 , на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі та стягувати в розмірі ј частки від усіх видів заробітку ( доходу) відповідача, але не менше ніж 50% від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дочкою повноліття, починаючи з дня набрання рішення законної симли.
Відкликати попередній виконавчий лист №442/1859/15-ц про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 , на утримання доньки ОСОБА_3 , виданий на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.03.2015 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання - АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий.
Суддя Гарасимків Л.І.